Рішення від 31.05.2021 по справі 904/6033/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6033/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятка В. В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Краснопьорова О.С.;

від відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 ;

Галкін А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (м. Маріуполь Донецької області)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (м. Дніпро)

про стягнення неустойки за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 1 424 640 грн. 00 коп.

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (м.Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (м. Маріуполь Донецької області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 5 829 017 грн. 30 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову від 22.03.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (далі - відповідач) неустойку за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 1 424 640 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 981 від 24.04.2017 в частині поставки товару належної якості та у встановлені строки. За прострочення виконання зобов'язання позивач на підставі пунктів 7.3. та 7.4. договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 8% від вартості не поставленого в строк обладнання в сумі 407 040 грн. 00 коп. та неустойку у розмірі 20 % від вартості обладнання неналежної якості в сумі 1 017 600 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 10.11.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 09.12.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 55757/20 від 24.11.2020), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

- обладнання за договором поставки та специфікацією було поставлено ПрАТ "Дніпрополімермаш" із порушенням строку встановленого специфікацією виключно у зв'язку із тим, що ПрАТ "МКК ім. Ілліча" не направляв своєчасно власних представників для проведення поетапного контролю обладнання, що є обов'язковою умовою за специфікацією, внаслідок чого строки поставки були змінені, у зв'язку з зазначеними обставинами вважаємо нарахування неустойки позивачем у розмірі 8% від вартості обладнання безпідставними. Вказане кореспондується з положеннями статті 538 Цивільного кодексу України;

- покупець створив всі умови, за яких виконання зобов'язання постачальником в строк було неможливим;

- 10.07.2020 ПрАТ "Дніпрополімермаш" листом вих. № 01-848 повідомив покупця, що всі передбачені договором та специфікацією заходи із перевірки контролю виготовлення обладнання були проведені, на складі ПрАТ "МКК ім. Ілліча" була виконана остаточна прийомка поставленого обладнання, про що виробнику було направлено акти приймання від 26.06.2020 та 06.07.2020 та зазначено, що заходи із додаткового контролю виготовлення обладнання, які бажає провести покупець призведуть до порушення цілісності обладнання;

- незважаючи на лист ПрАТ "Дніпрополімермаш" від 10.07.2020 ПрАТ "МКК ім. Ілліча" було проведено додаткові заходи, які не передбачені ані умовами договору, ані умовами специфікації та повідомлено ПрАТ "Дніпрополірмермаш", що під час додаткового контролю був виявлений перелік дефектів, які відображені в Акті комісійного огляду від 23.07.2020. З акту вбачається, що було проведено комісійний огляд з'єднання шарнірного креслення И78/5661-2СБ-Тх для нагрівання печей ЛПЦ-300 поставленого ПрАТ "Дніпрополірмермаш";

- листом вих. № 110/1189 від 28.07.2020 покупець просив розглянути акт комісійного огляду від 23.07.2020 та направив представників для складення двостороннього акту. У відповідь на вказаний лист ПрАТ "Дніпрополірмермаш" листом 01-905 від 05.08.2020 повідомило, що покупець самостійно здійснив розбірку обладнання, що не передбачено умовами договору й інструкцією про приймання товару. У зв'язку з цим з'єднання шарнірне, креслення И78/5661-2СБ-Тх в кількості 1 шт., розібране згідно з актом комісійного контролю знімається з гарантії;

- покупцем порушена процедура складення акту про приховані недоліки. Зокрема, згідно з пунктом 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів з виявлення недоліків;

- згідно з документами, доданими до акту комісійного огляду від 23.07.2020, зокрема протоколу № 4 від 17.07.2020, акту № 1/116-20ВК від 17.07.2020, приховані недоліки були виявлені покупцем 17.07.2020, а акт складений 23.07.2020, тобто 5-денний строк складення акту про приховані недоліки був порушений покупцем;

- таким чином вбачається, що ПрАТ "МКК ім. Ілліча" навмисно було здійснено дії, направлені на пошкодження поставленого ПрАТ "Дніпрополімермаш" обладнання із подальшим стягненням з останнього неустойки у розмірі 1 017 600 грн. 00 коп.;

- згідно з актом експертизи № Є-74 визнано неякісним з'єднання шарнірне № 13, креслення И78/5661-2СБ-Тх, тобто одна одиниця товару з поставлених шістнадцяти одиниць, отже, правові підстави для нарахування неустойки 20% від вартості всього поставленого обладнання є неправомірним.

Крім того, 24.11.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 5624/20 від 24.11.2020) Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення заборгованості за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 5 263 160 грн. 66 коп.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПрАТ "Дніпрополімермаш" посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 981 від 24.04.2017 ним було поставлено ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" товар на загальну суму 5 088 000 грн. 00 коп., який було прийнято відповідно до видаткових накладних від 03.06.2020 та від 24.06.2020, але не було оплачено у встановленому договором порядку, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 088 000 грн. 00 коп. Крім того, за прострочення оплати товару на підставі пункту 7.2. договору позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 19.08.2020 по 20.11.2020 в сумі 140 128 грн. 53 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 19.08.2020 по 20.11.2020 в сумі 35 032 грн. 13 коп.

Ухвалою суду від 26.11.2020 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Від позивача засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 57730/20 від 04.12.2020), в якій він просив суд забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 09.12.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.12.2020 вказане клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 58426/20 від 09.12.2020), в якій він зазначив наступне:

- покупцем не було надано у письмовій формі згоди на зміну строку поставки обладнання. Більше того, у письмовій формі була висловлена незгода з перенесення строку поставки на червень 2020 року;

- строк поставки був узгоджений сторонами таким чином, що його виконання не ставиться у залежність від наявності або відсутності виконаних умов за пунктами 10.1., 10.2. Специфікації № 31 щодо певних етапів контролю та їх послідовності;

- 29.05.2020 представники покупця були присутні на території постачальника при попередньому контролі обладнання, постачальником було надано лише 8 одиниць обладнання, а не всі 16, поставка яких передбачена специфікацією;

- відповідач не приймає до уваги той факт, що виявлені недоліки якості поставленого обладнання за своєю суттю є прихованими недоліками, тобто такими, що не могли бути виявленими при звичайному способі приймання;

- актом експертизи № Є-74 від 11.09.2020 підтверджений факт того, що "шарнірне з'єднання № 13 кресл. И78/5661-2СБ-Тх за геометричними розмірами, шорохуватості поверхні, хімічному складу направленого шару, а також за результатами вивчення якості поверхонь неруйнівним контролем - капілярним методом, не відповідає вимогам конструкторської документації та умовам договору № 981 від 24.04.2017, специфікації № 31 від 30.12.2019.

У підготовче засідання 09.12.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.

У зв'язку з необхідністю надання часу для подачі заперечень на відповідь на відзив на первісну позовну заяву, ухвалою суду від 09.12.2020 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 09.02.2021 включно; у підготовчому засіданні 09.12.2020 протокольно було оголошено перерву до 13.01.2021.

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (59141/21 від 11.12.2020), зміст якої аналогічний тій, яка надійшла засобами електронного зв'язку (вх. суду № 58426/20 від 09.12.2020).

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 59856/20 від 16.12.2020), в якій він просив суд забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 13.01.2021 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.12.2020 вказане клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено.

Від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 60500/20 від 18.12.2020), в якому він просить суд в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на таке:

- після того, як відбулась поставка обладнання (03.06.2020 на суму 2 544 000 грн. 00 коп. та 24.06.2020 на суму 2 544 000 грн. 00 коп.), та в процесі підготовки обладнання до монтажу та в експлуатацію у виробничих цехах покупця (тобто в межах 75-ти денного строку на оплату) в обладнанні були виявленні суттєві приховані недоліки - невідповідності поставленого обладнання вимогам якості, креслення на обладнання, зокрема мовою оригінау: "1. Дефекти типа "трещина", выявленные капиллярным контролем, являются недопустимими. 2. На внутренней поверхности корпуса (условный № 3) имеется кольцевое углубление шириной до 2 мм, глубиной 1,5 мм, напоминающие незаплавленную разделку под сварочный шов. На оснований вышеизложенного и обнаруженных дефектов, соединения шарнирные не соответствуют техническим параметрам герметичности и стойкости. В процессе зксплуатации под давлением до 160 бар и в условиях повышенных температур указанные дефекти могут вызвать разрушения узла, а следовательно, аварийную остановку агрегата и срыв производственной программы… Данная партия соединений шарнирных, черт. И78/5661-2СБ-Тх, в количестве 16 штук, поставленных ЧАО "Днепрполимермаш" (г.Днепр), не может быть допущена в зксплуатацию".

- наведені недоліки обладнання були встановлені Актом комісійного огляду з'єднання шарнірного, кресл. И78/5661-2СБ-Тх, для нагрівальних печей ЛПЦ-3000, поставленого ПрАТ "Дніпрополімермаш" від 23.07.2020, вказаний акт був направлений разом з листом покупця (вих. № 110/1189 від 28.07.2020) на електронну адресу постачальника з вимогою направити уповноважених представників за адресою покупця для участі у двосторонньому прийманні продукції, та одночасно повідомлено постачальника про зупинення оплати за з'єднання шарнірне в кількості 16 одиниць;

- у відповідь на лист покупця вих. № 110/1189 від 28.07.2020 від постачальника була отримана відповідь вих. № 01-905 від 05.08.2020, в якій постачальник повідомив про зняття з гарантії однієї одиниці обладнання. Про факт зупинення оплати за поставлене обладнання з підстав невідповідності його якості покупець повідомляв постачальника неодноразово, зокремалистами за вих. № 110/1189 від 28.07.2020, № 110/1542 від 22.09.2020, № 110/1633 від 05.10.2020 (на кожен з яких отримував відповідь від постачальника);

- фактично поставлене постачальником обладнання виявилося непридатним для використання вже на етапі спроби його монтажу та введення в експлуатацію;

- постачальником не доведено, що виявлені недоліки обладнання виникли (чи могли виникнути) після передання обладнання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб тощо;

- користуючись правом, наданим пунктом 2.2., пунктом 6.5 договору та частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України, покупець листом від 05.10.2020 вих. № 110/1633 вимагав від постачальника вивезення обладнання з метою усунення недоліків, однак, до будь-якого результату це не призвело;

- зі сторони позивача відсутнє порушення обов'язку (строку) оплати за Специфікацією № 31 з урахуванням того, що покупець отримав товар неналежної якості, який не може бути використаний для тієї мети, для якої він придбавався, а отже, й оплаті не підлягає.

Від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 61227 від 22.12.2021), в яких він просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позивач за первісним позовом зазначає про те, що строк поставки був узгоджений сторонами таким чином, що його виконання не ставиться у залежність від наявності або відсутності виконання умов за пунктом 10.1, 10.2 Специфікації № 31 (щодо певних етапів контролю та їх послідовності), проте таке твердження позивача не відповідає умовам Специфікації, оскільки пункти 10.1., 10.2. специфікації передбачають поетапний контроль виготовлення обладнання в умовах заводу виробника. Відповідач за первісним позовом зазначає, що вказані пункти були спеціально внесені покупцем в Специфікацію для того, щоб виключити виникнення прихованих недоліків обладнання, тобто виробник не мав права розпочинати збирати обладнання без здійснення вказаного етапу контролю разом з покупцем. Покупець же направив відповідальних представників покупця до ПрАТ "Дніпрополімермаш" лише 28.04.2020;

- постачальник не мав права відвантажити обладнання, яке не пройшло етапи, визначені пунктами 10.1., 10.2. Специфікації № 31 від 30.12.2019;

- позивач за первісним позовом зазначає про те, що пунктом 10.1. Специфікації № 31 (Додаткові вимоги) передбачено вибіркову перевірку обладнання покупцем, в тому числі покупцем було запропоновано здійснити таку перевірку альтернативним засобом - за допомогою відеозв'язку (з урахуванням жорстких обмежень карантинних заходів, що існували на той час), однак було проігноровано постачальником, проте таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що пункт 10.1. Специфікації не передбачає вибіркову перевірку обладнання покупцем, пункт передбачає вибіркову перевірку наявності сертифікатів якості на комплектуючі, а перевірка виконання робіт по складальним одиницям повинна була здійснюватися на 100%;

- позивач не надав обґрунтування проведення ним заходів із додаткового контролю виготовлення обладнання, про наслідки яких виробник попередив покупця листом вих. №01-848 від 10.07.2020. Також, позивач не надав аргументів щодо порушення процедури складання акту про приховані недоліки;

- аргументи позивача, зазначені у відповіді на відзив, є безпідставними та необґрунтованими й у покупця відсутні правові підстави вимагати від постачальника стягнення неустойки згідно з пунктами 7.3., 7.4. договору.

Від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 61909/21 від 28.12.2020), в якій він просить суд позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі та зазначає про наступне:

- відповідач в акті комісійного огляду від 23.07.2020 зазначає, що методом випадкової вибірки із партії в 16 штук розібране одне з'єднання шарнірне, саме тому посилання покупця на зупинення оплати товару всієї партії товару у зв'язку з нібито виявленим прихованим недоліком однієї одиниці товару є безпідставним та необґрунтованим;

- покупцем порушена процедура складання акту про приховані недоліки, зокрема, згідно з пунктом 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5-ти днів з виявлення недоліків;

- акт експертизи № Э-74 від 11.09.2020 складений стосовно однієї одиниці товару із поставлених 16-ти одиниць, а зупинив оплату покупець стосовно всіх 16-ти одиниць товару;

- ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" посилається на безоплатне усунення недоліків товару, згідно зі статтею 678 Цивільного кодексу України, та неможливість використання товару для тієї мети, для якої він придбавався, проте позовними вимогами позивача за первісним позовом є виключно стягнення штрафних санкцій, а не усунення недоліків товару, саме тому аргументи відповідача за зустрічним позовом про відсутність обов'язку оплачувати поставлений ПрАТ "Дніпрополімермаш" товар є безпідставними та необґрунтованими.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 62199/21 від 29.12.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи наступні докази: копію додаткової угоди № 225 від 30.10.2020 до договору про надання юридичних послуг; копію акту № 1 від 01.12.2020 приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди № 225 від 30.10.2020; розрахунок розміру винагороди за надання правової допомоги від 01.12.2020, копію рахунку на оплату № 853 від 01.12.2020 та копію рішення № 10 від 26.10.2018.

Від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 62444 від 30.12.2020), в якому він заперечує проти визначених позивачем у зустрічному позові витрат на професійну правничу допомогу, які складають 150 000 грн. 00 коп. та просить суд зменшити останні до 15 000 грн. 00 коп., посилаючись на завищений розмір.

Від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну предмета позову (вх. суду № 1146/21 від 12.01.2021), в якій він просив суд доповнити позовні вимоги за первісним позовом додатковою вимогою та викласти їх у наступній редакції:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" неустойку згідно з пунктом 7.3. договору № 981 від 24.04.2017 у розмірі 407 040 грн. 00 коп.;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" неустойку згідно з пунктом 7.4. договору № 981 від 24.04.2017 у розмірі 1 017 600 грн. 00 коп.;

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" вивезти обладнання, поставлене згідно Специфікації № 31 від 31.12.2019 та договору № 981 від 24.04.2017, за власний рахунок з території його місцезнаходження: Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш", 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, 1.

Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 1151/21 від 12.01.2021), в якому він просить суд призначити у справі комплексну судову експертизу. Обґрунтовуючи подане клопотання позивач за первісним позовом зазначає про те, що відповідач за первісним позовом заперечує проти доводів, викладених в Акті № 3-74 від 11.09.2020, будь-яких інших рівноцінних експертних висновків не надає на підтвердження своїх заперечень, усувати недоліки поставленого обладнання відмовляється з посиланням на акти попереднього приймання обладнання, нести відповідальність в межах наданої гарантії також відмовляється, втім намагається стягнути вартість неякісного обладнання, таким чином, вбачається необхідність призначення у справі судової експертизи, оскільки у даному випадку необхідним є застосування спеціальних знань для правильного вирішення спору по суті.

На вирішення судової експертизи заявник просить поставити наступні питання:

- чи відповідає кожне з 16-ти з'єднань шарнірних, виготовлених ПрАТ "Дніпрополімермаш" та поставлених згідно видаткових накладних № 0302 від 03.06.2020 (ТТН № 39389 від 03.06.2020) та № 2403 від 24.06.2020 (ТТН № 39441 від 2406.2020), умовам договору № 981 від 24.04.2017, Специфікації № 31 від 30.12.2019, креслення И78/5661-2Сб-Тх та сертифікатам якості на кожну одиницю обладнання?

- вимогам яких нормативно-технічних актів мають відповідати та чи відповідають їм 16-ть з'єднань шарнірних, виготовлених та поставлених ПрАТ "Дніпрополімермаш" згідно видаткових накладних № 0302 від 03.06.2020 (ТТН № 39389 від 03.06.2020) та № 2403 від 24.06.2020 (ТТН № 39441 від 24.06.2020), та умов Договору № 981 від 24.04.2017, Специфікації № 31 від 30.12.2019, креслення И78/5661 -2Сб-Тх та сертифікатів якості на кожну одиницю обладнання?

- чи має кожне з кожне з 16 з'єднань шарнірних, виготовлених та поставлених ПрАТ "Дніпрополімермаш" згідно видаткових накладних № 0302 від 03.06.2020 (ТТН № 39389 від 03.06.2020) та № 2403 від 24.06.2020 (ТТН № 39441 від 24.06.2020) та умов Договору № 981 від 24.04.2017, Специфікації № 31 від 30.12.2019, креслення И78/5661-2Сб-Тх та сертифікатів якості на кожну одиницю обладнання істотні недоліки? Якщо так - які саме недоліки та чи можуть вони бути усунені виробником обладнання?

- чи могли бути недоліки 16-ти з'єднань шарнірних, виготовлених та поставлених ПрАТ "Дніпрополімермаш" згідно видаткових накладних № 0302 від 03.06.2020 (ТТН № 39389 від 03.06.2020) та № 2403 від 24.06.2020 (ТТН № 39441 від 24.06.2020) та умов Договору № 981 від 24.04.2017 Специфікації № 31 від 30.12.2019, креслення И78/5661-2Сб-Тх та сертифікатів якості на кожну одиницю обладнання, виявлені на етапі попереднього приймання (до поставки), або недоліки є прихованими?

- чи можлива експлуатація 16-ти з'єднань шарнірних, виготовлених та поставлених ПрАТ "Дніпрополімермаш" згідно видаткових накладних № 0302 від 03.06.2020 (ТТН №39389 від 03.06.2020) та № 2403 від 24.06.2020 (ТТН № 39441 від 24.06.2020) та умов Договору № 981 від 24.04.2017, Специфікації № 31 від 30.12.2019, креслення И78/5661-2Сб-Тх та сертифікатів якості на кожну одиницю обладнання за наявності виявлених недоліків?

Від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну предмета позову (вх. суду № 1556/21 від 14.01.2021), яка за змістом аналогічна тій, яка надійшла до суду засобами електронного зв'язку (вх. суду № 1146/21 від 12.01.2021).

Судове засідання, призначене на 13.02.2021 не відбулось (з'явилися представник позивача та відповідача), у зв'язку з непрацездатністю комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", внаслідок пошкодження 13.01.2021 в 01:10 єдиної бази вказаної програми. Роботу комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" було відновлено 13.01.2021 о 13:00, про що Господарським судом Дніпропетровської області складено акт № 2/21 (а.с. 151 у томі 2).

В подальшому, ухвалою суду від 14.01.2021 підготовче засідання було призначено в межах розумного строку на 10.02.2021.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 4391/21 від 27.01.2021), в якій він просив суд забезпечити участь представника позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.01.2021 вказане клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено.

Від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 6287/21 від 08.02.2021), в якому останній просить суд зменшити суму пені, яка заявлена до стягнення позивачем за зустрічним позовом, на 80% до суми 28 025 грн. 70 коп. та обґрунтовує дане клопотання наступним:

- здійснення господарської діяльності підприємством позивача за первісним позовом в умовах проведення антитерористичної операції (а потім - операції об'єднаних сил) на території Донецької області суттєво відобразилось на економічному стані та загальному рівні життєдіяльності в регіоні; з урахуванням проблем в регіоні, пов'язаних з проведенням військових дій, ускладнилась логістика поставок сировини, також, у зв'язку з викладеними обставинами, доставка сировини за колишніми схемами маршруту неможлива, а тому здійснюється через об'їзні шляхи більшою відстанню, тому з'явились додаткові витрати підприємства;

- відповідно до відомостей про основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства (зокрема, зі Звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2020 року) вбачається наступне: прибуток фінансового результату від операційної діяльності - відсутній, наявний збиток у розмірі 1 622 340 тис. грн.; чистий фінансовий результат за підсумками першого півріччя 2020 року склав збиток в розмірі 1 721 754 тис. грн., прибуток - відсутній; ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" є містоутворюючим для міста Маріуполя, розмір витрат на праці склав 1 628 094 тис, грн., відрахування на соціальні заходи за підсумками першого півріччя 2020 року склав 353 935 тис. грн., що свідчить про соціальну відповідальність підприємства та сплату обов'язкових податків та зборів; станом на 30.06.2020 підприємство має дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом в розмірі 1 777 973 тис. грн.;

- відсутність документально підтверджених збитків у підприємства відповідача, у зв'язку із порушенням зобов'язання відповідачем;

- прострочення виконання з боку відповідача спричинено неналежним виконанням своїх обов'язків з боку відповідача.

Підготовче засідання, призначене на 10.02.2021, не відбулось у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та перебуванням судді на лікарняному з 28.01.2021 по 22.02.2021 включно.

В подальшому, ухвалою суду від 23.02.2021 судове засідання було призначено в межах розумного строку на 23.03.2021.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 9703/21 від 24.02.2021), в якій він просив суд забезпечити участь представника позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.02.2021 позивачу відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення судового засідання 23.03.2021 в режимі відеоконференції (зайнятістю залів судових засідань в призначений час).

Від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду № 14163/21 від 22.03.2021), в якій останній просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" заборгованість за договором № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 5 829 017 грн. 30 коп., яка складається з наступних сум:

- 5 088 000 грн. 00 коп. - основний борг;

- 346 527 грн. 87 коп. - пеня, розрахована за загальний період з 19.08.2020 по 22.03.2021;

- 308 484 грн. 74 коп. - інфляційні втрати, розраховані за загальний період з 19.08.2020 по 22.03.2021 з вересня 2020 року по лютий 2021 року;

- 86 004 грн. 69 коп. - 3% річних, розраховані за загальний період з 19.08.2020 по 22.03.2021.

Також, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 87 435 грн. 26 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення проти клопотання про призначення у справі судової експертизи (вх. суду № 14500/21 від 23.03.2021), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні даного клопотання, з огляду на таке:

- технічно проведення товарознавчої експертизи без пошкодження обладнання та з наступним приведенням його у первісний стан неможливо, так як технології та технічної можливості виконати розбирання виробу "З'єднання шарнірне к. И78/5661-2СБ-Тх" немає, у зв'язку з тим, що в комплектність виробу входять спеціальні ущільнення; "Прокладка И78/5661-41-Тх" Greafseal 420N ТУ.У 28.1-32786775-00321012, "Прокладка И78/5661-16-Тх" Greafseal 420N ТУ.У 28.1-32786775-00321012, та інші, загальна кількість ущільнень - 2 190 штук;

- при розбиранні виробу "З'єднання шарнірне к. И78/5661-2СБ-Тх" для додаткового контролю, він неминуче вийде з ладу та буде непридатний до експлуатації;

- правові підстави для проведення судової товарознавчої експертизи відсутні, зокрема, у зв'язку з тим, що доказ (Акт комісійного огляду від 23.07.2020), на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача за первісним позовом, не є належним та допустимим доказом в силу приписів статей 73-74 Господарського процесуального кодексу України та не може слугувати підтвердженням факту виявлення прихованих недоліків з'єднання шарнірного у кількості 1 штука;

- позивач за первісним позовом без будь-яких на те правових підстав, всупереч умовам договору та Специфікації вирішив здійснити додаткові заходи контролю якості поставленого обладнання, про наслідки проведення яких відповідач зазначив у листі від № 01-848 від 10.07.2020, зокрема попередивши, що запропоновані види додаткового контролю приведуть до порушення цілісності обладнання, що не допускається КД;

- не зважаючи на лист відповідача від 10.07.2020, позивачем за первісним позовом було проведено додаткові заходи контролю, які не передбачені ані умовами договору, ані умовами Специфікації та повідомлено відповідача, що під час додаткового контролю був виявлений перелік дефектів, які відображені в Акті комісійного огляду від 23.07.2020;

- щодо акту складеного за висновками експертів відділення в місті Маріуполь Донецької ТПП № Э-74 від 11.09.2020, то відповідач вважає за необхідне зазначити, що під час проведення експертизи експертами відділення в місті Маріуполь Донецької ТПП було допущено ряд порушень. Так, представники відповідача були присутні на експертизі лише 27.08.2020, проте, побачивши яким чином проводиться експертиза (падіння шарніра з висоти, не отримання документів на калібрування), представники відмовилися приймати участі у вказаній експертизі та склали власний акт комісійного контролю від 27.08.2020 і покинули місце проведення експертизи27.08.2020 о 15.00 год. Акт комісійного контролю від 27.08.2020 був направлений на адресу позивача згідно з листом вих. №01-966 від 03.09.2020;

- строк поставки обладнання з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.05.2020 - травень 2020 року. У зв'язку з тим, що позивач за первісним позовом довгий час не направляв власних відповідальних працівників до підприємства відповідача для здійснення двох етапів контролю якості, строки поставки обладнання були відстрочені, оскільки проведення контролю якості обладнання є обов'язковою умовою відповідно до умов Специфікації № 31.

У підготовче засідання 23.03.2021 з'явилися представника позивача та відповідача.

З метою надання часу для ознайомлення з поданими перед судовим засіданням запереченнями щодо клопотання про призначення судової експертизи, а також заявою про збільшення розміру зустрічних позовних вимог у підготовчому засіданні 23.03.2021 протокольно було оголошено перерву в межах розумного строку до 31.03.2021.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 14818/21 від 24.03.2021), в якій він просив суд забезпечити участь представника позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.03.2021 позивачу відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення судового засідання 31.03.2021 в режимі відеоконференції (зайнятістю залів судових засідань в призначений час).

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 15955 від 30.03.2021), в якому останній просив суд відкласти підготовче засідання з метою надання часу для підготовки контррозрахунку за зустрічним позовом, а також надання додаткових доказів у справі для обґрунтування свої правової позиції.

У підготовче засідання 31.03.2021 з'явились представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник позивача за первісним позовом у вказане засідання не з'явився, при цьому судом було враховано наявність клопотання останнього про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче засідання було відкладено на 15.04.2021; вирішено забезпечити участь представника позивача Краснопьорової О.С в судовому засіданні, призначеному на 15.04.2021, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".

Від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог (вх. суду 18316/21 від 12.04.2021), в яких останній просить суд врахувати наступне:

- позивачем за зустрічним позовом неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог викладені нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, на підставі чого ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" посилається на пункт 4.16 Постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі 922/404/19;

- оскільки вимога ПрАТ "Дніпрополімермаш" про стягнення інфляційних втрат (308 484 грн. 74 коп.) за зустрічним позовом не була заявлена у первісному тексті зустрічного позову, звернення з нею не є збільшення розміру позовних вимог;

- здійснений ПрАТ "Дніпрополімермаш" розрахунок пені не враховує період відстрочення в 30 календарних днів, про який йдеться в пункті 7.2. спірного договору, тому період нарахування пені по кожній видатковій накладній має бути зменшений на 30 календарних днів;

- ПрАТ "Дніпрополімермаш" збільшує період нарахування пені після спливу 6 місяців з посиланням на приписи пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України щодо продовження строків, визначених, зокрема, в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

- згідно з умовами договору, зокрема пункту 6.5., у випадку поставки обладнання, яке не відповідає умовам договору (за якістю, комплектністю, номенклатурою, пакуванням) або супровідним документам, а також обладнання, яке ушкоджено внаслідок невідповідної упаковки та/або маркування, порушення правил транспортування (при доставці транспортними засобами постачальника або перевізника по договору з постачальником), обладнання приймається покупцем на зберігання;

- користуючись правом, наданим пунктом 6.5. договору та пунктом 2 частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, покупець (позивач за первісним позовом) листом від 05.10.2020 вих. № 110/1633 вимагав від постачальника вивезення обладнання, з метою усунення недоліків, та повідомив про зупинення оплати з наведених підстав, тому, враховуючи факт поставки обладнання неналежної якості, неможливість його використання за призначенням, зумовлює правомірність поведінки ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та відсутність факту порушення грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, через відсутність порушення грошового зобов'язання нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є неправомірним.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшли пояснення на заперечення відповідача проти клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 18693/21 від 14.04.2021), в яких він просить суд врахувати таке:

- після розбирання, збирання досвідченими спеціалістами нового шарнірного з'єднання згідно креслення И78/5661-2СБ-Тх можливі його повторні гідравлічні випробування та подальша експлуатація. Крім того, сама по собі відсутність технології розбирання не свідчить про технічну неможливість виконання операції з розбірки шарнірного з'єднання;

- на підтвердження загальної вартості ущільнень (325 830 грн. 00 коп.), яку вказує ПрАТ "Дніпрополімермаш", не надано жодного первинного документу;

- акт комісійного огляду від 23.07.2020, який, на думку ПрАТ "Дніпрополімермаш" є належним та допустимим доказом, оскільки не оскаржувався будь-якою стороною та не визнавався судом недійсним чи таким, що складений з порушенням нормативно-правових норм, отже є чинним, та засвідчує обставини, викладені в такому Акті, зокрема, висновки комісії щодо наявних дефектів шарнірних з'єднань. Вимоги первісного позову ґрунтуються не лише на Акті комісійного огляду від 23.07.2020, а й підтверджуються іншими доказами, в першу чергу, Актом експертизи № Э-74 від 11.09.2020; численним листуванням між сторонами, договором тощо;

- ПрАТ "Дніпрополімермаш" зазначає, що "побачивши, яким чином проводиться експертиза, представники відмовилися приймати участь у вказаній експертизі, склали власний акт комісійного контролю від 27.08.2020, який був направлений на адресу позивача згідно з листом вих. № 01-966 від 03.09.2020", втім відповідач за первісним позовом не додає вказаний лист до своїх заперечень;

- представники ПрАТ "Дніпрополімермаш" не були позбавлені права скласти власну (окрему) думку до висновків Акту експертизи № Э-74 від 11.09.2020 та викласти її власноручно, які мали бути б складовою частиною вказаного Акту експертизи № 3-74 від 11.09.2020, однак, таким правом не скористались. Акт, складений 27.08.2020 ПрАТ "Дніпрополімерма" в односторонньому порядку, не є належним доказом на підтвердження якості поставленого обладнання. Крім того, представник ПрАТ "Дніпрополімермаш" (виконавчий директор Мацюця С.Ф.) 27.08.2020 також приймав участь під час складання Акту № 4534 приймання продукції за якістю від 27.08.2020, однак підписувати вказаний акт відмовився, про що зазначено в акті, окремої думки не виклав. Згідно вказаного акту комісія дійшла висновку, аналогічного попереднім (мовою оригіналу): "Соединение шарнирное ч. И78/5661-2СБ-Тх не соответствует требованиям чертежей и условиям договора";

- ПрАТ "Дніпрополімермаш" неодноразово наголошувало на тому, що прострочення поставки обладнання відбулося, на думку останнього, з вини покупця (ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"), через те, що проміжні випробування відбувались із зміщенням строку, однак, варто враховувати, що згідно з пунктом 6.6. договору, в будь-який час строку дії договору, за вимогою покупця постачальник зобов'язаний забезпечити допуск представників покупця до місця виготовлення обладнання для попереднього контролю його якості, здійснення та результати якого не впливають на строк поставки обладнання, а також на порядок проведення та результати його подальшого приймання;

- згідно з пунктом 2.3 договору якість, комплектація, пакування та маркування обладнання має відповідати нормам, визначеним сертифікатом якості виробника, діючим стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін, відображеною в специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості обладнання від вищевказаних норм можуть бути встановлені за згодою сторін, відображеною в специфікаціях;

- обов'язок передачі товару в належній упаковці покладений на продавця згідно з приписами статті 685 Цивільного кодексу України;

- згідно з Актом експертизи № Э-74 від 11.09.2020 (пункт 13) експертам пред'явлено 16 з'єднань шарнірних, креслення И78/5661-2СБ-Тх для нагрівальних печей, поставлених за договором № 981 від 24.04.2017 (специфікація № 31 від 30.12.2019), укладеного між ПрАТ "Дніпрополімермаш" та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", з яких: 15 з'єднань шарнірних в зборі в непорушеній упаковці виробника, 1 з'єднання шарнірне в розібраному вигляді.

У підготовче засідання 15.04.2021 з'явилися представника позивача та відповідача.

З метою надання часу для ознайомлення з поданими перед судовим засіданням поясненнями щодо клопотання про призначення судової експертизи, а також запереченнями щодо збільшення розміру зустрічних позовних вимог у підготовчому засіданні 15.04.2021 протокольно було оголошено перерву в межах розумного строку до 29.04.2021.

Від позивача за первісним позовом надійшли пояснення на заперечення відповідача проти клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 19139/21 від 16.04.2021), зміст яких аналогічний тим, які надійшли до суду раніше засобами електронного зв'язку (вх. суду № 18693/21 від 14.04.2021).

Від позивача за зустрічним позовом надійшла заява (вх. суду № 21731/21 від 29.04.2021), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи документи (копії креслень, банківських виписок, видаткових накладних та рахунуків-фактур).

У підготовче засідання 29.04.2021 з'явилися представника позивача та відповідача.

При цьому, у підготовчому засіданні 29.04.2021 було розглянуто клопотання позивача за первісним позовом про призначення по справі комплексної судової експертизи. Так, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача щодо вказаного клопотання, судом протокольною ухвалою було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, та задля встановлення яких позивачем було обґрунтовано необхідність призначення судової експертизи, можуть бути встановлені за допомогою інших наявних у справі доказів.

Також, у вказаному підготовчому засіданні судом з'ясовувалися остаточні позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, а також правомірність звернення з ними в межах даної справи.

Щодо заяви позивача за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог від 22.03.2021 судом відзначено таке.

Вказана заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення пені та 3% річних; та заявою про зміну предмета позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки позивачем були збільшені вимоги про стягнення пені та 3% річних, шляхом проведення їх розрахунку за більший період. Заявлення додаткової вимоги (зміна предмету позову в цій частині) щодо стягнення інфляційних втрат не призводить до одночасної зміни підстав позову, оскільки вимоги щодо стягнення 3% річних були заявлені на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (як і вимоги щодо стягнення інфляційних втрат). Крім того, під час звернення із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 22.03.2021 позивачем було доплачено судовий збір у відповідності до розміру збільшених позовних вимог, а також вказана заява була подана з доказами їїї направлення іншій стороні

Оскільки заява позивача про збільшення розміру зустрічних позовних вимог та зміну предмета позову подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Під час розгляду судом заяви позивача за первісним позовом про зміну предмета первісного позову, представником позивача було заявлено усне клопотання про надання часу для подання пояснень з приводу поданої заяви. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 29.04.2021 протокольно було оголошено перерву в межах розумного строку до 13.05.2021.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду №23152/21 від 12.05.2021), в якій останній просить суд залишити заяву про зміну предмета первісного позову без розгляду та повернути, сплачений за її подання судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп., а також, зазначає про те, що вимоги первісного позову підтримує у повному обсязі.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 23403/21 від 12.05.2021), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення № 4500012630 від 29.01.2021 на суму 18 975 грн. 90 коп., яким підтверджується факт оплати витрат на надання правової допомоги.

У підготовче засідання 13.05.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні розглянуто заяву позивача за первісним позовом про залишення заяви про зміну предмета первісного позову без розгляду, яку було задоволено судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 13.05.2021 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 13.05.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2021.

У судове засідання 26.05.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.

Враховуючи необхідність з'ясування питань, що відносяться з технічної галузі знань, у судовому засіданні 26.05.2021 протокольно було оголошено перерву до 31.05.2021.

Від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 26573/21 від 28.05.2021), в яких він зазначив таке:

- довіреність на А.В. Кузьмінова № 1 від 24.04.2020 по 24.05.2020 не є належним доказом, що підтверджує повноваження А.В. Кузьмінова;

- Акт проведення попереднього приймання виготовлення продукції "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017 від 28.04.2020 підписаний особою, яка не мала повноважень на таке підписання;

- з вказаного Акту незрозуміло, яка кількість комплектуючих була пред'явлення до огляду (складові елементи на одне шарнірне з'єднання (до складу одного шарнірного з'єднання в зібраному вигляді входять 6 шарнірних вузлів), чи на всю партію, що мала бути поставлена в кількості 16 одиниць;

- що стосується Актів спільного приймання гідровипробувань виробів "Шарнірне з'єднання кресл. И78/56661-2СБ-Тх" в кількості 8 шт. від 29.05.2020, в кількості 4 шт. від 11.06.2020, в кількості 4 шт. від 18.06.2020, позивач за первісним позовом зазначив, що від підприємства відповідача вказані Акти підписані за участі майстра виробничої дільниці Желтоухова І.Є., втім підстава, на якій діє вказана особа (повноваження), не зазначена (посилання на документ, що підтверджує повноваження - відсутні). Так само в акті відсутня вказівка на те, що другий етап контролю відбувся за участі осіб, прямо вказаних в пункті 10.1 специфікації № 31, відповідно до якого: "Другий етап контролю відбувається в присутності покупця (представника цеху-замовника та представника Дирекції з інжинірингу покупця)", доказів того, що Желтоухов І.Є. одночасно був уповноважений від цеху-замовника і від дирекції з інжинірингу немає. Крім того, на етапі проведення гідровипробувань виявити дефекти, які були виявлені пізніше під час розбирання шарнірного з'єднання, неможливо, тому що на цей момент шарнірне з'єднання вже є повністю зібраним, та доступу до його складових елементів (навіть візуального доступу) вже немає з технічної точки зору;

- стосовно Висновків з ультразвукового контролю якості зварних з'єднань № 10089 від 09.03.2020, № 10090 від 10.03.2020, № 10091 від 17.03.2021, № 10092 від 30.03.2020, № 10093 від 27.05.2020 (на зібрані шарнірні з'єднання №№ 1-8), № 10096 від 12.06.2020 (на зібрані шарнірні з'єднання №№ 9-16) позивач за первісним позовом зазначив, що кожний з перелічених висновків містить таке формулювання "якість зварного з'єднання відповідає вимогам згідно РД 34.15.027-89 (РТМ-1с-89)", однак, вказаний документ є "Руководящим документом", що включає вимоги правил "Госгортехнадзора России, СНиП....", прийнятим та діючим на території РФ, поширює свою дію на інше обладнання - зварку, термообробку та контроль трубних систем котлів та трубопроводів під час монтажу та ремонту обладнання електростанцій, крім того, вказаний документ був замінений більш пізнішою версією 1993 року. Доказів того, що документ з аналогічними вимогами є чинним та підлягає застосуванню на території України, та поширює свою дію на порядок та вимоги до виконання зварних з'єднань на шарнірних з'єднаннях, не надано. Отже, з урахуванням наведеного, позивач за первісним позовом вважає, що наданими ПРАТ "Дніпрополімермаш" Висновками з ультразвукового контролю якості зварних з'єднань не підтверджена якість виконаних зварних з'єднань та їх відповідність вимогам нормативно-технічної документації.

Від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 26838/21 від 31.05.2021), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи наступні документи:

- копію листа вих. № 110/713 від 24.04.2020, яким ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" направляло на ПрАТ "Дніпрополімермаш" уповноважених працівників: Желтоухова І.Є. та Кузьмінова А.В.;

- копію довіреності № 1 від 24.04.2020 на Кузьмінова А.В. на проведення 1-го етапу контролю;

- копії листів вих. № 110/904 від 26.05.2020, № 110/977 від 04.06.2020, № 110/1009 від 10.06.2020, якими ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" направляло на ПрАТ "Дніпрополімермаш" уповноваженого працівника Желтоухова І.Є.;

- копію довіреності № 2 від 24.04.2020 на Желтоухова І.Є. на проведення 1-го етапу контролю;

- копію довіреності № 3 від 26.05.2020 на Желтоухова І.Є. на проведення 2-го етапу контролю;

- копію довіреності вих. № 455 від 31.12.2019 на Ягмуруджи А.В.

У судове засідання 31.05.2021 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У судовому засіданні 31.05.2021 вказані представники висловили свої правові позиції щодо первісного та зустрічного позову; навели доводи в обґрунтування такої позиції.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 24.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (далі - покупець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 981 (далі - договір, а.с.12-17 у томі 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - обладнання) на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

У пунктах 10.4. та 10.5. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог). Договір діє до 31.12.2018 включно, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (у тому числі гарантійних).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2018 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 2, в якій вони погодили викласти пункт 10.5. договору у наступній редакції: "Договір діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за договором." (а.с.18, 137 у томі 1).

В подальшому, - 18.07.2019 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 3, в якій вони погодили викласти пункт 10.5. договору у наступній редакції: "Договір діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за договором." (а.с.138 у томі 1).

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Частиною 2 статті 658 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що укладений правочин в частині поставки продукції за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, у пункті 2.1. договору сторони передбачили, що кількість, номенклатура обладнання вказуються у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною (далі - специфікації).

Згідно з пунктом 2.3. договору якість, комплектація, упаковка та маркування обладнання повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючим стандартам (ТУ, ДСТУ) для даного виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін та відображені в специфікаціях. Можливі відхилення показників якості обладнання від вищезазначених норм можуть бути встановлені за згодою сторін та відображені у специфікаціях.

Гарантія відповідності обладнання пункту 2.3. договору підтверджується сертифікатом або паспортом якості постачальника або виробника (у разі, якщо постачальник не є виробником), які надсилаються покупцю у кожній поставці обладнання (пункт 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що постачальник гарантує придатність обладнання для промислової експлуатації у відповідності до технологічних умов виробництва вантажоотримувача.

Відповідно до пункту 3.2. договору постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс", в редакції 2010 року.

Строки поставки обладнання вказуються в специфікаціях (пункт. 3.3. договору).

У відповідності до вказаних умов, між позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію № 31 від 3012.2019, в якій вони визначили, номенклатуру та виробника обладнання, рік виписку, якісні характеристики, строк поставки, ціну, загальну вартість, умови поставки та оплати (а.с.19 у томі 1).

Згідно з пунктом 6.6. договору в будь-який час протягом строку дії договору, за вимогою покупця постачальник зобов'язаний забезпечити доступ представників покупця до місця виготовлення обладнання для попереднього контролю його якості, здійснення та результати якого не впливають на строк поставки обладнання, а також на порядок проведення та результати його подальшого приймання.

Так, у Специфікації № 31 від 30.12.2019 сторони визначили, зокрема:

- строк поставки: згідно з пунктом 1 таблиці у специфікації - квітень 2020 року, з правом дострокової поставки тільки за згодою покупця;

- строк оплати - 100%, протягом 75 календарних днів від дати поставки обладнання;

- датою поставки вважається дата підпису представником покупця про отримання обладнання в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній, яка супроводжує вантаж;

- поетапний контроль виготовлення обладнання за умовами заводу-виробника:

- 1 контроль - виконані всі 100% роботи по складальних одиницях (зварювальні, токарні, свердління, шліфування та інше) до початку складання. Перевірка здійснюється покупцем (представником цеху покупця разом з представником дирекції по інжинірингу покупця) на предмет відповідності обладнання вимогам креслень: матеріал запчастин, чистота виконання натоплювання, твердість, відповідність всіх розмірів кресленням, наявність сертифікатів якості на комплектуючі - вибірково;

- 2 контроль - проведення гідравлічних випробувань шарнірних з'єднань обладнання із складанням протоколу гідравлічних випробувань обладнання. Другий етап контролю здійснюється у присутності покупця (представника цеху-замовника та представника дирекції по інжинірингу покупця);

- 100% ультразвуковий контроль зварювальних з'єднань здійснюється на території виробника з наданням протоколу покупцю перед поставкою;

- після 12 місяців експлуатації проводиться розбірка обладнання для заміни ущільнень, а також комісійного огляду основних елементів разом з виробником на території покупця для оцінки стану та можливостей подальшої експлуатації обладнання (а.с.19 у томі 1).

Крім того визначені у Специфікації № 31 від 30.12.2019 строки поставки обладнання були продовжені до травня 2020 року, про що сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 21.05.2020 (а.с.205 у томі 1).

Так, у відповідності до умов договору (Специфікації) сторонами було здійснено перший етап контролю, про що 28.04.2020 був складений Акт проведення попереднього приймання виготовленої продукції "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017, в якому сторони засвідчили здійснення попереднього приймання деталей виробів И78/5661-2СБ-Тх "Шарнірне з'єднання" для Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017; за висновками проведеної комісії встановлено, що комплектуючі відповідають вимогам креслень та допускаються до проведення подальшої збірки та гідравлічних випробувань (а.с.37 у томі 1).

В подальшому, у відповідності до вказаних вище умов договору (Специфікації) сторонами було здійснено другий етап контролю, за наслідками проведення якого були складені такі документи:

1) Акт спільного приймання гідровипробування виробів "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх" у кількості 8 штук від 29.05.2020, в якому сторони засвідчили, що комісією виконано перевірку проведення гідровипробувань виробу "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх згідно з вимогами КД (під тиском 2 МПа, протягом 10 хвилин) у кількості 8 штук, під час якої були виявлені підтікання по набивці (№№ 1, 4, 7, 8, 3, 2, 6), які були усунені підтяжкою шурупів М16. По шарніру № 6 - підтікання по перекладці, яке було усунено підтяжкою гайок М24. По зварювальним швам запотівань та течі не виявлено. За результатами вказаної перевірки комісією встановлено, що "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх у кількості 8 штук витримали гідравлічні випробування та їх допущено до відвантаження, перед відвантаженням необхідно виконати обтягання гайок М24 з посиленням 300Нм (а.с.38);

2) Акт спільного приймання гідровипробування виробів "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх" у кількості 4 штуки від 11.06.2020, в якому сторони засвідчили, що комісією виконано перевірку проведення гідровипробувань виробу "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх згідно з вимогами КД (під тиском 2 МПа, протягом 10 хвилин) у кількості 4 штуки (№№ 9, 10, 11, 12), під час якої були виявлені підтікання по набивці (№ 9), які були усунені підтяжкою шурупів М16. По зварювальним швам запотівань та течі не виявлено. За результатами вказаної перевірки комісією встановлено, що "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх у кількості 4 штуки (№№ 9, 10, 11, 12) витримали гідравлічні випробування та їх допущено до відвантаження, перед відвантаженням необхідно виконати обтягання гайок М24 з посиленням 300Нм (а.с.38);

3) Акт спільного приймання гідровипробування виробів "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх" у кількості 4 штуки від 18.06.2020 комісією виконано перевірку проведення гідровипробувань виробу "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх згідно з вимогами КД (під тиском 2 МПа, протягом 10 хвилин) у кількості 4 штуки (№№ 13, 14, 15, 16). Під час випробувань були виявлені підтікання по набивці (№№ 13, 15, 16), які були усунені підтяжкою шурупів М16. По зварювальним швам запотівань та течі не виявлено. За результатами вказаної перевірки комісією встановлено, що "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх у кількості 4 штуки (№№ 13, 14, 15, 16) витримали гідравлічні випробування та їх допущено до відвантаження, перед відвантаженням необхідно виконати обтягання гайок М24 з посиленням 300Нм.

З матеріалів справи також вбачається, що у відповідності до умов договору (Специфікації № 31 від 30.12.2019) також були складені Висновки по ультразвуковому контролю якості зварних з'єднань, а саме:

- Висновок № 10089 від 09.03.2020 (а.с.152 у томі 1);

- Висновок № 10090 від 10.03.2020 (а.с.153 у томі 1);

- Висновок № 10091 від 17.03.2020 (а.с.154 у томі 1);

- Висновок № 10092 від 30.03.2020 (а.с.155 у томі 1);

- Висновок № 10093 від 27.05.2020 (а.с.156 у томі 1);

- Висновок № 10096 від 12.06.2020 (а.с.157 у томі 1).

Складені за результатами кожного з етапів контролю якості документи, разом з сертифікатами та рахунками на оплату були направлені позивачу (покупцю) разом з супровідним листом № 05-69 від 30.07.2020 (а.с.158-160 у томі 1).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з пунктом 3.6. договору право власності на обладнання та ризик випадкового знищення чи пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з дати поставки обладнання.

Умовами пункту 4.1. договору визначено, що поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності д умов поставки, вказані в специфікаціях, до складу яких входять всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, які пов'язані з поставкою обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, узгоджене у Специфікації № 31 від 30.12.2020 обладнання було поставлено позивачу (покупцю) 03.06.2020 та 24.06.2020, про що сторонами було складено та підписано:

- видаткову накладну № 0302 від 03.06.2020, відповідно до якої було поставлено товар - з'єднання шарнірне к. И78/5661-2Сб-Тх у кількості 8 штук на суму 2 544 000 грн. 00 коп. (а.с.23 у томі 1);

- видаткову накладну № 2403 від 24.06.2020, відповідно до якої було поставлено товар - з'єднання шарнірне к. И78/5661-2Сб-Тх у кількості 8 штук на суму 2 544 000 грн. 00 коп. (а.с.26 у томі 1).

Разом з вказаними видатковими накладними відповідачем було надано:

- Сертифікат якості № 110 від 03.06.2020 на 8 штук з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.31 у томі 1);

- Сертифікат якості № 113 від 16.06.2020 на 4 штуки з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.30 у томі 1);

- Сертифікат якості № 129 від 23.06.2020 на 4 штуки з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.29 у томі 1).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після приймання обладнання покупцем також складались Акти приймання продукції, а саме:

- Акт приймання продукції № 2901 від 04.06.2020 (за видатковою накладною № 0302 від 03.06.2020), в якому зафіксовано не надання товаросупровідних документів, а саме: протоколу 100% УЗК зварних з'єднань; будь-яких зауважень до поставленого обладнання сторонами не було зафіксовано (а.с.32 у томі 1);

- Акт приймання продукції № 2941 від 22.06.2020 (за видатковою накладною № 0302 від 03.06.2020), в якому зафіксовано наявність зауважень до товаросупровідних документів; будь-яких зауважень до поставленого обладнання сторонами не було зафіксовано (а.с.34 у томі 1);

- Акт приймання продукції № 3396 від 02.07.2020 (за видатковою накладною № 2403 від 24.06.2020), в якому зафіксовано наявність зауважень до товаросупровідних документів; будь-яких зауважень до поставленого обладнання сторонами не було зафіксовано (а.с.35 у томі 1);

- Акт приймання продукції № 3419 від 06.07.2020 (за видатковою накладною № 2403 від 24.06.2020), в якому зафіксовано, що будь-яких зауважень до поставленого обладнання сторонами не виявлено (а.с.36 у томі 1).

Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору (Специфікації), у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно з вказаними накладними.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Аналогічним чином підписання постачальником накладної на повернення товару постачальнику, свідчить про відсутність такого обов'язку у покупця (в даному випадку дистриб'ютора).

Товар, зазначений у вище вказаних видаткових накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Видаткові накладні підписані, зокрема, представником позивача - Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та скріплені печаткою підприємства.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за вказаними вище видатковими накладними позивачем також не заявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, покупцем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" були виявлені зауваження до поставленого обладнання, про що останнім було складено Акт комісійного огляду з'єднання шарнірного, креслення И78/5661-2СБ-Тх, для нагрівальних печей ЛПЦ-3000, яка поставлена ПрАТ "Дніпрополімермаш" від 23.07.2020, в якому були зафіксовані таки обставини (висновки):

- дефекти типу "тріщина", які виявлені капілярним контролем, є неприпустимими;

- на внутрішній поверхні корпусу (умовний № 3) наявне кільцеве заглиблення шириною до 2 мм, глибиною до 1,5 мм, яке нагадує нерозплавлене оброблення під зварювальний шов. На підставі викладеного та виявлених дефектів, з'єднання шарнірні не відповідають технічним параметрам герметичності та стійкості. В процесі експлуатації під тиском до 160 бар та в умовах підвищених температур вказані дефекти можуть викликати руйнування вузла, а отже, аварійну зупинку агрегату та зрив виробничої програми, у зв'язку з чим комбінатом будуть понесені збитки. Вказана партія з'єднань шарнірних, креслення И78/5661-2СБ-Тх, у кількості 16 штук, які поставлені ПрАТ "Дніпрополімермаш" (м.Дніпро), не можуть бути допущені до експлуатації. До вказаного акту були долучені фотоматеріали (а.с.40-46 у томі 1).

Крім того, Донецькою торгово-промисловою палатою, за участю покупця, - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", та постачальника, - ПрАТ "Дніпрополімермаш", було складно Акт експертизи № Є-74 від 11.09.2020, в якому вказано, що надане експертам з'єднання шарнірне № 13, креслення И78/5661-2СБ-Тх, по геометричним параметрах, шорсткості поверхні, твердості, хімічному складу натоплювального шару, а також за результатами дослідження якості поверхні неруйнівним контролем - капілярним методом, не відповідають вимогам конструкторської документації та умовам договору № 981 від 24.04.2017, специфікації № 31 від 30.12.2019 (а.с.47-63 у томі 1).

У зв'язку з вказаними обставинами, між позивачем та відповідачем відбувалося листування з приводу виявлених покупцем недоліків, за наслідком якого між сторонами не було досягнуто згоди, а саме:

- покупець (позивач) вважав поставлене обладнання неякісним та вимагав проведення додаткового контролю та комісійного приймання поставленого обладнання; вважав, що у нього відсутній обов'язок з оплати поставленого 03.06.2020 та 24.06.2020 обладнання на загальну суму 5 088 000 грн. 00 коп.;

- постачальник (відповідач) проти додаткових випробувань заперечував, посилаючись на те, що такі випробування не передбачені умовами договору та призведуть до знищення (порчі) ущільнювачів на поставленому обладнанні, що призведе до порушення цілісності обладнання; вимагав оплати поставленого обладнання на загальну суму 5 088 000 грн. 00 коп.; вважав неправомірним розбірку покупцем одного з поставлених шарнірних з'єднань 23.07.2020, у зв'язку з чим повідомив про зняття його з гарантії (листування наявне в матеріалах справи).

Таким чином, ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з первісною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ПрАТ "Дніпрополімермаш" неустойку за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 1 424 640 грн. 00 коп., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 981 від 24.04.2017 в частині поставки товару належної якості та у встановлені строки. Так, за прострочення виконання зобов'язання позивач на підставі пунктів 7.3. та 7.4. договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 8% від вартості не поставленого в строк обладнання в сумі 407 040 грн. 00 коп. та неустойку у розмірі 20 % від вартості обладнання неналежної якості в сумі 1 017 600 грн. 00 коп.

В свою чергу, ПрАТ "Дніпрополімермаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" заборгованість за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 5 263 160 грн. 66 коп., посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № 981 від 24.04.2017 ним було поставлено товар на загальну суму 5 088 000 грн. 00 коп., який було прийнято відповідно до видаткових накладних від 03.06.2020 та від 24.06.2020, але не було оплачено у встановленому договором порядку, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 088 000 грн. 00 коп. Крім того, за прострочення оплати товару на підставі пункту 7.2. договору позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 19.08.2020 по 22.03.2021 в сумі 346 527 грн. 87 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача 308 484 грн. 74 коп. інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 19.08.2020 по 22.03.2021 з вересня 2020 року по лютий 2021 року та 86 004 грн. 69 коп. 3% річних, розрахованих за загальний період з 19.08.2020 по 22.03.2021.

Господарським судом відхиляються заперечення відповідача за зустрічним позовом в частині одночасної зміни позивачем за зустрічним позовом підстав та предмета позову, враховуючи заявлення додаткової вимоги про стягнення інфляційних втрат, оскільки, заява про збільшення розміру позовних вимог від 22.03.2021, фактично, є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення пені та 3% річних; та заявою про зміну предмета позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки позивачем були збільшені вимоги про стягнення пені та 3% річних, шляхом проведення їх розрахунку за більший період. Заявлення додаткової вимоги (зміна предмета позову в цій частині) щодо стягнення інфляційних втрат не призводить до одночасної зміни підстав позову, оскільки вимоги щодо стягнення 3% річних були заявлені на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (як і вимоги щодо стягнення інфляційних втрат).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За умовами пункту 6.2. договору приймання обладнання за якістю здійснюється одним із наступних способів, обраних покупцем

- у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 із змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду обладнання;

- за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

У випадку, якщо актом незалежної експертної організації підтверджується невідповідність поставленого обладнання умовам договору, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю витрати, пов'язані із залученням незалежної експертної організації, протягом 3-х банківських днів, або інший строк, погоджений сторонами, з моменту отримання рахунку покупця, який вважається отриманим постачальником за закінченням 3-х робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, вказану в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (покупцем) не була дотримана процедура, визначена Інструкцією, затвердженою постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 із змінами та доповненнями.

Більше того, у Специфікації № 31 від 31 від 30.12.2019 сторонами були передбачені спеціальні умови щодо контролю якості обладнання, що поставляється відповідно до вказаної Специфікації.

Позитивне проходження всіх етапів контролю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- у відповідності до умов договору (Специфікації) сторонами було здійснено перший етап контролю, про що 28.04.2020 був складений Акт проведення попереднього приймання виготовленої продукції "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017, в якому сторони засвідчили здійснення попереднього приймання деталей виробів И78/5661-2СБ-Тх "Шарнірне з'єднання" для Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017; за висновками проведеної комісії встановлено, що комплектуючі відповідають вимогам креслень та допускаються до проведення подальшої збірки та гідравлічних випробувань (а.с.37 у томі 1);

- в подальшому, у відповідності до вказаних вище умов договору (Специфікації) сторонами було здійснено другий етап контролю, за наслідками проведення якого були складені такі документи:

- у відповідності до умов договору (Специфікації № 31 від 30.12.2019) також були складені Висновки по ультразвуковому контролю якості зварних з'єднань, а саме:

- Висновок № 10089 від 09.03.2020 (а.с.152 у томі 1);

- Висновок № 10090 від 10.03.2020 (а.с.153 у томі 1);

- Висновок № 10091 від 17.03.2020 (а.с.154 у томі 1);

- Висновок № 10092 від 30.03.2020 (а.с.155 у томі 1);

- Висновок № 10093 від 27.05.2020 (а.с.156 у томі 1);

- Висновок № 10096 від 12.06.2020 (а.с.157 у томі 1).

На підтвердження якості поставленого обладнання також надані:

- Сертифікат якості № 110 від 03.06.2020 на 8 штук з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.31 у томі 1);

- Сертифікат якості № 113 від 16.06.2020 на 4 штуки з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.30 у томі 1);

- Сертифікат якості № 129 від 23.06.2020 на 4 штуки з'єднань шарнірних креслення И78/5661-2Сб-Тх (а.с.29 у томі 1).

З приводу наявного в матеріалах справи Акту експертизи № Є-74 від 11.09.2020, складеного Донецькою торгово-промисловою палатою, суд зазначає таке.

В Акті експертизи № Є-74 від 11.09.2020 вказано, що надане експертам з'єднання шарнірне № 13, креслення И78/5661-2СБ-Тх, по геометричним параметрах, шорсткості поверхні, твердості, хімічному складу натоплювального шару, а також за результатами дослідження якості поверхні неруйнівним контролем - капілярним методом, не відповідають вимогам конструкторської документації та умовам договору № 981 від 24.04.2017, специфікації № 31 від 30.12.2019 (а.с.47-63 у томі 1).

В той же час, такі висновки суперечать зафіксованим позивачем та відповідачем в Акті проведення попереднього приймання виготовленої продукції "Шарнірне з'єднання" креслення И78/5661-2СБ-Тх за специфікацією № 31 до договору № 981 від 24.04.2017 даним.

Так, складаючи вказаний акт, позивач та відповідач засвідчили, що:

- геометричні розмірі відповідають вимогам КД;

- шорсткість відповідає вимогам КД в межах похибки приладу;

- виконаний контроль хімічного складу;

- хімічний склад направленого шару та деталей відповідає вимогам КД в межах похибки приладу;

- згідно з кресленням твердість > 50 HRc, фактично - 51-53 HRc;

- твердість вузлів відповідає вимогам КД в межах похибки приладу;

- комплектуючі відповідають вимогам креслень та допускаються до проведення подальшої збірки та гідравлічних випробувань (а.с.37 у томі 1).

Отже, умовами договору (Специфікації) сторонами були чітко визначені етапи контролю якості обладнання на всьому процесі його виготовлення та збірки, враховуючи специфічний характер такого обладнання.

Всі наведені в Акті експертизи № Є-74 від 11.09.2020 обставини були предметом вивчення позивачем та відповідачем на першому етапі контролю, за наслідками якого була встановлена повна відповідність складових майбутнього обладнання умовам договору та КД.

Більше того, у складених покупцем Актах приймання продукції від 04.06.2020, 22.06.2020, 02.07.20020 та від 06.07.2020 також не було зазначено про наявність будь-яких зауважень до якості самого обладнання; зауваження стосувалися лише товаросупровідної документації.

Враховуючи вказане, наведені в Акті експертизи № Є-74 від 11.09.2020 дані розцінюються судом критично та відхиляються з огляду на наведені вище обставини.

З аналогічних причин судом розцінюється критично Акт комісійного огляду з'єднання шарнірного, креслення И78/5661-2СБ-Тх, для нагрівальних печей ЛПЦ-3000, яка поставлена ПрАТ "Дніпрополімермаш" від 23.07.2020.

Також судом критично розцінюється посилання позивача за первісним позовом на обставини підписання складених на першому та другому етапі контролю Актів з його боку не уповноваженими особами, з огляду на спростування вказаного наявними у справі доказами, а саме:

- копією листа вих. № 110/713 від 24.04.2020, яким ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" направляло на ПрАТ "Дніпрополімермаш" уповноважених працівників: Желтоухова І.Є. та Кузьмінова А.В.;

- копією довіреності № 1 від 24.04.2020 на Кузьмінова А.В. на проведення 1-го етапу контролю;

- копією листів вих. № 110/904 від 26.05.2020, № 110/977 від 04.06.2020, № 110/1009 від 10.06.2020, якими ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" направляло на ПрАТ "Дніпрополімермаш" уповноваженого працівника Желтоухова І.Є.;

- копією довіреності № 2 від 24.04.2020 на Желтоухова І.Є. на проведення 1-го етапу контролю;

- копією довіреності № 3 від 26.05.2020 на Желтоухова І.Є. на проведення 2-го етапу контролю;

- копією довіреності вих. № 455 від 31.12.2019 на Ягмуруджи А.В.

Більше того, з моменту складання таких актів (квітень-червень 2020 року) до моменту розгляду справи в суді будь-яких заперечень ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" з приводу повноважень вказаних осіб не висловлював.

Слід також відзначити, що факт приймання товару за видатковими накладними від 03.06.2020 та від 24.06.2020 без будь-яких зауважень свідчить про дотримання постачальником умов договору (Специфікації) в частині проходження всіх етапів контролю, що були передбачені умовами Специфікації № 31 від 30.12.2019.

Також суд відзначає, що представник ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" - Желтоухов І.Е. приймав участь під час проведення експертизи Донецькою торгово-промисловою палатою 11.09.2020, що також свідчить про наявність у нього відповідних повноважень.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що у разі поставки обладнання, яке не відповідає умовам договору (за кількістю, комплектності, номенклатурі, упаковці) або супровідним документам, а також обладнання, яке пошкоджене у зв'язку з невідповідною упаковкою і/або маркуванням, порушенням правил транспортування (коли поставка здійснюється транспортними засобами постачальника або перевізника за договором з постачальником), обладнання приймається покупцем на зберігання.

Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом 3-х календарних днів, або в інший строк, погоджений сторонами, з моменту відправлення йому відповідного повідомлення покупця виконати вказані в повідомленні вимоги про усунення виявлених недоліків (дефектів) обладнання, про доукомплектацію обладнання, про заміну обладнання, про відшкодування покупцю всіх понесених ним витрат та збитків, пов'язаних з поставкою обладнання неналежної якості (у тому числі витрат по зберіганню, транспортуванню, утилізації всього чи частини обладнання, усуненню його недоліків).

Направленого позивачем (покупцем) у відповідності до умов пункту 6.5. договору повідомлення матеріали справи не містять.

Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вказане, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог за первісним позовом про стягнення неустойки у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості в сумі 1 017 600 грн. 00 коп. є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено суду факт поставки відповідачем неякісного обладнання, отже вимога позивача за первісним позовом про стягнення у відповідності до умов пункту 7.4. договору неустойки у розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості в сумі 1 017 600 грн. 00 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що обладнання за договором (Специфікацією № 31 від 30.12.2019) було поставлене із простроченням, а саме: 03.06.2020 та 24.06.2020, в той час, як граничним строком його поставки, враховуючи умови додаткової угоди № 1 від 21.05.2020, був травень 2020 року, отже, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є 01.06.2020.

При цьому, судом проаналізований зміст наявного в матеріалах справи листування між позивачем та відповідачем, щодо затримки строків проведення етапів контролю, та встановлено, що відповідно до умов пункту 6.6. договору здійснення та результати попереднього контролю не впливають на строк поставки обладнання, а також на порядок проведення та результати його подальшого приймання.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо наявності прострочення поставки обладнання, у зв'язку з чим правомірним є застосування санкції, передбаченої пунктом 7.3. договору.

Так, у пункті 7.3. договору сторони визначили, що у разі порушення строків чи об'ємів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставленого в строк обладнання. У разі порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від подальшого приймання та оплати обладнання, а також вимагати повернення раніше сплачених за обладнання сум, які постачальник зобов'язаний повернути протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником за закінченням 3-х робочих днів з моменту його відправлення покупцем за адресою постачальника, вказаній в договорі.

За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.3. договору позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 8% від вартості не поставленого в строк обладнання в сумі 407 040 грн. 00 коп.

Розрахунок неустойки в сумі 407 040 грн. 00 коп. відповідає умовам договору та фактичним обставина справи, арифметично виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення неустойки в сумі 407 040 грн. 41 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви в сумі 6 105 грн. 60 коп.

З приводу позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до пункту 5.1. договору оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі.

Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного в специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та передачі документів, вказаних у пункті 6.3. договору (пункт 5.2. договору).

Як було зазначено вище, у Специфікації № 31 від 30.12.2019 сторони узгодили наступний строк оплати - 100% протягом 75 календарних днів від дати поставки обладнання.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, а також визначені в Специфікації порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за спірним правочином, господарський суд встановив, що:

- строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 03.06.2020 на суму 2 544 000 грн. 00 коп. є таким, що настав 17.08.2020;

- строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 24.06.2020 на суму 2 544 000 грн. 00 коп. є таким, що настав 07.09.2020.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, відповідачем поставлений позивачем 03.06.2020 та 24.06.2020 товар на загальну суму 5 088 000 грн. 00 коп. оплачено не було; доказів протилежного матеріали справи не містить.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів оплати поставленого позивачем 03.06.2020 та 24.06.2020 товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 5 088 000 грн. 00 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Слід також відзначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 5 088 000 грн. 00 коп.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Так, у пункті 7.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.08.2020 по 22.03.2021 в сумі 346 527 грн. 87 коп.

Згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем за зустрічним позовом, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено період прострочення та суму заборгованості, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Господарським судом відхиляються заперечення відповідача за зустрічним позовом в частині відстрочки нарахування пені на 30 календарних днів, оскільки в договорі сторони мають право лише узгодити розмір пені, а порядок її нарахування визначений законодавством та не може змінюватися сторонами в договорі; в даному випадку пеня підлягає нарахуванню з першого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення пені в сумі 346 527 грн. 88 коп.

Слід відзначити, що від відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання, в якому останній просив суд зменшити суму пені, яка заявлена до стягнення позивачем за зустрічним позовом, на 80% до суми 28 025 грн. 70 коп.; обґрунтування вказаного клопотання наведено судом в описовій частині даного рішення.

Суд вважає, що, враховуючи всі встановлені обставини справи в їх сукупності, наведені у клопотанні про зменшення пені підстави не є достатніми для зменшення пені, нарахованої за прострочення оплати поставленого обладнання, оскільки, як встановлено судом, прострочення є значним, так як його тривалість на час прийняття рішення судом становить більше 10 місяців; більше того сума заборгованості також є значною.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року у сумі 308 484 грн. 74 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, але арифметично розрахунок проведено невірно.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем за зустрічним позовом, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

При цьому, здійснюючи власний розрахунок інфляційних втрат, суд враховані правові позиції, викладені у постановах Верховного суду щодо вказаного питання, а саме:

- Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 зазначив, що у кредитора згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення;

- згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/600/18, викладеною у постанові від 05.07.2019, нарахування інфляційних втрат за наступний період має здійснюватися з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання;

- зазначена позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/306/18 від 30.07.2019, а також у постановах Верховного Суду у справах № 905/306/18, №908/1928/18, № 904/4565/18, №904/4083/18, № 904/10242/17, № 913/63/18.

Отже, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат у відповідності до правових позицій вказаних вище постанов Верховного Суду, господарський суд встановив, що у вказаному періоді інфляційні втрати становлять більший розмір, ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 308 484 грн. 74 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язань на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 19.08.2020 по 22.03.2021 в сумі 86 004 грн. 69 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем за зустрічним позовом (а.с.189-190 у том 2), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, який не виходить за межі визначеного судом, але арифметично розрахунок проведено невірно, оскільки позивачем було невірно здійснено заокруглення розрахованої суми.

Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.189-190 у том 2), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що 3% річних за період прострочення з 19.08.2020 по 22.03.2021 складають 86 004 грн. 68 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 86 004 грн. 68 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви в сумі 87 435 грн. 26 коп.

Також, суд відзначає, що відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

За змістом частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги часткове задоволення як первісного так і зустрічного позовів, суд вважає за необхідне в порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами та зарахувати первісні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 407 040 грн. 00 коп. неустойки, 6 105 грн. 60 коп. - частину витрат по сплаті судового збору в рахунок погашення зустрічних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 5 088 000 грн. 00 коп. основного боргу, 346 527 грн. 87 коп. пені, 308 484 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 86 004 грн. 68 коп. 3% річних та 87 435 грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору.

З приводу долучення до матеріалів справи додаткових доказів на стадії розгляду справи по суті суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" про стягнення неустойки за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 1 424 640 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м.Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147; ідентифікаційний код 00218615) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) - 407 040 грн. 00 коп. неустойки, 6 105 грн. 60 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити

Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення заборгованості за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 5 829 017 грн. 30 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову від 22.03.2021) - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147; ідентифікаційний код 00218615) - 5 088 000 грн. 00 коп. основного боргу, 346 527 грн. 87 коп. пені, 308 484 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 86 004 грн. 68 коп. 3% річних та 87 435 грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити

В порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами.

Зарахувати первісні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 407 040 грн. 00 коп. неустойки, 6 105 грн. 60 коп. - частину витрат по сплаті судового збору в рахунок погашення зустрічних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 5 088 000 грн. 00 коп. основного боргу, 346 527 грн. 87 коп. пені, 308 484 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 86 004 грн. 68 коп. 3% річних та 87 435 грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147; ідентифікаційний код 00218615) - 5 088 000 грн. 00 коп. основного боргу, 247 972 грн. 61 коп. частину інфляційних втрат, 86 004 грн. 68 коп. 3% річних та 81 329 грн. 66 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.05.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко

Попередній документ

97313390

Наступний документ

97313392

Інформація про рішення:

№ рішення:	97313391
№ справи:	904/6033/20
Дата рішення:	31.05.2021
Дата публікації:	02.06.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.10.2021)
Дата надходження:	28.10.2021
Предмет позову:	стягнення неустойки за договором поставки № 981 від 24.04.2017 у загальному розмірі 1424 640 грн. 00 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

09.12.2020 14:20	Господарський суд Дніпропетровської області
13.01.2021 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області
31.03.2021 14:15	Господарський суд Дніпропетровської області
15.04.2021 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області
26.05.2021 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
08.09.2021 16:00	Центральний апеляційний господарський суд
14.09.2021 14:00	Центральний апеляційний господарський суд