ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" травня 2021 р. справа № 300/1304/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" про стягнення податкового боргу в сумі 591871,61 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - позивач), 31.03.2021 звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 591 871,61 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату подання позову сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 591 871,61 грн. Податкові зобов'язання по платежу земельний податок з юридичних осіб в розмірі 572829,33 грн. нараховані згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 31.03.2020, де зазначено загальну суму зобов'язань, що підлягає сплаті за даними платника на 2020 рік, липень - 95471,56 грн., серпень 2020 - 95471,56 грн., вересень 2020 - 95471,56 грн., жовтень 2020 - 95471,56 грн., листопад 2020 - 95471,56 грн., грудень 2020 - 95471,56 грн. Штрафні санкції в розмірі 19042,28 грн. нараховані на підставі податкового повідомлення-рішення №00/5416/0414 від 09.12.2020, яке винесене на підставі акту №305/09-19-04-14/42182255 від 23.10.2020 камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів). Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України приватному товариству з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" було сформовано та направлено податкову вимогу №3954-54 від 02.03.2020.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с.15-16).
Вказана ухвала суду про відкриття провадження отримана представником відповідача 07.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.19).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Станом на 31.03.2021 сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 591 871,61 грн. Податкові зобов'язання по платежу земельний податок з юридичних осіб в розмірі 572829,33 грн. нараховані згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 31.03.2020, де зазначено загальну суму зобов'язань, що підлягає сплаті за даними платника на 2020 рік, липень - 95471,56 грн., серпень 2020 - 95471,56 грн., вересень 2020 - 95471,56 грн., жовтень 2020 - 95471,56 грн., листопад 2020 - 95471,56 грн., грудень 2020 - 95471,56 грн. (а.с.7-8).
На підставі пп. 191.1.1, 191.1.2 п. 191.1 ст. 19. п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 ПКУ, у порядку ст. 86 ПКУ позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 30.01.2019 по 28.04.2020 платника податку товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця". Перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати визначеного грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, визначених п. 287.3 ст. 287 ПКУ.
Згадані порушення зафіксовані в акті камеральної перевірки про порушення правил (перерахування) податків (зборів) №305/09-19-04/42182255 від 23.10.2020 (а.с. 11).
На підставі ст. 126 ПК України платнику податків винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00/5416/0414 від 09.12.2020 про сплату штрафу на суму 19042,28 грн. (а.с. 13).
Вищеназване податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем в адміністративному та судовому порядку, а тому набуло статусу узгодженого податкового зобов'язання.
Посилаючись на несплату відповідачем узгоджених податкових зобов'язань у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідно до п. 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, податкове повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку не оскаржено, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 02 березня 2020 року №3954-54, яку направлено відповідачу (а.с. 9).
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довідкою позивача про борг за платежами товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" код ЄДРПОУ 42182255 від 23.02.2021 встановлено, що орендна плата за землю з юридичних осіб станом на 23.02.2021 становить 591871,61 грн., з них 572859,33 грн. - податкові зобов'язання, 19042,28 грн. - штрафні санкції (а.с. 6).
Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 591871,61 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За таких обставин, судом визнано позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а позов - таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401, код ЄДРПОУ 42182255, в дохід бюджету податковий борг в сумі 591871 (п'ятсот дев'яносто одну тисячу вісімсот сімдесят одну) гривню 61 копійку з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76000;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", код ЄДРПОУ 42182255, вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401.
Суддя Микитюк Р.В.