Справа № 161/4359/21
Провадження № 2-а/161/146/21
31 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Фурман Ю.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
09.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 15.02.2021 року близько 12:40, він рухався на транспортному засобі Ford Focus, р.н.з. НОМЕР_1 , в напрямку м. Ківерці, та виявив автомобіль патрульної поліції, який завчасно подав сигнал про його зупинку. В ході розмови з інспектором поліції, останній повідомив його, що він під час руху не був пристебнутим ременем безпеки. Однак, дана обставина не відповідала дійсності, про що він й повідомив поліцейського. Як наслідок, співробітник поліції послався на те, що у нього немає належних документів на транспортний засіб, оскільки номерний знак не відповідає наданим ним документам. У зв'язку з цим, відносно нього було винесено постанову серії БАА № 782147 від 15.02.2021 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 121, 126 КУпАП. Проте, вважає дану постанову незаконною. Так, під час розгляду справи йому не надали права скористатися правничою допомогою, а постанова винесена за відсутності будь-яких підстав вважати про наявність в його діях складу інкримінованих правопорушень. При цьому, жодних підстав для його зупинки працівниками поліції не було. Враховуючи наведене, просить суд постанову серії БАА № 782147 від 15.02.2021 року скасувати, справу про адміністративне правопорушення за ст. ст. 121, 126 КУпАП відносно нього закрити.
Ухвалою суду від 01.04.2021 року замінено неналежного відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції у Волинській області.
У судове засідання позивач подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.02.2021 року поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенант поліції Кузьмич С.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії БАА № 782147 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3, 5 ст. 121 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 15.02.2021 року близько 12 год. 40 хв., у м. Ківерці по вул. Чкалова, керуючи транспортним засобом Ford Focus, р.н.з. НОМЕР_1 , був не пристебнутим ременем безпеки, не мав при собі чинного полісу ОСЦПВВНТЗ чи «Зеленої карти», а номерний знак автомобіля не відповідав документам на автомобіль, чим порушено п. п. 2.1, 2.3 «в», 2.9 «в» ПДР України.
Згідно п. 2.1 «г'» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).
Пунктом 2.9 «в» ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Диспозиціями ч. ч. 3, 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов та за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що вказані обставини під час винесення постанови поліцейським не були враховані.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, суд приходить до висновку, що при накладенні стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, поліцейським не було враховано особу порушника, який є учасником бойових дій та вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке не завдало значних збитків суспільним або державним інтересам, прав та свобод інших осіб не порушило.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3, 5 ст. 121 КУпАП, проте враховуючи особу порушника, суд приходить до висновку, що правопорушення є малозначним, а тому слід застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що застосований постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія БАА № 782147 від 15.02.2021 року захід стягнення слід змінити та застосувати до ОСОБА_1 усне зауваження у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст.ст. 121, 126, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Змінити захід адміністративного стягнення, застосований до ОСОБА_1 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія БАА № 782147 від 15.02.2021 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3, 5 ст. 121 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 31 травня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук