73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"22" серпня 2006 р. Справа № 7/309-АП-06
м. Херсон, зал судового засідання №324, 11 год. 00 хв.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Вендельн Україна", с.Дар'ївка Білозерського району
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон
про визнання начинним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Анікєєва І.В. - юрисконсульт, дов. №165 від 16.08.06р.;
від відповідача: Горбунова К.О. - держподатінспектор, пост. дов. №3/9/10-139 від 10.01.06р.; Стешенко К.М. - гол. держподатінспектор, дов. №10812/9/10-039 від 22.08.06р.;
Позивач (ДП "Вендельн Україна", с.Дар'ївка) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства прийняте відповідачем (ДПІ у м.Херсоні) податкове повідомлення-рішення №0005382301/0 від 03.07.2006р. про зменшення підприємству заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 19177 грн. 37 коп. за листопад 2005р. за порушення п.1.3, п.1.8 статті, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168).
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що ДП "Вендельн Україна" зареєстровано у встановленому порядку і є платником податку на додану вартість.
Податковий кредит звітного періоду сформовано у повній відповідності з вимогами податкового законодавства, зокрема пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На момент продажу товарів, постачальник позивача - Приватний підприємець Скориніна Л.В. була зареєстрована платником ПДВ.
Податкові накладні, зазначені у акті перевірки від 20.06.2006р. №2010/23-7/23702294, видані продавцем товарів, містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону №168.
Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 статті 7 Закону №168 підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, суми невідшкодованого платнику податку протягом визначеного строку ПДВ, вважаються бюджетною заборгованістю.
Діюче податкове законодавство України не передбачає обов'язку одного з платників податку (покупця) здійснювати перевірку достовірності даних первинних документів продавця, контролювати показники податкової звітності контрагента, його наміри щодо сплати податків.
Факт відсутності ПП Скориніної Л.В. за юридичною адресою не є підставою для визнання вчинених нею юридично значимих дій з іншими суб'єктами недійсними, оскільки відповідальність застосовується лише за наявності вини.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що приватний підприємець Скориніна Л.В. не знаходиться за юридичною адресою.
В процесі здійснення перевірки по 2-ому ланцюгу встановлено, що ПП Скориніною Л.В. у жовтні 2005р. було придбано 110 тн соняшнику на загальну суму 120200 грн. (у т.ч. 20033,33 грн. ПДВ) у постачальників - СФГ "Моноліт", яке не перебувало і не перебуває на обліку в Дворічанському відділенні Куп'янської ОДПІ; ВСК "Хлібороб", яке не перебуває на обліку у ДПІ в Сторожинецькому районі; асоціації "Південна", яка не перебуває на обліку у ДПІ в Тетіївському районі.
Згідно п.1.8 ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом, передбачено також обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Тобто, для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ не достатньо тільки оформленої податкової накладної.
За змістом Закону №168 право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, у тому числі і постачальниками по другому ланцюгу - СФГ "Моноліт", ВСК "Хлібороб", асоціація "Південна", які при здійсненні господарських операцій з постачальником позивача ПП Скориніною Л.В. не відповідали ознакам платника податків, встановленим податковим законодавством.
Зважаючи на ці обставини, у позивача не було право включати суму ПДВ по господарській операції з ПП Скориніною Л.В. до складу податкового кредиту з подальшим її відшкодуванням з Державного бюджету.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Уповноваженим представником органу державної податкової служби (далі орган ДПС), діючим на підставі посвідчення, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питання обґрунтованості відшкодування ДП "Флемінг Вендельн Україна" ПДВ за листопад 2005р.
Позапланову невиїзну перевірку проведено за наслідками результатів зустрічних перевірок постачальників ПП Скориніної Л.В. (яка є постачальником позивача) по другому ланцюгу.
В процесі проведеної перевірки встановлено, що позивач одержав насіння соняшника, продавцем якого була приватний підприємець Скориніна Л.В., ІПН 2554318344.
Протягом жовтня 2005р. позивач одержав від зазначеного суб'єкта господарювання насіння соняшника в кількості 159,99 тн на загальну суму 203445 грн. 07 коп. (у т.ч. ПДВ у сумі 33907 грн. 52 коп.).
Поставку сільгосппродукції здійснено на підставі укладеного між позивачем та ПП Скориніною Л.В. договором поставки № ПТ-040.
По кожній з господарських операцій, пов'язаних з одержанням продукції від ПП Скориніної Л.В., позивач одержав податкові накладні (а.с.30-35) на підставі яких відніс до складу податкового кредиту сплачений у ціні вартості соняшника ПДВ.
Оплату сільгосппродукції позивачем здійснено повністю, що підтверджено наданими у справу банківськими довідками про рух коштів кореспондента (а.с.21-29).
В свою чергу, ПП Скориніна Л.В. одержувала сільгосппродукцію (ІІ ланцюг) від постачальників: СФГ "Моноліт" на суму 33000 грн. (у т.ч. 5500 грн. ПДВ); ВСК "Хлібороб" на суму 32700 грн. (у т.ч. 5450 грн. ПДВ); асоціації "Південна" на суму 54500грн. (у т.ч. 9083,33 грн. ПДВ.
З одержаних за місцем реєстрації вищеперелічених постачальників від органів ДПС відповідей було встановлено, що СФГ "Моноліт", ВСК "Хлібороб" та асоціація "Південна" не перебувають на обліку у ДПІ в якості платників податків.
В зв'язку з непідтвердженням виконання зазначеними постачальниками зобов'язань по сплаті ПДВ, за висновками акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005382301/0 від 03.07.2006р. про зменшення ДП "Вендельн Україна" бюджетного відшкодування на суму 19177 грн. 37 коп. оспорення якого є предметом даного спору.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.
Відповідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Як встановлено з фактичних матеріалів справи, позивач у жовтні 2005р. одержував сільгосппродукцію (насіння соняшника) від ПП Скориніної Л.В., яка на момент здійснення господарських операцій у встановленому порядку була зареєстрована в якості платника ПДВ (п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону №168), що підтверджується наданим у справу свідоцтвом № 63230519 від 05.11.04р. (а.с.47), та надала покупцю - ДП "Вендельн Україна" податкові накладні, заповнені у повній відповідності з вимогами припису п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону №168, що орган ДПС не спростовано і фактично не заперечується.
Виходячи з фактичних матеріалів справи, судом встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій здійснених з ПП Скориніною Л.В. позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону №168.
Не визнано також і здійсненні господарські операції з купівлі-продажу соняшника між позивачем та ПП Скориніною Л.В. недійсними у встановленому законом порядку.
Доводи відповідача до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, чинному законодавстві.
Так, п.1.8 статті 1 Закону №168 надає визначення правової суті бюджетного відшкодування і не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування.
Згідно припису п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відшкодуванню платнику податку підлягає сума, яка має від'ємне значення з врахуванням вимог правової норми підпункту 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону №168.
Відповідно до імперативної норми статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чинне законодавство, зокрема Закон №168, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено постачальниками по 2-3 ланцюгах, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.
Навпаки, відповідно до положень Закону №168 включена до складу вартості товару суми ПДВ, є податковим зобов'язанням продавця цього товару, і саме на продавця товару покладено обов'язок його сплати до бюджету.
Покладення такого обов'язку на покупця - ДП "Вендельн Україна" не відповідає положенням Закону №168 та гарантованим Конституцією принципам законності, відповідно до яких жодна юридично значуща дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності.
З огляду на викладене, прийнятий акт не відповідає вимогам чинного законодавства, не може охоронятись законом і суд визнає його нечинним.
За згодою сторін у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату складення її повного тексту - 28 серпня 2006р. о 15 год. 30 хв.
Позивачу присуджується з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити.
Визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняте ДПІ у м.Херсоні податкове повідомлення-рішення № 0005382301/0 від 03.07.2006р. про зменшення дочірньому підприємству "Вендельн Україна", код 23702294 суми бюджетного відшкодування на 19177 грн. 37 коп.
2. Присудити дочірньому підприємству "Вендельн Україна", Білозерський район, с.Дар'ївка, вул.Жовтнева, 187, р/р 26000870956101 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Херсон, МФО 352015, код ЄДРПОУ 23702294, з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.О. Задорожна
Повний текст постанови
складено 28.08.2006р.