31 травня 2021 року Справа № 280/2599/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач), у якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 12.05.2003 по 31.12.2004, з 03.01.2005 по 29.12.2005, з 06.02.2006 по 06.04.2009, з 12.02.2013 по 09.04.2013, з 07.04.2009 по 31.12.2009, та з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії АТ «Теплоенергомонтаж» від 04.10.2018 № 45 та довідки про заробітну плату ВАТ «Зарубіженергомонтаж» від 31.03.2010 № 2-П-2009, та довідок про доходи АТ «НІКІМТ- Атомстрой» за 2017-2018 роки починаючи з 24.10.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 12.05.2003 по 31.12.2004 року, з 03.01.2005 по 29.12.2005, з 06.02.2006 по 06.04.2009 з 12.02.2013 по 09.04.2013, з 07.04.2009 по 31.12.2009, та з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії АТ «Теплоенергомонтаж» від 04.10.2018 № 45 та довідки про заробітну плату ВАТ «Зарубіженергомонтаж» від 31.03.2010 № 2-П-2009, та довідок про доходи АТ «НІКІМТ - Атомстрой» за 2017-2018 роки починаючи з 24.10.2020 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно повідомлення від 13.11.2020, а також листа від 25.11.2020 відповідача при обчисленні розміру пенсії позивача не враховано періоди роботи Позивача з 12.05.2003 по 31.12.2004, з 03.01.2005 по 29.12.2005, з 06.02.2006 по 06.04.2009, з 12.02.2013 по 09.04.2013 в АТ «Теплоенергомонтаж», а також періоди роботи з 07.04.2009 по 31.12.2009 в ВАТ «Зарубіженергомонтаж» м. Москва. Крім того, Відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача не враховано відомості про заробітну плату для обчислення пенсії за 2003-2009 роки, зазначені у довідці АТ «Теплоенергомонтаж» від 04.10.2018 № 45 та у довідці про заробітну плату ВАТ «Зарубіженергомонтаж» від 31.03.2010 № 2-П-2009, а також відомості про заробітну плату за 2017-2018 роки згідно довідки АТ «НІКІМТ - Атомстрой. Позивач з діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії Позивач не згоден вважає їх такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.22789 від 21.04.2021), відповідно до якого зазначено, що правове регулювання зазначених правовідносин здійснюється з врахуванням міжнародних договорів. Так зазначають, оскільки періоди роботи, які є спірними у зазначеній справі, були за межами країни, слід притримуватись норм країни, на території якої відбувалась трудова діяльність, а тоже посилання позивача на ст. 106 Закону 1058. а отже і на практику Верховного Суду у справах № 208/6680/16-а. 490/12392/16-а. № 482/434/17 є недоцільними. Крім того, страхові внески за періоди роботи в ОАО «Теплознергомонтаж» не сплачувались не з вини страхувальника, а на законних підставах, отже посилання на практику ЄСПЛ та доводи позивача про «законне сподівання» на отримання «активу» та посилання на відповідну практику ЄСПЛ є нікчемними, оскільки на стадії працевлаштування позивача, він мав з'ясувати обставини виконуваної роботи та порядок зарахування стажу за періоди роботи за кордоном. Відповідач не є стороною у вказаних правовідносинах. Звертає увагу, що відповідачем рекомендовано надати довідки про розмір заробітної плати, оформлені належним чином та у відповідності до норм чинного законодавства, а отже, не відмовлено остаточно та не порушено положення статті 64 Конституції України. Заробітна плата отримана на території Республіки Білорусь за спірні періоди не враховується на підставі Угоди від 14.12.1995. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
В жовтні позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 25.11.2020 та повідомленням від 13.11.2020 відповідач зазначив , що при обчисленні розміру пенсії позивача не враховано періоди роботи позивача з 12.05.2003 по 31.12.2004, з 03.01.2005 по 29.12.2005, з 06.02.2006 по 06.04.2009, з 12.02.2013 по 09.04.2013 в АТ «Теплоенергомонтаж», а також періоди роботи з 07.04.2009 по 31.12.2009 в ВАТ «Зарубіженергомонтаж» м. Москва.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі- Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
1 січня 2004 року набрав законної сили Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 105--IV від 09.07.2003 (далі Закон 1058).
Згідно преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
За приписами ст. 1 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ст. 16 Закону 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі та вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Разом з цим застрахована особа зобов'язана виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Зі змісту положень ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 40 Закону 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по ЗО червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно п. 1 ст. 41 Закону 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Так, позивач просить зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи: з 12.05.2003 по 31.12.2004; з03.01.2005 по 29.12.2005; з 06.02.2006 по 06.04.2009; з 12.02.2013 по 09.04.2013 на (мовою оригіналу) «Открьггое акционерное общество «Монтажтеплознергетического оборудования и оказания сервисных услуг» ОАО «Теплознергомонтаж»; з 07.04.2009 по 31.12.2009 на (мовою оригіналу) ОАО «Зарубежзнергомонтаж» та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії: ОАО «Теплознергомонтаж» від 04.10.2018 № 45 ОАО «Зарубежзнергомонтаж» від 31.03.2010 № 2-п-2009 Представительство акционерного общества «Научно-исследовательский и конструкторский институт монтажной технологии - Атомстрой (Росийская Федерация) в Республике Беларусь за 2017-2018 роки (згідно трудової книжки - Филиал акционерного общества «Научно- исследовательский и конструкторский институт монтажних технологий - Атомстрой» Дирекция на Смоленской АЗС).
За приписами ст. 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, та складається в тому числі з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже правове регулювання зазначених правовідносин здійснюється з врахуванням міжнародних договорів.
Згідно п. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються - Працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменуються - Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої Сторони (надалі іменуються - Сторона працевлаштування).
Згідно преамбули цієї Угоди Уряд України і Уряд Російської Федерації, які надалі іменуються Сторонами, домовились про її укладення, прагнучи до всебічного розвитку співробітництва між Сторонами в галузі трудової діяльності і соціального захисту громадян на території Договірних Сторін.
Згідно п. 4 Угоди виїзд та перебування Працівника, який здійснює трудову діяльність на території Сторони працевлаштування. регулюються законодавством цієї Сторони.
Згідно п. 6 Угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування {включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).
Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Згідно п. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (мовою оригіналу) «для установления права на пенсию, в том числе пенсий на льготных основаниях и за вислугу лет, гражданам государств- участников Соглашения учитывается трудовой стаж, приобретенный на территории любого из этих государств, а также на территории бывшего СССР за время до вступления в силу настоящего Соглашения».
Враховуючи той факт, що позивач за трудовою угодою з ОАО «Теплознергомонтаж» працював за межами території РФ в Ісламській Республіці Іран, норми вказаних Угод не можуть розповсюджуватись на вказані правовідносини.
Окрім цього згідно норм законодавства Російської Федерації, а саме згідно (мовою оригіналу) «ст. 11 Федерального закона от 28.12.2013 № 400-ФЗ (ред. от 24.02.2021) «О страховых пенсиях» в страховой стаж включаются периоды работы и (или) иной деятельности, которые выполнялись на территории Российской Федерации лицами, указанными в части 1 статьи 4 настоящего Федерального закона, при условии что за эти периоды начислялись и уплачивались страховые взносы в Пенсионный Фонд Российской Федерации. Периоды работы и (или) иной деятельности, которые выполнялись лицами, указанными в части 1 статьи 4 настоящего Федерального закона, за пределами территории Российской Федерации. включаются в страховой стаж в случаях, предусмотренных законодательством Российской Федерации или международными договорами Российской Федерации. либо в случае уплаты страховых взносов в Пенсионный Фонд Российской Федерации в соответствии с Федеральным законом от 15 декабря 2001 года N 167-ФЗ «Об обязательном пенсионном страхований в Российской Федерации».
Згідно (мовою оригіналу) «п. 4 ст. 7 Федерального закона от 24.07.2009 № 212- ФЗ (ред. от 19.12.2016, с изм. от 31.10.2019) «О страховых взносах в Пенсионный фонд Российской Федерации» не признаются объектом обложения для плательщиков страховых взносов указанных в пункте 1 части 1 статьи 5 настоящего Федерального закона, выплаты и иные вознаграждения, начисленные в пользу физических лип, являющихся иностранными гражданами и лицами без гражданства по трудовым договорам, заключенным с российской организацией для работы в ее обособленном подразделении. расположенном за пределами территории Российской Федерации. выплаты и иные вознаграждения, начисленные в пользу физических лиц, являющихся иностранными гражданами и лицами без гражданства, в связи с осуществлением ими деятельности за пределами территории Российской Федерации в рамках заключенных договоров гражданско-правового характера. предметом которых является выполнение работ, оказание услуг.
Згідно ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995, яку ратифіковано Законом № 546/96-ВР від 22.11.1996, та яка набрала чинності для України: 11.02.1997 громадянам, які проживали на території однієї Договірної Сторони і працювали після переселення на території іншої Договірної Сторони, пенсія обчислюється із заробітку (прибутку). який вони отримували на території Договірної Сторони переселення, якщо ними набутий мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії у відповідності з законодавством Договірної Сторони переселення.
Громадянам, в яких відсутній мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, розмір пенсії визначається із середнього заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в Договірній Стороні переселення, аналогічній його останній професії та кваліфікації на території Договірної Сторони попереднього постійного проживання на час призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене та докази додані до позову , суд приходить до висновку, що оскільки спірні періоди роботи були за межами країни, слід притримуватись норм країни, на території якої відбувалась трудова діяльність, а отже посилання позивача на ст. 106 Закону 1058 та практику Верховного Суду у справах № 208/6680/16-а, 490/12392/16-а. № 482/434/17 є хибними, страхові внески за періоди роботи в ОАО «Теплознергомонтаж» не сплачувались не з вини страхувальника, а на законних підставах, а отже посилання на практику ЄСПЛ та доводи позивача про «законне сподівання» на отримання «активу» є також хибними. Так, органи Пенсійного фонду України не є стороною у вказаних правовідносинах.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Так, Головним управлінням у повідомленні від 13.11.2020 та листі від 25.11.2020, розглянувши звернення позивача, рекомендовано надати довідки про розмір заробітної плати, оформлені належним чином та у відповідності до норм чинного законодавства, а, отже, не відмовлено остаточно та, не порушено положення статті 64 Конституції України.
Крім того, відповідачем вірно визначено, що заробітна плата отримана на території Республіки Білорусь за спірні періоди не враховується на підставі Угоди від 14.12.1995.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова