Ухвала
25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 765/6385/20
провадження № 61-7984ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в особі законних представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальності «Мегаінвест Сервіс», Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном,
У травні 2020 року ОСОБА_3 , яка діє в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду від 12 листопада 2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі № 755/6385/20 до набрання законної сили судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі
№ 755/13315/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», приватного нотаріуса КМНО Тверської І. В., ОСОБА_4 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 за участю третіх осіб:
ОСОБА_6 , Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в
м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду від 12 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У травні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, у якій скаржники, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржене судове рішенняскасувати і залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду від
12 листопада 2020 року.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду
в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України).
Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення пункту 14 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про зупинення провадження
у справі у касаційному порядку не передбачено.
Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Самостійним предметом перегляду у касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в особі законних представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальності «Мегаінвест Сервіс», Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
М. Ю. Тітов