18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
31 травня 2021 року
м. Черкаси справа № 925/1147/19
Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Макарченко Н.П., за участю представників: від позивача: Макеєв В.Ф., адвокат; від відповідача-1: Горшанова В.І. за довіреністю; від відповідача-2: Кучер Ю.В., адвокат за довіреністю; від відповідача-3: Кучер Ю.В., адвокат за довіреністю; від відповідача-4: Кучер Ю.В., адвокат за довіреністю; від відповідача-5: Кучер Ю.В., адвокат за довіреністю; прокурор - не з'явився, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Громадської організації “Захист прав обманутих споживачів”
до відповідача-1: Виконавчого комітету Черкаської міської ради,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція”,
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 13”,
до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 18”,
до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 19”,
за участю Черкаської місцевої прокуратури
про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсними договорів,
Громадська організація “Захист прав обманутих споживачів” звернулася у Господарський суд Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 13”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 18”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Управлінська компанія “Нова якість” Дільниця 19”, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 14.12.2018 №1176 “Про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Черкаси”;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.03.2019 №289 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 14.12.2018 №1176 “Про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Черкаси”;
- визнати протиправним рішення комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Черкаси, яке оформлене протоколом засідання комісії №10 від 13.05.2019 про визначення переможцем конкурсу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція”;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 15.05.2019 №550 “Про призначення управителя багатоквартирних будинків”;
- визнати недійсним договір №253 від 20.05.2019 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” щодо управління будинком №39 по вулиці В.Галви, м.Черкаси;
- визнати недійсним договір №254 від 20.05.2019 (з усіма змінами і доповненнями) про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” щодо управління будинком №41 по вулиці В.Галви, м.Черкаси;
- визнати недійсним договір №365 від 20.05.2019 (з усіма змінами і доповненнями) про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” щодо управління будинком №218 по вулиці С.Кішки, м.Черкаси;
- визнати недійсним договір №366 від 20.05.2019 (з усіма змінами і доповненнями) про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудкрнструкція” щодо управління будинком №220 по вулиці С.Кішки, м. Черкаси;
- визнати недійсним договір №403 від 20.05.2019 (з усіма змінами і доповненнями) про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція” щодо управління будинком №48 по вулиці Чайковського, м.Черкаси.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про оголошення та проведення конкурсу були прийняті відповідачем-1 без достатніх правових підстав, оскільки жоден із співвласників багатоквартирних будинків не звертався із заявами про проведення конкурсу на управителя будинку, тому оспорювані рішення порушують право власності громадян та юридичних осіб на належне їм майно у багатоквартирних будинках.
Позивач вказує на те, що спірні договори не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Правилам надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовому договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Позивач зазначив, що співвласники будинків не уповноважували виконавчий комітет Черкаської міської ради проводити конкурс та укладати договори в їх інтересах.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2020, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 залишене без змін, у позові відмовлено повністю.
Постановою Верхового Суду від 17.12.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 925/1147/19 - скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області справу передано у провадження судді Довганю К.І.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
09.03.2021 від відповідачів -2, -3, -4, -5 до суду надішли заяви про закриття провадження у справі. У заявах відповідачі просили суд закрити провадження у цій справі як такої, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства України посилаючись на те, що сторонами оспорюваних позивачем договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, є співвласники (фізичні особи) багатоквартирних будинків, з однієї сторони, від імені яких уповноваженою особою Виконавчого комітету Черкаської міської ради було підписано договір, в силу положень Закону, та між ТОВ «Сантехбудконструкція», з другої сторони.
Відповідачі-2, -3, -4, -5 у заявах зазначили, що текст оспорюваних позивачем договорів, у своїй вступній частині, чітко визначає, хто є сторонами даного правочину, та сам договір містить положення, які встановлюють взаємні права та обов'язки для співвласників багатоквартирних будинків та ТОВ «Сантехбудконструкція», як сторін відповідних правочинів, до яких Виконавчий комітет Черкаської міської ради жодним чином не має відношення та, відповідно, не є його стороною.
На думку відповідачів-2, -3, -4, -5 даний позов є позовом про захист прав споживачів, що виникають із цивільних правовідносин між співвласниками багатоквартирних будинків (споживачів послуг з управління) та управителем, а тому вказаний позов повинен розглядатися саме в порядку цивільного судочинства.
24.05.2021 від позивача до суду надійшов відзив на заяви про закриття провадження у справі, в якому позивач заперечував проти доводів відповідачів вважаючи їх необґрунтованими та просив суд здійснювати розгляд цієї справи за правилами Господарського судочинства посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини та на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17.
26.05.2021 представником відповідачів -2, -3, -4, -5 адвокатом Підгорним М.О. до суду подані додаткові письмові пояснення до заяви про закриття провадження у справі, в яких представник відповідачів не погодився із доводами позивача, викладеними у відзиві на заяви. У письмових поясненнях представник відповідачів посилався на практику Великої Палати Верховного Суду у справах № 755/10947/17 та № 367/4695/20, а щодо посилань позивача на практику, викладену у справі № 127/21764/17, то представник відповідачів вважає, що такі правовідносини не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин, і тому відповідно не можуть бути застосовані висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі 127/21764/17 від 12.01.2021.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заяви про закриття провадження у справі і просив суд у її задоволенні відмовити.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримала заяву про закриття провадження у справі, погодившись і доводами, викладеними у ній.
Представник відповідачів-2, -3, -4, -5 в судовому засіданні заяву про закриття провадження у справі в порядку п.1 ч1 ст.231 ГПК України підтримала повністю, просила суд її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши подані заяву про закриття провадження у справі, відзив на заяву та додаткові письмові пояснення, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З тексту позовної заяви вбачається, що громадською організацією “Захист прав обманутих споживачів” подано позов в інтересах її членів.
Судом з'ясовано, що між громадською організацією “Захист прав обманутих споживачів” та відповідачами відсутні правовідносини в розумінні Господарського кодексу України, оскільки спір стосується права, порушеного на думку позивача (Громадської організації “Захист прав обманутих споживачів”), яка в силу Закону України «Про захист прав споживачів» представляє інтереси невизначеного кола споживачів через дію правочинів, що виникають при здійсненні господарської діяльності - надання послуг управління багатоквартирним будинком згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирним будинках».
Отже, між громадською організацією та юридичною особою, яка надає послуги, відсутні матеріальні правовідносини, оскільки в судовому спорі така громадська організація виступає від власного імені, але захищає побутових споживачів, права яких вважає порушеними через протиправні дії надавача послуг.
У законодавстві відсутні положення, які б надавали право фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду в межах спірних правовідносин за захистом їх порушених прав як споживачів.
Суд також вважає, що здійснення представництва за законом не змінює природу спірних правовідносин як таких, що здійснюються в межах відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт, надавачами послуг різних форм власності відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак, стороною такого спору (а не стороною судового процесу) є споживач у розумінні статті 1 цього Закону.
Таким чином, з огляду на зміст та характер спірних правовідносин, суб'єктний склад цього спору, такий спір, з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України має підлягати розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20.
За приписами ч.ч.1,5 ст.53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Твердження позивача про віднесення справи до юрисдикції господарських судів суд вважає помилковим, оскільки позов Громадської організації “Захист прав обманутих споживачів” подала не для захисту власних інтересів, як суб'єкта цивільних відносин, а в інтересах невизначеного кола споживачів міста.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Таким чином, суд вважає, що дійсним позивачем по даній справі виступають саме особи, інтереси яких представляє громадська організація, а не сама громадська організація.
Відповідно ч.1 ст.15, ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в судовому порядку.
За правилами п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В матеріалах справи містяться заяви про вступ до громадської організації та надання їй повноважень з питань оскарження договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «Сантехбудконструкція» та його правонаступниками з групи ТОВ «Нова якість» (далі - Заяви). Ці Заяви підписані виключно фізичними особами.
За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання», громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що спір у даній справі безпосередньо стосується цивільних прав та законних інтересів споживачів, що виникають із цивільних правовідносин між співвласниками багатоквартирних будинків (споживачів послуг з управління) та управителем.
Отже цей спір не належить до господарської юрисдикції, а має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
За змістом п.1 ч.1 ст. 231 ГПК господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вище викладені норми законодавства, суд приходить до переконання, що заяви відповідачів -2, -3, -4,-5 є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, оскільки вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства і підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідне клопотання щодо повернення судового збору до суду не подане. Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.231 та ст.234 ГПК України, Господарський суд Черкаської області
Заяви відповідачів -2, -3, -4,-5 про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Довгань К.І.