ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"01" червня 2021 р. Справа № 300/2430/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Поліції про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 "Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою до Поліції про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 8, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач:
- не зазначив повне найменування відповідача (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- не виклав зміст позовних вимог і обставин, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- не долучив документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- також щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - не обґрунтував порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, його інтересів.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2 270 гривень.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач зазначає, що не розглянуті звернення 882979, 362063, 767931, 372347, 249500, 264064, 284522.
Таким чином позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру .
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору, який сплачується фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовною вимогою немайнового характеру складає 908,00 грн., проте позивачем судовий збір не сплачено.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України "Про судовий збір", не сплачено судовий збір.
За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частин 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
У відповідності до вимог частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що не розглянуті звернення 882979, 362063, 767931, 372347, 249500, 264064, 284522.
Засади адміністративного судочинства передбачають звернення до суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи, в строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 122 КАС України при визначенні початку перебігу вищезгаданого строку законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Таким чином формулювання загального правила щодо початку перебігу строку, визначеного ст.122 КАСУ, пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Тобто для визначення факту пропуску строку звернення до суду важливими є як об'єктивні (дата порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити хоч як і не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав, проте в усіх випадках - як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві зазначив до що не розглянуті звернення 882979, 362063, 767931, 372347, 249500, 264064, 284522, однак не вказав, ким і коли та до кого звернувся з такими зверненнями.
До позовної заяви позивачем тільки долучено копію відповіді на звернення Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 27.02.2020 №22/010463-28.
Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_1 повинен був дізнатись про порушення його прав безпосередньо після надання відповіді на його звернення Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України від 27.02.2020 №22/010463-28.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заяви чи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до позовної заяви не додав.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Поліції про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- вказання в позовні заяві: повне найменування відповідача (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- виклад змісту позовних вимог і обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- долучення документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- також щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача;
- подання документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
- письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Микитюк Р.В.