Ухвала
01 червня 2021 року
м. Київ
справа № 337/1970/18
провадження № 61- 638ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
12 січня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Ухвала Верховного Суду від 29 січня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху неодноразово направлялася ОСОБА_1 на останню відому судові адресу, вказану заявником у касаційній скарзі, проте повернулася на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
ОСОБА_1 про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження справи суд не повідомляла.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, однак станом на 01 червня 2021 року вимоги ухвали Верховного Суду від 29 січня 2021 року не виконано і відомості про те, що заявник вживав заходів щодо усунення недоліків скарги у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із положеннями частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтям 185, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2020 рокувизнати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов