31.05.2021 Справа № 920/279/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/279/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумигаз Збут” (40000, м.Суми, вул. Береста, 21, код ЄДРПОУ 39586236),
до відповідача 23 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Лесі Українки, 7, код ЄДРПОУ 08796091),
про стягнення 19930,87 грн,
установив:
22.03.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 19930,87 грн заборгованості (в т.ч.: 19458,01 грн основного боргу, 194,58 грн інфляційних збитків, 54,38 грн 3% річних, 223,90 грн пені) за неналежне виконання умов договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ407-1038-20 від 01.01.2021, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Крім того, в пункті 1 прохальної частини позову позивачем заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі № 920/279/21, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/279/21; задоволено клопотання позивача, викладене в пункті 1 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи. Копія зазначеної ухвали надіслані на адресу учасників справи.
Копія даної ухвали надіслана як на електронну так і на юридичну на адреси відповідача, зазначені позивачем у позовній заяві.
З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 02.04.2021 відповідач був повідомлений належним чином про розгляд даної справи судом.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
09.04.2015 було прийнято Закон України "Про ринок природного газу" (введено в дію з 01.10.2015), який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України.
30.09.2015 НКРЕКП було прийнято низку постанов, спрямованих на реалізацію Закону України "Про ринок природного газу", зокрема: постанову №2493 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи"; постанову №2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем"; постанову №2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"; постанову №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу"; постанову №2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу", які в сукупності з іншими нормативно-правовими актами визначають правову основу державного регулювання монопольних ринків (транспортування, розподілу, зберігання, послуг установки LNG).
З метою належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу в Україні, в Законі України "Про ринок природного газу" передбачено загальні правила розподілу та постачання природного газу споживачам.
Так, приписами статті 12 Закону визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
В розумінні Закону України "Про ринок природного газу" регулятором виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постачальником природного газу є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Споживачем є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. А Оператором газорозподільної системи є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу та яку Товариство здійснює на підставі ліцензії на постачання природного газу згідно постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №633 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ДП «Газпостач» ПАТ «Тернопільміськгаз», ДП «Шепетівкагаз» ПАТ «Шепетівкагаз», ТОВ «Сумигаз Збут», ТОВ «Харківгаз Збут», ТОВ «Херсонрегіонгаз», ТОВ «Хмельницькгаз Збут», ТОВ «Вінницягаз Збут», ДП «Молтекс нафта і газ» компанії «Молтекс Бізнес», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», ТОВ «Еверест Енергопостач», ТОВ «Облгазпостач», ТОВ «РЗ Енерджи», ТОВ «Укрфінгаз», ТОВ «Газенергопроект», ТОВ «Сіріус-1», ТОВ «Інол Енерджі», ТОВ «Українська газопостачальна компанія», ТОВ «Укренергоексперт», ТОВ «Волиньгаз Збут», ТОВ «ГК Ресурс-Партнер», ТОВ «Газові Ресурси», ТОВ «Веста» та ТОВ «Айрон Голд» НКРЕКП прийнято рішення про видачу Товариству ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Відповідно до Статуту ТОВ «Сумигаз Збут» предметом діяльності товариства, зокрема, є: надання населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.
01.01.2021 ТОВ «Сумигаз Збут» (позивач - постачальник) та 23 Державною пожежно-рятувальною частиною Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (споживач - відповідач) був укладений договір №41ВВ407-1038-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з п. 4.2. договору остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяцем.
Відповідно до п. 9.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2021 року до 31 січня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами врегулюваний п. 2.5 договору.
Пунктом 2.5.1. встановлено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Відповідно до пункту 2.5.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно з п. 2.5.3 споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (пункт 2.5.4 договору).
Відповідно до п. 5 гл. 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, Оператор ГРМ (AT «Сумигаз») в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача.
За даними Операторї ГРМ (лист AT «Сумигаз» від 18.03.2021 №400-Сл-2282-0321, №40701-Сл-3816-0321) споживачу - 23 Державній пожежно-рятувальній частині Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області - в січні 2021 року позивачем розподілений природний газ обсягом 2,89891 тис.куб.м. Факт отримання газу відповідачем підтверджується також відомостями, що містяться у Звіті про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT «Сумигаз» між замовниками послуги транспортування (ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ») в розрізі їх контрагентів (споживачів) за січень 2021 року, який доданий позивачем до позовної заяви.
18.01.2021 між ТОВ «Сумигаз Збут» та 23 Державною пожежно-рятувальною частиною Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області укладено додаткову угоду №ДУ-1/41ВВ407-1038-20 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ407-1038-20 від 01.01.2021.
Згідно п. 1 додаткової угоди №ДУ-1/41ВВ407-1038-20 від 18.01.2021 ціна одного куб.м природного газу, починаючи з 01 січня 2021 року, становить 9,90 грн.
Відповідно до акту №СМ381000663 від 31.01.2021 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 3141ВВ407-1038-20 позивач передав, а відповідач прийняв у січні 2021 року природний газ вартістю 28699,21 грн.
Згідно з листом відповідача (вх. ТОВ «Сумигаз Збут» №СЛ-572-40701-0221 від 09.02.2021), 31 січня 2021 року відповідачу було зменшено вартість спожитого природного газу у січні 2021 року, а саме: проведено коригування боргу №57 - на суму 9 241,20 грн.
12.02.2021, на виконання умов Договору, з метою документального підтвердження споживання відповідачем в січні 2021 року природного газу в зазначених вище обсягах, ТОВ «Сумигаз Збут» супровідним листом №407-Сл-1642-0221 направив відповідачу для підписання акти приймання-передачі природного газу до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ407-1038-20 від 01.01.2021, які просив підписати, скріпити печаткою (за її наявності) та по одному примірнику повернути відповідачу.
Однак, як зазначає позивач, вказані акти відповідачем підписані не були та їх примірники не повернуті ТОВ «Сумигаз Збут», хоча відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач зазначений лист з доданими до нього документами отримав 15.02.2021.
Таким чином, сума заборгованості за фактично спожитий відповідачем природний газ, станом на 16.03.2021 склала 19458,01 грн. (28 699,21 грн - 9 241,20 грн = 19 458,01 грн.). Разом з тим, відповідач, порушуючи свої договірні зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку за поставлений природний газ, зазначену заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 19458,01 грн заборгованості за поставлений природний газ за січень 2021 року.
Отже, відповідачем в період за січень 2021 року було здійснено споживання природного газу з ресурсу позивача у зазначених вище обсягах, але первинні документи, що підтверджують факт його споживання у цей період, з боку відповідача оформлені та повернуті не були, а вартість постачання природного газу не сплачена.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього; споживач має право на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.
Відповідно до п. 12 розділу II Правил постачання природного газу за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до Кодексу газорозподільних систем визначений Оператором ГРМ обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт постачання відповідачу у січні 2021 року природного газу на суму 28699,21 грн та коригування (зменшенням) позивачем боргу на суму 9241,20 грн. Відповідач в свою чергу не розрахувався за природний газ у повному обсязі, заборгованість складає 19458,01 грн.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19458,01 грн боргу за поставлений у січні 2021 року природний газ є законними, обґрунтованими та задовольняються судом.
Щодо вимог позивача про стягнення 194,58 грн інфляційних збитків, 54,38 грн 3% річних, 223,90 грн пені суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
За умовами п. 6.2.1. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно з розрахунком, що зазначений позивачем у позові, останнім нараховано відповідачу 194,58 грн інфляційних збитків, 54,38 грн 3% річних, 223,90 грн пені.
З огляду на вищенаведене, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи факт несплати відповідачем поставленого у січні 2021 року природного газу, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54,38 грн. 3% річних, 194,58 грн. інфляційних втрат та 223,90 грн пені.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач проти заявленого позову не заперечив. Доказів належного виконання зобов'язань перед позивачем щодо оплати поставленого природного газу за січень 2021 року, обумовленого договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ407-1038-20 від 01.01.2021, до суду не надав.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов'язань за поставлений природний газ, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов та стягує з відповідача 19930,87 грн заборгованості (в т.ч.: 19458,01 грн основного боргу, 194,58 грн інфляційних збитків, 54,38 грн 3% річних, 223,90 грн пені).
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2270,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з 23 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Лесі Українки, 7, код ЄДРПОУ 08796091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумигаз Збут” (40000, м. Суми, вул. Береста, 21, код ЄДРПОУ 39586236) 19458,01 грн (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн 01 коп.) основного боргу, 194,58 грн (сто дев'яносто чотири грн 58 коп.) інфляційних збитків, 54,38 грн (п'ятдесят чотири грн 38 коп.) 3% річних, 223,90 грн (двісті двадцять три грн 90 коп.) пені за договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ407-1038-20 від 01.01.2021 за січень 2021 року, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.06.2021.
Суддя В.Л. Котельницька