ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" травня 2021 р. справа № 300/1682/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді IШумея М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови відповідача у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії. На переконання позивача, у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45, Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки неправомірно відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії, починаючи з 01.04.2019 року.
06.05.2021 від Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на адміністративний позов за №6/546 від 28.04.2021. У відзиві представник відповідача не погодився з позовними вимогами, доводами позивача та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до норм чинних на момент виникнення права на перерахунок пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, тому права позивача жодним чином не було порушено. Також вказав, що скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу. Тому, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Згідно із протоколом від 31.12.2017, пенсія позивача обрахована в основному розмірі 70% грошового забезпечення, яке складалось з таких сум:
- посадовий оклад - 645,00 грн.;
- оклад за військове звання - 45,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 25% - 172,50 грн.;
- надбавка за умови режим. обмежень, допуск Ф3 10% - 64,50 грн.;
- надбавка за особливо важливі завдання 50% - 431,25 грн.;
- премія 10% - 64,50 грн.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018, про затвердження тарифних сіток розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 було визначено проведення перерахунку з 01.01.2018 пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
Відповідно до протоколу від 01.01.2018, вказаний перерахунок позивачу здійснений Пенсійним органом із таких сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 2820,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 740,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 35% - 1246,00 грн.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом від 01.04.2021 за №9/1/1039 повідомив позивача, що на момент видачі довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 не було жодних підстав включати в таку довідку інші види грошового забезпечення, крім окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
Судом встановлено, що на звернення ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 12.04.2021 за №2326-2353/Д-02/8-0900/21 надало позивачу відповідь на її заяву, в якій повідомило, що немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії.
Позивач вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі -Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 за №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладена в новій редакції згідно постанови №103, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Як уже зазначалось судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд також враховує, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, та, як наслідок, з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 є чинною редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинен вчинити Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Так, на час звернення позивача до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами 2, 4 та 5 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 за №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (надалі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Тобто, на Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, суд приймає до уваги те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Згідно пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Як уже було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання нової довідки про грошове забезпечення, яке виникло у зв'язку із настанням законних підстав 05.03.2019, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача є протиправною. Відтак Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки слід зобов'язати скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та із врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач до виходу на пенсію та військовим (спеціальним) званням станом на 05.03.2019 року з огляду на нижчевказане.
Так чинне законодавство фактично прямо прив'язує (актуалізує) пенсії колишніх військовослужбовців до грошового забезпечення осіб, які на момент виникнення права на перерахунок проходять військову службу на відповідних посадах в Збройних силах України. Таким чином при виданні довідок для перерахунку відповідним органам слід враховувати не тільки підвищені оклади, але і розмір відповідних додаткових видів грошового забезпечення, який виплачується військовослужбовцю, який проходить службу в Збройних силах України за новою сіткою посадових окладів. В іншому випадку фактично може мати місце протиправна дискримінація щодо розміру пенсійних виплат за ознакою часу виходу на пенсію військовослужбовця. Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
Зокрема чинними законодавством не передбачено право чи обов'язок відповідного органу надавати для перерахунку пенсії колишнього військовослужбовця виходячи із розміру посадового окладу, окладу за військове звання і набавки за вислугу років одного періоду на певну календарну дату, а додаткових видів грошового забезпечення чи їх середньомісячного значення у відсотках (за останні 24 місяці, які передували звільненню) - за інший, до прикладу минулий період, тому на переконання суду, такі відомості не можуть містяться в одному документі про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які фіксуються у відповідній довідці, виданій за правилами пункту 3 Порядку №45, або у відповідному зведеному списку, оформленому згідно пункту 24 Порядку №3-1.
Одночасно суд враховує, що згідно висновків Верховного Суду України премії військовослужбовцям, встановлені наказами Міністра оборони України № 576 і 50 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", не можуть бути підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку з тим, що мають тимчасовий характер. Виплата таких премій дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2010 та 2011 рр. відповідно (постанови Верховного Суду України від 26 лютого 2013 у справі № 21-5а13, від 14 травня 2013 у справі № 21-109а13, від 18 червня 2013 у справі № 21-165а13). Так дані висновки Верховного Суду України є обов'язковим для судів першої при застосуванні правових норм у спірних правовідносинах з огляду на нижчевикладене.
У підпункті 8 пункту 1 розділі XIII «Перехідні положення» чинного КАС України зазначено, що суд який розглядає справу в касаційному порядку в складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Якщо Велика палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої палати Верховного Суду. Аналогічний порядок дій суду касаційної інстанції, який розглядає справу і вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду (ст. 346 КАС України).
Таким чином, фактично висновки Верховного Суду України (надалі - ВСУ) повинні враховуватися судами нарівні з висновками Верховного Суду, оскільки, якщо суд у своєму рішенні застосує норму іншим чином, ніж передбачено висновком ВСУ, і справа надійде до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в порядку касаційного оскарження, то Верховний Суд, виходячи з положення підпункту 8 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» КАС України, в разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, зробленого ВСУ, зобов'язаний передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду, або, в іншому випадку, - скасувати дане рішення, як таке, в якому неправильно застосовано норму матеріального або процесуального права.
З наведеного слідує однозначний висновок, що відступити від правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України, можна виключно на етапі розгляду справи в суді касаційної інстанції шляхом її передачі на розгляд палати, об'єднаної палати чи Великої палати ВС, а суд першої або апеляційної інстанції не має права відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВСУ. Тобто, хоча законодавець і не закріпив обов'язковість раніше прийнятих постанов ВСУ, однак можливість відступу від них надається виключно суду касаційної інстанції (Верховному Суду).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 908 грн. згідно квитанції за №90 від 14.04.2021.
Відповідно до положень частини 1 ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку її пенсії з 01.04.2019 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, визначених станом на 05.03.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026, код 07742609).
Суддя Шумей М.В.