Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1021/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків
про стягнення 246305,67 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Козирєв А.В.
відповідача - Личаний Д.С.,
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 242459,56 грн., що складається з 3% річних у розмірі 762,65 грн. та пені у розмірі 3083,46 грн. Витрати по оплаті судового збору позивача просить суд покласти на відповідача. також позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду розрахунку сум, які позивач просить стягнути з відповідача із зазначенням загальної суми усіх вимог. Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
06.04.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 246305,67 грн., з яких: 242459,56 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію, 3% річних у розмірі 762,65 грн. та пеня у розмірі 3083,46 грн.
Ухвалою суду від 12.04.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.05.2020 о 10:30.
28.04.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що 24.12.2021 між ПАТ “Харківенергозбут” та НТУ “ХПІ” укладено Договір про закупівлю електричної енергії № 6. Пунктом 3.1. вказаного Договору визначено ціну договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування у сумі 1 700 000,08 грн. У Додатку № 1 до зазначеного Договору ПАТ “Харківенергозбут” та НТУ “ХПІ” узгоджено фізичні величини електроенергії за грудень 2020 року. Визначення за вказаним Договором фізичних величин електроенергії виходило із суми коштів, які не перевищували обсяги державного бюджетного фінансування НТУ “ХПІ” на оплату використаної електричної енергії. ПАТ “Харківенергозбут” відомо, що НТУ “ХПІ” є закладом вищої освіти державної форми власності, а тому за використану електричну енергію Відповідач може сплатити лише в межах сум асигнувань державного бюджету. Платежі за зобов'язаннями НТУ “ХПІ” здійснює орган Казначейства України згідно ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. За приписами ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі, зокрема, наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету. Таким чином Казначейство України може здійснити платіж лише в межах суми договору. З огляду на вищевказане, ПАТ “Харківенергозбут” повинен був контролювати кількість електроенергії, що постачається НТУ “XПІ”, без перевищення узгоджених фізичних величин електроенергії.
Ухвалою суду від 06.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі №922/1021/21 було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 27.05.2021 о 09:10.
У судовому засіданні 27.05.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 27.05.2021 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 №1268 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон) покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ “Харківенергозбут”. ПрАТ “Харківенергозбут” має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України “Про ринок електричної енергії” для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону”.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут”: zbutenergo.kharkov.ua.
Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що відповідач фактично споживав електричну енергію з січня 2019 року, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з Національним технічним університетом “Харківський політехнічний інститут” вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo.kharkov.ua.
Дані про споживача передані від попереднього постачальника АТ “Харківобленерго” (попередній договір № 0401 від 17.06.2008).
Згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 401 від 01.01.219, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство “Харківенергозбут”.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору. За умовами п. З комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 2 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду та має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 6 комерційної пропозиції № 2 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми; при цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Як вказує позивач у позовній заяві, у березні 2020 року відповідачем було спожито електричної енергії на суму 1185709, 68 грн., що підтверджується актом приймання - передачі електричної енергії за березень 2020 року та рахунком за електричну енергію нараховану у березні 2020 року. На виконання умов договору відповідачем було здійснено оплату за спожиту електричну енергію з призначенням платежу “оплата за електричної енергії за березень 2020 р.” у загальній сумі 1762216 грн. 57 коп. Таким чином на початок розрахункового періоду - квітень 2020 року відповідач мав аванс в сумі 583506,89 грн.
У квітні 2020 року відповідач спожив електричної енергії на суму 888746 грн. 50 коп., що підтверджується актом приймання передачі електричної енергії за квітень 2020 року від 05.05.2020 та рахунком за електричну енергію нараховану у квітні 2020, які були отримані представником відповідача 05.05.2020.
Відповідач, отримавши 05.05.2020 акт приймання передачі електричної енергії за квітень 2020 року та рахунок за електричну енергію нараховану в квітні 2020 року, у відповідності до п.4 комерційної пропозиції № 2 до договору повинен був сплатити виставлений рахунок в строк до 20.05.2020 включно, але фактично сплатив за спожиту в квітні 2020 року електроенергію лише 21.05.2020 в сумі 305119 грн. 15 коп. (платіжні доручення №№ 1478, 1472, 1471, 1477 від 21.05.2020), що на 120 грн. 46 коп. менше ніж сума яка підлягала сплаті.
Таким чином за квітень 2020 року у відповідача, внаслідок сплати не у повному обсязі виникла заборгованість в сумі 120 грн. 46 коп., як була ним погашена лише 05.06.2020 (платіжне доручення № 1791744SВ від 05.06.2020 на суму 120,50 грн.).
У грудні 2020 року відповідач спожив електричної енергії на суму 1927459 грн. 60 коп., що підтверджується актом приймання передачі електричної енергії за грудень 2020 року від 11.01.2021 та рахунком за електричну енергію нараховану в грудні 2020 року, які були направлені відповідачу поштою 11.01.2021.
Відповідач, отримавши акт приймання передачі електричної енергії за грудень 2020 року та рахунок за електричну енергію нараховану у грудні 2020 року, у відповідності до п.4 комерційної пропозиції № 2 до Договору повинен був оплатити у повному обсязі виставлений рахунок в строк до 22.01.2021 включно.
19.01.2021 відповідач частково здійснив оплату в сумі 1685000 грн. 00 коп. (платіжні доручення №№ 47, 48 від 19.01.2021), що на 242459,56 грн. менше ніж сума яка підлягала сплаті.
Таким чином за грудень 2020 року у відповідача, внаслідок сплати не у повному обсязі виникла заборгованість в сумі 242459 грн. 56 коп., яка до цього часу не оплачена.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста 276 ГК України).
Частиною сьомою статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною першої статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії на суму 242459,56 грн. у встановлений договором строк не виконав. Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 242459,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, суд зауважує на тому, що відсутність державних асигнувань не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором.
Згідно з ч.1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічні положення містяться у ст. 617 ЦК України.
Отже, відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі і від надходження бюджетних асигнувань.
Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету.
Оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за спірним договором (аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №914/1556/17).
Суд зазначає, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права (аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/18).
В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у відповідності до вищевказаних положень договору та статті 625 ЦК України за порушення строків виконання зобов'язання, нарахував відповідачу пеню у розмірі 3083,46 грн. та 3% річних у сумі 762,65 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пред'явлених до стягнення пені та 3% річних, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вказаних сум.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених наданими доказами та не спростованими відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) - 242459,56 грн. заборгованості, 762,65 грн. три проценти річних, 3083,46 грн. пені та 3694,85 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180).
Повне рішення підписано 01 червня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова