01 червня 2021 року Справа № 915/696/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про самовідвід у справі
за позовом: виконувача обов'язків керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область)
в інтересах держави в особі Баштанської міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 38, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-Груп Україна», (проспект Науки, 40, Шевченківський район, м. Харків, 61166)
про: стягнення грошових коштів, сплачених у вигляді попередньої оплати,
встановив:
28.05.2021 виконувач обов'язків керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Баштанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-Груп Україна», яким просить суд:
1) стягнути з ТОВ «Ювента-Груп Україна» на користь Баштанської міської ради грошові кошти, сплачені у вигляді попередньої оплати за договором підряду №172 від 31.05.2018 в сумі 9854327,86 грн;
2) стягнути з ТОВ «Ювента-Груп Україна» на користь Баштанської міської ради грошові кошти, сплачені у вигляді попередньої оплати за договором підряду №174 від 06.06.2019 в сумі 3380000,00 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021 головуючим у справі №915/696/21 визначено суддю Ржепецького В.О.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 62 ГПК України, встановлено, що учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є зокрема, секретар судового засідання.
24.02.2021 головуючим суддею Ржепецьким В.О. з посиланням на положення п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України заявлено про самовідвід у цій справі з наступних підстав.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі №915/35/20 за позовом Баштанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інноваційна компанія "Трансбуд Технолоджі" про зобов'язання вчинити певні дії, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2010, відмовлено у задоволені позову.
Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 915/35/20 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Баштанської міської ради на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 915/35/20.
Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 набрало законної сили 22.10.2020.
Підставою позову у зазначеній справі Баштанська міська рада визначила обставини порушення позивачем фінансової дисципліни та бюджетного законодавства внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань, визначених п. 9.8 вищевказаних договорів та додаткових угод №3 (до договору №174) та №15 (до договору №172).
Своє рішення суд обгрунтував тим, що сторонами узгоджено кінцевий строк виконання робіт 31.12.2020 та не передбачено прийняття конкретних робіт по етапах і складання актів виконаних робіт поетапно.
Як витікає з позову прокурора у даній справі, позовні вимоги прокурор обгрунтовує посиланням на саме ці обставини, встановлені у справі №915/35/20.
Обов'язки секретаря судового засідання в справі №915/35/20 виконувала дружина судді Ржепецького В.О. - Ржепецька К.М.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом
забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий
режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (пункт 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.
Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.
Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див.згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об'єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв'язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов'язаних із згадуваними обставинами.
Отже, враховуючи положення п. 1, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та наведені вище міркування в їх сукупності, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 12, 13, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1.Визнати заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід обґрунтованою.
2.Задовольнити заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід.
3.Справу №915/696/21 передати для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
4.Ухвалу надіслати учасникам справи.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький