31 травня 2021 року Справа № 280/2443/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26.03.2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію з 27.02.2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена;
стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по справі.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що розпорядженням від 16.02.2021 року №084050004595 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 року №280/3712/20. Проте при призначенні пенсії відповідачем допущено порушення прав Позивача, оскільки до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №1 не зараховано період її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року, що підтверджується копією розрахунку пільгового стажу. Листом від 04.03.2021 року №0800-0208-8/16331 відповідач повідомив, що вказаний період не зараховано до пільгового стажу, оскільки ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» своєчасно не була проведена атестація робочих місць. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач позов не визнав, на адресу суду надіслав відзив, у якому вказує, що період роботи позивача з 25.02.2000 року по 05.04.2001 року не може бути зарахований до пільгового стажу по Списку №1, оскільки підприємством ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» не дотримано вимоги п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» щодо проведення атестації робочих місць, про що свідчить уточнююча довідка від 24.03.2020 року №230, в якій підприємство посилається лише на наказ про результати атестації робочих місць від 25.05.1995 року №73, отже відповідно до норм законодавства наступна атестація робочих місць повинна бути проведена 25.05.2000 року, але у вказаній довідці зазначено, що наступна атестація була проведена 06.04.2001 року і затверджена наказом №160. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та з 27.02.2020 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розрахунком обчислення пенсії та розрахунком стажу, що містяться у матеріалах справи підтверджується, що до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 відповідачем не зараховано період її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірним у даній справі є зарахування періоду роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (перейменоване у ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь») через відсутність вчасного проведення підприємством атестації робочих місць.
Копією трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що з 01.12.1997 року ОСОБА_1 працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу 5 розряду у центральній лабораторії ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе (наказ від 16.12.1997 року №4780, запис №5).
Довідкою ПАТ «Запоріжсталь» від 24.03.2020 року №230 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач з 01.12.1997 по 16.03.2011 та з 17.03.2011 по 24.03.2020 працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу, що передбачено Списком №1 розділ ХХІІ підрозділ 5 код 12205000-1754б позиція 22.5-1б постанов КМ України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461.
За даний період у відпустці без збереження заробітної плати більше 30 календарних днів на рік не знаходилася.
Підставами для видачі довідки вказано: особову картку, ЕТКД, штатний розпис, особовий рахунок, накази про атестацію робочих місць від 25.05.1995 №73 (стор. 292), від 06.04.2001 №160 (стор. 247) (зареєстровані Держекспертизою умов праці Запорізької області 18.05.1995 та 25.04.2001), від 20.03.2006 №151 (стор. 260), від 17.03.2011 №131 (стор. 216), від 29.02.2016 №307 (стор. 189), від 08.09.2017 №1352 (стор. 34), лист УСЗН Запорізької обласної державної адміністрації від 07.06.2000 №02-340 про продовження дії наказу від 25.05.1995 №73.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Щодо посилання відповідача на проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2. цього Порядку.
Згідно із п. 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Судом було встановлено та сторонами не спростовується, що первинна атестація робочого місця позивача за Списком №1 була проведена згідно із наказом від 25.05.1995 року №73. Наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказом від 06.04.2001 року №160.
Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15024/16-а від 19.02.2020 року сформулювала правовий висновок, згідно із яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливим і важкими умовами праці за Списком №1.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Таким чином, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Таким чином, позивачем було надано всі необхідні документи для зарахування їй періоду з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року у виробництві чорної металургії в центральній лабораторії комбінату, в центрі випробувань та атестації продуктів лаборантом рентгеноспектрального аналізу у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», а не проведення вчасно підприємством атестації робочого місця не може бути підставою для відмови в зарахуванні цього періоду до пільгового стажу з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці за Списком №1.
Віднесення посади лаборанта рентгеноспектрального аналізу, на якій працювала позивач, до розділу ХХІІ підрозділу 5 коду 12205000-1754б позиції 22.5-1б за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не є спірним у даному випадку.
Відтак, період на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу у центральній лабораторії у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (перейменоване у ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь») з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року має бути зараховано відповідачем до пільгового стажу за Списком №1.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти таки, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на юридичну природу та підстави даного спору та, оскільки, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу у ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (перейменоване у ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» до пільгового стажу за Списком №1, перерахувавши розмір пенсії та здійснити її виплату з часу призначення (27.02.2020 року) із урахуванням різниці, яка вже була виплачена.
Відповідно до частина 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 (періоду її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію з 27.02.2020 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 31.05.2021.
Суддя О.В. Конишева