31 травня 2021 року № 320/3887/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський") до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області по списанню з рахунку Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" коштів неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106422,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0072025205 від 04.07.2019, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області стосовно Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі якого до товариства застосовані штрафні санкції є наслідком протиправних дій з боку податкового органу, які полягають у безпідставному та протиправному вилученні 03.05.2019 з суми сплачених позивачем податків, коштів неузгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106422,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що за результатом проведення камеральної перевірки позивача податковим органом було встановлено порушення товариством термінів сплати грошового зобов'язання відповідно до поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість. Так відповідач зазначив, що граничний термін сплати за поданою позивачем податковою декларацією 09.05.2019, але фактична сплата була здійснена 10.05.2019, що становить один день затримки, за який, на підставі положень статті 126 Податкового кодексу України, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача було застосовано штраф у розмірі 10%. Таким чином, на думку відповідача, приймаючи спірне рішення посадові особи контролюючого органу діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а отже підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 судом замінено відповідача - Головне управління ДФС у Київській області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №320/3887/19 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/1673/19.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив податкового органу. В обґрунтування заперечень зазначено, що станом на 30.04.2019 на рахунку товариства обліковувалась переплата у сумі 228828,82 грн., однак 03.05.2019 відповідач протиправно вилучає кошти у сумі 106422,00 грн. за неузгодженим податковим зобов'язанням, внаслідок чого в кінцевий термін сплати узгодженого податкового зобов'язання - 08.05.2019, залишок коштів на рахунку позивача виявився недостатнім для сплати, що в подальшому призвело до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач пояснює, що податковим органом було здійснено вилучення коштів з рахунків товариства в порушення норм Податкового кодексу України на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0007111412, яке оскаржене позивачем в судовому порядку, однак рішення суду ще прийнято, що в свою чергу свідчить про його неузгодженість, та, як наслідок, протиправність дій відповідача по списанню грошових коштів. Просить суд позов задовольнити.
Крім того, позивачем було надіслано до суду повідомлення про зміну найменування товариства з Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" на Акціонерне товариство "Інделіка".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/3887/19.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Акціонерне товариство "Інделіка" (попередня назва Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський", ідентифікаційний код: 05477043, місцезнаходження: 07414, Київська область, Броварський район, с. Рожівка, вул. Слави, буд. 22) 12.02.1996 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач з 10.07.1997 зареєстрований як платник податку на додану вартість.
У червні 2019 року посадовими особами Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ПАТ "ППР Броварський", код ЄДРПОУ 05477043 (акт від 07.06.2019 №3836/10-36-52-01/05477043).
За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) податків, а саме, строків сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2018 №0022771412 на один день.
Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу позивачем було надіслано до Головного управління ДФС у Київській області заперечення на акт перевірки разом з додатковими документами.
Листом від 10.07.2019 №24098/10/10-36-12-01 податковий орган залишив заперечення позивача без розгляду, внаслідок порушення останнім визначених законодавством термінів їх подання.
На підставі висновків зазначених в акті перевірки від 07.06.2019 №3836/10-36-52-01/05477043, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 №0072025205, згідно з яким за затримку сплати грошового зобов'язання позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7450,12 грн. за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".
Не погоджуючись з діями контролюючого органу, а також з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд під час судового розгляду встановив наступне.
31.01.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято наказ № 207, яким вирішено організувати з 04.02.2019 проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ “Племптахорадгосп Броварський”, за період діяльності з 01.08.2018 по 30.08.2018, з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством - постачальником ТОВ “ТД АГРОКОРМ”, тривалість перевірки 5 робочих днів.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 15.02.2019 № 121/10-36-14-12/05477043 (далі - акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ПАТ “ППР Броварський” вимог п.п. 198.1, ст. 198, п. 2000.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2018 року на суму 106 422, 17 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0007111412, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” на загальну суму 159 633, 00 грн., з яких 106 422, 00 грн. за основним платежем та 53 211, 00 грн. штрафні санкції.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач у квітні 2019 року звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №320/1673/19 за позовом Акціонерного товариства “Інделіка” (попередня назва Публічне акціонерне товариство “Племптахорадгосп Броварський”) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.03.2019 № 0007111412 прийняте ГУ ДФС у Київській області стосовно Публічного акціонерного товариства “Племптахорадгосп Броварський”.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №320/1673/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 - без змін.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що грошові кошти у сумі 106422,00 грн., які знаходились на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ 03.05.2019 направились контролюючим органом на зменшення боргу, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 № 0007111412, про що свідчить зворотній бік інтегрованої картки платника з податку на додану вартість за 2019 рік.
З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві, вбачається, що передчасне списання контролюючим органом коштів з рахунку позивача, призвело до нестачі коштів для своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання товариством.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Вирішуючи, чи було дотримано контролюючим органом вимоги податкового законодавства при списанні грошових коштів з рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суд виходить з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що дії контролюючого органу щодо списання з інтегрованої картки платника податку ПДВ Акціонерного товариства "Інделіка" грошових коштів в сумі 106422,00 грн. були здійснені для погашення податкового боргу позивача за податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 № 0007111412.
Суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з абзацом другим пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, у разі не виконання платником податків обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.
Так, згідно з абзацом першим пункту 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Натомість, Податковим кодексом України встановлені особливості щодо визначення джерел сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).
Механізм формування та надсилання Державною фіскальною службою України реєстру для перерахування Державною казначейською службою України коштів з рахунків платників податку, відкритих у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість таких платників податку визначений Порядком формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2015 р. за № 1523/27968 (далі - Порядок № 1009 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 2 Порядку № 1009, підставою для формування Реєстру є наявність: рішення суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг; суми податкового боргу з податку на додану вартість у платника податку, щодо якого прийняте вищезазначене рішення про стягнення коштів, станом на дату формування Реєстру.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1009, реєстр формується на підставі надходження до органу ДФС рішень суду про стягнення коштів.
Норми статті 95 Податкового кодексу України встановлюють підстави для здійснення контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аналіз наведених норм в їх системному зв'язку дає підстави зробити висновок щодо правового регулювання погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів у системі електронного адміністрування цього податку, а саме, у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.
Норми пункту 87.9 Податкового кодексу України встановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як норма пункту 95.3 Податкового кодексу України регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
При співвідношенні цих норм кожна з них має окремий предмет регулювання: норми пункту 87.9 встановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як норма пункту 95.3 регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
Непогашення податкового боргу дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб'єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб'єкта.
Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18; від 10.09.2019 у справі № 1840/3549/18.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, податкові зобов'язання та фінансові санкції з податку на додану вартість, визначені податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 №0007111412, застосовані в рамках здійснення контролюючим органом заходів на погашення податкового боргу, а не у спосіб, встановлений пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як було встановлено судом, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 № 0007111412, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” на загальну суму 159 633, 00 грн., з яких 106 422, 00 грн. за основним платежем та 53 211, 00 грн. штрафні санкції АТ "Інделіка" оскаржило його в судовому порядку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №320/1673/19 за позовом Акціонерного товариства “Інделіка” (попередня назва Публічне акціонерне товариством “Племптахорадгосп Броварський”) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.03.2019 № 0007111412 прийняте ГУ ДФС у Київській області стосовно Публічного акціонерного товариства “Племптахорадгосп Броварський”.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №320/1673/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №320/1673/19 набрало законної сили 12.10.2020.
Враховуючи, що позивачем, у встановлений Податковим кодексом України десятиденний строк з моменту отримання податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0007111412, розпочато процедуру його оскарження, а також зважаючи на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №320/1673/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано, то списання сум коштів, сплачених позивачем в оплату самостійно визначених платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 № 0007111412, яке було неузгодженим до 12.10.2020, є неправомірним.
З огляду на це, дії контролюючого органу щодо списання з рахунку позивача коштів неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106422,00 грн. є протиправними.
При цьому суд зауважує, що на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ були наявні кошти для своєчасної оплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується роздруківками електронного кабінету платника та не заперечується відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом неправомірно нараховано позивачу штрафні санкції в розмірі 7450,12 грн., внаслідок чого прийняте ГУ ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 №0072025205 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий законодавчий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції" ЄСПЛ визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, що підтверджували б правомірність оскаржуваних рішень, у ході розгляду справи не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.07.2019 №27741 та від 17.07.2019 №27744.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області по списанню з рахунку Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" коштів неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106422,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0072025205 від 04.07.2019, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області стосовно Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський".
Стягнути на користь Акціонерного товариства “Інделіка” (попередня назва ПАТ “Племптахорадгосп Броварський”, ЄДРПОУ 05477043) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.