Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1027/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Схід-Захід", м.Харків
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків
про стягнення 7328,00 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Схід-Захід" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення 7328,00 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2021 року відкрито провадження у справі №922/1027/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.
21.04.2021 року відповідач надав до суду відзив (вх.№9144, вих.№2358 від 20.04.21), в якому зазначає, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 4828,00грн. з урахуванням франшизи 2500,00 грн.
Наданий відзив судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
07.04.2020 року між Товариством з додатковою відповідальністю СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СХІД-ЗАХІД» (далі - ТДВ СК «СХІД-ЗАХІД», позивач) та Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (надалі - ПрАТ «ВФ Україна», Страхувальник) було укладено Договір комплексного добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортних засобів №ТР/070420/001 (далі-Договір страхування), згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованих транспортних засобів, зазначених в Додатку №1 до Договору страхування, їх окремих складових чи додаткового обладнання при настанні страхового випадку, в тому числі автомобіля марки Renault Logan - д.н.з. НОМЕР_1 .
03.08.2020 року о 18:30 год. в м.Херсон по пр.Ушакова, 71 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ПрАТ «ВФ Україна», під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаної ДТП, застрахованому у позивача транспортному засобу марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до Рахунку СТО №29 від 06.08.20 склав 7328,00 грн.
Відповідно до страхового акту №ТР/00/20195-СА від 11.08.2020 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 7328,00 грн.
Виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, позивач на підставі заяви-повідомлення на виплату від 05.08.20 та Рахунку СТО №29 від 06.08.20, виплатив на користь ПрАТ «ВФ Україна» (страхувальника) суму страхового відшкодування у розмірі 7328,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1314 від 19.08.20.
ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , сталася з вини ОСОБА_2 , що підтверджується Повідомленням про ДТП (Європротоколом).
У свою чергу, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як особи яка на правомірних підставах керувала автомобілем марки Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (далі - відповідач) за полісом № 200186648 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
Відповідно до частин 6, 17 ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».
При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Отже, відносини у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
Розмір страхового відшкодування позивач визначає на підставі рахунку СТО №29 від 06.08.2020 року в сумі 7328,00 грн.
Відповідач не погоджується з розміром заявленого позивачем до стягнення страхового відшкодування, та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням франшизи.
Суд погоджується з твердженням відповідача, виходячи з наступного.
Умовами договору ОСЦПВ №ЕР-200186648 від 05.06.2020 року встановлено франшизу в розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.
У порядку статті 9 Закону України “Про страхування” франшиза - це сума збитків, що страховиком не відшкодовується.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2500,00 грн. франшизи не підлягають задоволенню.
Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Отже, з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах ліміту відповідальності страховика.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, отже підлягають задоволенню частково в сумі 4828,00 грн., з урахуванням франшизи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (адреса: 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, буд.41/2, корп.8, оф.1-12; код ЄДРПОУ 31236795) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Схід-Захід" (адреса: 61058, м.Харків, вул.Іванівська, буд.1, кімн.314; код ЄДРПОУ 33411729) 4828,00 грн. страхового відшкодування, 1495,57 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "31" травня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт