Справа № 167/163/21
Номер провадження 2/167/129/21
27 травня 2021 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доросинівської сільської об'єднаної територіальної громади Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Доросинівської сільської об'єднаної територіальної громади Луцького району Волинської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилася спадщина на майно, а саме на земельні ділянки, площею 4,5825 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Береської сільської ради Рожищенського району Волинської області. При житті спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не склала. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги.
Вказує, що з метою оформлення своїх спадкових прав по смерті її матері ОСОБА_4 вона звернулася до приватного нотаріуса Рожищенського районного нотаріального округу Матвійчук С. П., однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю доказів родинних відносин з спадкодавцем та пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Зазначає, що її мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі не перебували. При заповненні свідоцтва про народження позивача посадовою особою сільської ради було допущено помилку при написанні прізвищ батьків позивача, зазначено, що батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 . Така невідповідність написання прізвища покійної матері перешкоджає в оформленні спадщини.
Також зазначає, що в передбачений законом строк не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки про існування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я спадкодавця дізналася наприкінці 2020 року.
На підставі наведеного, просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її матір'ю та визначити додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 05 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 12 квітня 2021 року о 11 год. 00 хв.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 12 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11 травня 2021 року о 14 год. 00 хв. та задоволено клопотання представника позивача про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11 травня 2021 року постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , судове засідання відкладено на 10 год. 00 27 травня 2021 року.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві, надали пояснення близькі за змістом до обгрунтувань позову та просили його задовольнити.
Відповідач Доросинівська сільська об'єднана територіальна громада Луцького району Волинської області в судове засідання не з'явилася. 20 квітня 2021 року на електронну адресу суду подала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Заперечень відносно даної справи сільська рада немає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. 13 травня 2021 року подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, також зазначив, що на спадкове майно після смерті баби ОСОБА_4 не претендує і оформляти спадщину не буде. Не заперечує щодо задоволення позову.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, третю особу, свідків, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20 липня 2015 року виконавчим комітетом Береської сільської ради Рожищенського району Волинської області ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на майно, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,9543 га, кадастровий номер 0724580601:03:000:0139 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6282 га, кадастровий номер 0724580601:03:000:0289, що розташовані в межах Береської сільської ради Рожищенського району Волинської області, які належать спадкодавцю згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 057122.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до приватного нотаріуса Рожищенського районного нотаріального округу Матвійчук С. П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доказів родинних відносин з померлою ОСОБА_4 , як дочкою та матір'ю.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно з абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт перебування у родинних відносинах між спадкодавцем ОСОБА_4 і ОСОБА_1 підтверджується такими доказами.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 липня 1976 року Береською сільською радою Рожищенського району Волинської області встановлено, що позивач ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Береськ Рожищенського району Волинської області. ЇЇ батьками записані- батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що батьки позивача проживали в незареєстрованому шлюбі і прізвище спадкодавця ОСОБА_4 протягом життя не змінювалось. Посадовою особою Береської сільської ради Рожищенського району Волинської області при заповненні свідоцтва про народження позивача невірно зазначено прізвище батьків позивача та прізвище позивача, а саме, ОСОБА_11 . Вірне прізвище батьків позивача - батька ОСОБА_5 , матері ОСОБА_4 , про що в судовому засідання підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Зокрема, свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що разом з позивачем навчалась у школі, дівоче прізвище позивача було ОСОБА_11 . Батьки позивача не проживали в зареєстрованому шлюбі та прізвище батька було - ОСОБА_12 , а матері - ОСОБА_13 . Позивач проживала в Луцьку, проте перед смертю матері стала проживати разом з батьками, оскільки вони потребували стороннього догляду. На даний час так і проживає з батьком ОСОБА_5 . Вказала, що у позивача була рідна сестра, яка померла до дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 у якої є повнолітній син.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання повідомила суду, що близько 32 років проживає на одній вулиці разом з батьками позивача в селі Береськ, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Зазначила, що дівоче прізвище позивача було ОСОБА_11 , а прізвища батьків були різними, оскільки вони не перебували в зареєстрованому шлюбі. Зокрема, прізвище батька - ОСОБА_12 , а прізвище матері - ОСОБА_13 .
З копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що 13 липня 1992 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та отримала після одруження прізвище ОСОБА_16 .
Вищевказане, у своїй сукупності, дає підстави для достовірного висновку про те, що померла ОСОБА_4 є матір'ю позивача ОСОБА_1 , а розбіжність в написанні прізвища позивача та прізвища її матері виникла внаслідок невірного зазначення посадовою особою Береської сільської ради Рожищенського району Волинської області в свідоцтві про народження прізвища позивача та прізвища матері позивача.
Як встановлено у ході розгляду справи, позивачу підтвердження факту родинних відносин необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також враховуючи, що розбіжності у документах, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 унеможливлюють реалізацію права позивача на спадкування, встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про спадкове майно, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, то суд дійшов висновку про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд зазначає наступне.
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Рожищенського районного нотаріального округу Матвійчук С. П. з метою прийняття спадщини після смерті матері, однак їй було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.
Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишала, а тому має місце спадкування за законом.
Суд встановив, що позивач є донькою ОСОБА_4 та спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців немає.
З нформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 63496073 від 09 лютого 2021 року встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.
Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення їй додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.
За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред'являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилалась на те, що після смерті ОСОБА_4 вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки про існування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я спадкодавця позивач дізналася наприкінці 2020 року.
Необізнаність спадкоємця з приводу даних обставин, на переконання суду, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
З врахуванням встановлених доказів, приймаючи до уваги те, що відповідач та третя особа позов визнали, суд доходить висновку, що позивач з поважної причини - через незнання про існування нерухомого майна належного на праві власності померлій, пропустила передбачений законом строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст.141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача незалежно від результатів вирішення спору та підстав для їх стягнення з відповідача не вбачає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Доросинівської сільської об'єднаної територіальної громади Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Сплачений судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 01 червня 2021 року.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Доросинівська сільська об'єднана територіальна громада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: с. Доросині, вул. Миру, 7 Луцький район Волинська область, ідентифікаційний код юридичної особи 72458190.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя І. Т. Гармай