Справа № 931/790/20
Номер провадження 1-кп/167/66/21
01 червня 2021 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030120000097 від 18 травня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озютичі Локачинського району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
Обвинувачений ОСОБА_4 на початку травня 2020 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав клітку із металевої сітки, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 збитки на суму 812,50 грн., що підтверджується висновком експерта № 393 від 26 травня 2020 року.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Крім того, 17 травня 2020 року біля 22 год. ОСОБА_4 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав клітку із металевої сітки, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 збитки на суму 812,50 грн., що підтверджується висновком експерта № 393 від 26 травня 2020 року.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України визнав та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно на початку травня 2020 року та повторно 17 травня 2020 року перебуваючи на території господарства потерпілого ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 викрав дві клітки з металевої сітки. У вчиненому щиро розкаявся.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд вважає доведеним: факт таємного викрадення ОСОБА_4 чужого майна (крадіжки), тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; факт таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив кримінальні правопорушення, повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому за ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі та за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття визначати йому остаточне покарання у виді обмеження волі, при цьому, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Строк дії ухвали слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 закінчився 17 листопада 2020 року.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 393 від 26 травня 2020 року) під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 1 (один) місяць;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Речові докази: дві металеві клітки, які передані під збережену розписку ОСОБА_5 - залишити останньому.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 393 від 26 травня 2020 року) в сумі 1307(одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1