31 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1101/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду частини позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області за № 31 від 22.01.2021 року з урахуванням основ них і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослу жбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992 р. "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених, з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19, із 01 квітня 2019 року; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обла сті перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 6340,00 гри.; оклад за військовим званням 1410, 00 грн.; надбавка за вислугу років - 40 % - 3100,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15 % - 951,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби - 40 % - 4340,00 грн.; надбавка за оперативно-розшукову діяльність -5% - 317,00 грн.; премія - 10 % - 634,00 грн. Всього 17092.00 грн., розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992 р. "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених і військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та право вих висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19, із врахуванням раніше виплачених сум з 01 квітня 2019 року; 3) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обла сті здійснити на користь ОСОБА_1 виплату пенсії без обмеження строком та граничним (максимальним) розміром пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум), згідно з п.2 І Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України від 24.12.2015 року № 911 -VІІІ.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період, що виходить за межі шестимісячного строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав після звернення із заявою про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії до відповідача.
22 січня 2021 року Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 31 станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 та надіслало оновлену довідку на адресу ГУ ПФУ у Закарпатській області.
Отже, предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 22 січня 2021 року.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що вказана довідка надійшла на адресу відповідача 26 січня 2021 року, та таку було повернуто, з посиланням на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, з огляду на вищенаведене та,оскільки довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року для перерахунку його пенсії була видана Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області 22 січня 2021 року, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (параграфи 52, 56).
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Протиправна невиплата пенсії або протиправне невідновлення виплати пенсії, що сталися з вини держави в особі її компетентних органів (зокрема, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, ПФУ), можуть бути віднесені до триваючих правопорушень, оскільки суб'єкт владних повноважень - відповідний орган ПФУ протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Таким чином, право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.
Отже, в даному випадку особа має передбачене законом право на “автоматичний” перерахунок пенсії без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду частини позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька