20.05.2021 ЄУН № 337/145/21
Провадження № 2/337/23/2021
20 травня 2021 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Побережної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Запоріжжя цивільну справу за заявою Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради, заінтересована особа восьма Запорізька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою,
14 січня 2021 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 ( в теперішній час Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя) Марков І.О. в інтересах Запорізької міської ради ( як уточнено у судовому засіданні представником прокуратури), звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Заява мотивована тим, що у провадженні Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області перебували матеріали кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 115 ч.1 КК України, по якій прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
У подальшому було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № 97 від 30.01.2020 року.
Згідно інформації районної адміністрації по Хортицькому району Запорізької міської ради від 18.12.2020 року, померлому ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.02.2006 року.
З інформації Олександрівського районного у м.Запоріжжі ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 22.12.2020 року вбачається, що у відділі відсутня інформація щодо актового запису про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерті щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, зазначено про наявність актового запису про державну реєстрацію народження сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого записаний ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_3 , актовий запис №3396 від 23..11.1961 року.
З інформації Олександрівського районного у м.Запоріжжі ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 13.01.2021 року вбачається, що у відділі наявний актовий запис про смерть № 82 від 30.03.2010 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У ОСОБА_1 наявна заборгованість перед Концерном «МТМ» у сумі 13259 грн. 52 коп., та перед ТОВ «МДЛ Запоріжжя» у сумі 6696 грн. 54 коп.
З інформації третьої Запорізької державної нотаріальної контори від 13.01.2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилася, заповіти ОСОБА_1 не посвідчувались.
На момент смерті ОСОБА_1 у квартирі крім нього, зареєстрованих осіб не було, а ОСОБА_1 знято з реєстраційного обліку у квартирі 10.03.2020 року у зв'язку зі смертю.
До часу звернення до суду з даною заявою, особи ( спадкоємці) не подали заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність спадкоємців як за законом так і за заповітом.
Відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, а спадщина визнана відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Оскільки після смерті ОСОБА_1 спадщину, у вигляді квартири АДРЕСА_1 ніхто не прийняв, так як протягом встановленого діючим законодавством шестимісячного строку, ніхто з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, через відсутність спадкоємців, вказана квартира має бути визнана відумерлою і перейти у власність територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Звернення прокурора до суду з заявою спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо права власності на вказану квартиру, оскільки існує загроза позбавлення можливості територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради передати вказану квартиру у власність або користування громадянам, які потребують отримання житла.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України »Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Запорізька міська рада, відповідно до вимог ст.. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
До часу звернення заступника прокурора з даною заявою до суду, Запорізька міська рада самостійно не звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, хоч 05.01.2021 року на адресу Запорізької міської ради скеровано запит щодо надання інформації про вжиття міською радою заходів представницького характеру щодо вказаного об'єкту нерухомості, але відповідь прокуратурою не отримана.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м.Запоріжжя, що свідчить про наявність підстав для представництва, передбачених ст.. 23 ч.3 Закону України «Про прокуратуру». Просив задовольнити заяву у повному обсязі.
Ухвалою від 18.01.2021 року за вказаною заявою у справі відкрито провадження, призначено підготовче провадження.
26.02.2021 року з Запорізької місцевої прокуратури № 3 надійшли письмові пояснення до поданої заяви.
07.04.2021 року від представника Запорізької міської ради до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається до суду після спливу одного року з часу відкриття спадщини, тобто право на звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою настало ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Розпорядженням Запорізького міського голови від 03.06.2016 року № 314р «Про покладання обов'язків щодо здійснення заходів по оформленню відумерлої спадщини» на районні адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському, Заводському, Комунарському, Дніпровському, Вознесенівському, Хортицькому, Шевченківському району покладено повноваження вжиття всіх необхідних, предбачених законом дій щодо своєчасного оформлення відумерлої спадщини за територіальною громадою м.Запоріжжя.
З метою звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 , районною адміністрацією 20.01.2021 року було направлено запит про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян за яким отримано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть; взято інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; здійснено запит щодо надання інформації про зареєстрованих осіб за вказаною адресою, підготовлено проект заяви про визнання спадщини відумерлою та відповідні клопотання.
Доводи заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 у заяві про визнання спадщини відумерлою про те, що Запорізька міська рада не здійснює заходи щодо визнання спадщини відумерлою, не відповідають дійсності, а у запиті прокуратури від 05.01.2021 року на адресу Запорізької міської ради щодо надання інформації про вжиття міською радою заходів представницького характеру щодо вказаного об'єкту нерухомості, на яку посилається заступник прокурора, було лише зазначено про те, що прокуратура просить надати до Запорізької місцевої прокуратури №3 із одночасним направленням на електронну адресу, інформації про те, чи зверталася Запорізька міська рада до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
З вказаного запиту взагалі незрозуміло, яким чином Запорізька міська рада, станом на 05.01.2021 року, повинна була звернутися до суду с заявою про визнання спадщини відумерлою, адже право на таке звернення настало лише після 12.01.2021 року, а тому вважає, що звернення заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області з даною заявою про визнання спадщини відумерлою в інтересах Запорізької міської ради є безпідставним та передчасним, оскільки Запорізька міська рада вживала усіх необхідних заходів для звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року підготовче провадження по справі закінчено, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник Дніпровської окружної прокуратури Беклеміщева Ю.М. підтримала заяву. Суду пояснила, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, внесеного в ЄРДР по факту смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було з'ясовано, що у померлого відсутні родичі і у квартирі він проживав один. В рамках кримінального провадження на квартиру було накладено арешт, бо невідомі особи мали намір заволодіти майном. На теперішній час у квартирі відсутні зареєстровані особи. У померлого ОСОБА_1 був син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи була у нього сім'я, та де він проживав, невідомо. Після смерті ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, ніхто не звертався. По квартирі маються борги. Запорізькою місцевою прокуратурою № 3 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району 15.12.2020 року було спрямовано запит щодо збирання інформації для пред'явлення заяви про визнання спадщини відумерлою. Відомості про непогодження з такою заявою, до прокуратури не надходили. Інформацію щодо спадщини, прокуратура почала збирати 15.12.2020 року, просила райадміністрацію по Хортицькому району надати документи, які підтверджують право власності на квартиру. Бездіяльність Запорізької міської ради почалася з 15.12.2020 року та полягала у тому, що ЗМР не було подано заяву до суду про визнання спадщини відумерлою, оскільки прокуратура повідомила Запорізьку міську раду 13 січня 2021 року ( АДРЕСА_3 ) про те, що прокуратура буде звертатися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою. Таке повідомлення направлено на адресу ЗМР простою кореспонденцією, доказів відправлення у прокуратурі не має, як не має і доказів отримання такої інформації Запорізькою міською радою.
Відповіді від ЗМР не було і 14.01.2021 року прокуратура звернулася до суду з заявою про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , відумерлою.
Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Хортицькому району про звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, не повідомляли, бо ЗМР є органом, який здійснює відповідні заходи щодо комунального майна. Просила задовольнити заяву.
Представник районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Рибалкіна .М. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала. Суду пояснила, 05.12.2020 року прокуратурою до Хортицької райадміністрації було скеровано запит про надання копій документів про право власності на квартиру та повідомлено про намір звернення до суду. Районна адміністрація є виконавчим органом Запорізької міської ради. Безпосередньо прокуратура звернулася до ЗМР з повідомленням про намір звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, 13.01.2021 року.
З боку Запорізької міської ради та райадміністрації по Хортицькому району бездіяльності у підготовці заяви до суду про визнання спадщини відумерлою, не було.
Ще у січні місяці 2021 року, районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району звернулася із запитами до Хортицького відділу ДРАЦС з приводу отримання копії запису про смерть ОСОБА_1 , про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо реєстрації осіб у квартирі АДРЕСА_4 , тобто було розпочато процес підготовки документів для звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Право на звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, настало лише 13.01.2021 року, а вже 14.01.2021 року прокуратура звернулася до суду з даною заявою. Вважає, що бездіяльності з боку ЗМР та райадміністрації не було з приводу підготовки документів для звернення до суду, прокурор безпідставно пред'явив до суду заяву, тому просила відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи- восьмої Запорізької державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, направивши суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника нот контори.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Дніпровської окружної прокуратури, представника Запорізької міської ради, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Так, згідно зі ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № 97 від 30.01.2020 року, який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 23,24).
Як вбачається з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно та копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.02.2006 року, померлому ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 ( а.с. 13, 15).
З матеріалів справи вбачається, що на адресу Запорізької місцевої прокуратури № 3 13.01.2021 року з Хортицького районного у м.Запоріжжі ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було направлено копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( сина померлого ОСОБА_1 ) № 82 від 30.03.2010 року вбачається ( а.с.19-21) та повідомлено що у відділі відсутня інформація щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернено увагу на те, що актовий запис міг бути зареєстрований в іншому відділі реєстрації актів цивільного стану громадян.
Жодних запитів до інших відділів реєстрації актів цивільного стану громадян, прокуратурою здійснено не було.
З інформації третьої Запорізької державної нотаріальної контори від 12.01.2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилася ( а.с. 27-29).
На день смерті ОСОБА_1 -12.01.2020 року у квартирі АДРЕСА_1 , був зареєстрований лише ОСОБА_1 , якого знято з реєстраційного обліку у квартирі 10.03.2020 року у зв'язку зі смертю.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст.293 ЦПК України справи про визнання спадщини відумерлою, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Згідно ст.1277, 1268 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням.
Як уже зазначалося, заступник прокурора звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
У позові заступник прокурора зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Запорізька міська рада є органом, що представляє територіальну громаду м.Запоріжжя та здійснює від імені територіальної громади м.Запоріжжя повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.
Спрямованість прокурора у вказаній справі направлена на захист інтересів держави, оскільки існує загроза позбавлення можливості територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, передати вказану квартиру у власність або користування громадянам, які потребують отримання житла.
Звернення прокурора з вказаною заявою до суду спрямовано саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 . До часу звернення з даною заявою до суду, ЗМР самостійно не зверталася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, що свідчить про нездійснення ЗМР захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м.Запоріжжя, тому заступник прокурора звернувся до суду із даною заявою.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Отже, для здійснення представництва у суді інтересів держави, прокурор має обґрунтувати: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення.
Системне тлумачення положень частин 4-5 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-11 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
Велика Палата Верховного Суду ( постанова від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18) роз'яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
У судовому засіданні представник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Беклеміщева Ю.М. пояснила, що 15.12.2020 року Запорізька місцева прокуратура направила на адресу районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району запит щодо надання документів, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та повідомила, що документи необхідні для пред'явлення заяви про визнання спадщини відумерлою.
Такі доводи прокурора у судовому засіданні протиречать обставинам, викладеним у зверненні прокуратури від 15.12.2020 року ( а.с.67), з якого вбачається, що заступником прокурора витребувано копію свідоцтва про право власності на житло- квартиру, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів Запорізької міської ради.
Судом встановлено, що розпорядженням №314-р від 03.06.2016 року Запорізького міського голови, зобов'язано Департамент житлово-комунального господарства міської ради вживати заходів щодо виявлення безхазяйного майна, об'єктів відумерлої спадщини та направляти до районної адміністрації Запорізької міської ради за місцем знаходження перелік таких об'єктів.
Районним адміністраціям Запорізької міської ради по Олександрівському, Заводському, Комунарському, Дніпровському, Вознесенівському, Хортицькому, Шевченківському району у відповідних районах вжити всіх необхідних, передбачених законом дій щодо своєчасного оформлення відумерлої спадщини та безхазяйного майна за територіальною громадою м.Запоріжжя ( а.с. 99).
Всупереч вказаному розпорядженню, заступник прокурора не направив на адресу районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району про звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, а лише повідомив про те, що прокуратурою встановлюється наявність підстав для представництва інтересів Запорізької міської ради.
Листом від 05.01.2021 року, заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 повідомив Запорізьку міську раду про те, що з метою вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у сфері комунальної власності збирається інформація щодо пред'явлення позову в інтересах ЗМР про визнання спадщини відумерлою.
13.01.2021 року Запорізька місцева прокуратура № 3 направила на ім'я Запорізької міської ради повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову ( а.с. 25).
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому правона звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, настало лише 13.01.2021 року.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".
За змістом статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
В матераліах справи наявна копія повідомлення заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 від 13.01.2021 року на ім'я Запорізької міської ради про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення заяви ( а.с. 25), але жодних доказів належного повідомлення компетентного органу - ЗМР (направлення, отримання та/або вручення ЗМР повідомлення), так і щодо спливу розумного строку після отримання такого повідомлення, упродовж якого компетентний орган не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, як критерію для кваліфікації невжиття відповідних заходів та бездіяльності Запорізької міської ради, в контексті положень ЦПК України, частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (зокрема, у пунктах 40, 43), заступник прокурора суду не надав, а вже 14.01.2021 року пред'явив до суду заяву про визнання спадщини відумерлою ( а.с.2).
Звертаючись до суду із вказаною заявою заступник прокурора зазначив, щов рамках кримінального провадження на квартиру було накладено арешт, бо невідомі особи мали намір заволодіти майном.
Такі доводи прокурора жодними доказами не підтверджені.
Крім того, доводи прокурора про необхідність захисту порушення інтересів держави, які полягали б у невідкладності захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40), жодними доказами не підтверджені.
Направивши 13.01.2021 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 на ім'я Запорізької міської ради повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову, вже 14.01.2021 року заступник прокурора подав заяву до суду про визнання спадщини відумерлою.
Розумність строку, а саме пред'явлення заяви протягом доби з часу направлення повідомлення Запорізькій міській раді про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення заяви, жодними доказами недоведена, а така розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).
Таким чином, встановивши обставини представництва прокурором інтересів держави, суд вважає, що прокурором не доведені та не підтверджені підстави представництва, оскільки, як вбачається з досліджених безпосередньо у судовому засіданні матеріалів справи, районною адміністрацією Запорізької міської ради самостійно вживалися заходи, направленні на підготовку документів для звернення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Жодних підстав для пред'явлення заяви до суду заступником прокурора, суд не вбачає, оскільки прокурором не доведено що інтереси держави потребували невідкладного захисту, а пред'явлення заяви до суду про визнання спадщини відумерлою протягом доби, є розумним строком та таке пред'явлення виправданим.
Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає що заява заступника прокурора про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не доведено бездіяльності Запорізької міської ради та районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, якій делеговані повноваження звернення до суду з заявами про визнання спадщини відумерлою.
Керуючись ст.1218, 1277 ЦК України, ст.293, 334, 337, 338, 258, 259, 260, 268 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Дніпровській окружній прокуратурі міста Запоріжжя, яка звернулася до суду з заявою в інтересах Запорізької міської ради, заінтересована особа восьма Запорізька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою.
Рішення може бути оскаржено в Запорізькій апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25.05.2021 року.
Суддя: Г.Є. Гнатик