1Справа № 335/3504/20 1-кс/335/2815/2021
27 травня 2021 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання, -
14.05.2021 року в провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, в якій він просить скасувати постанову прокурора ОСОБА_4 від 23.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання, зобов'язати уповноважену особу Запорізької обласної прокуратури розглянути клопотання ОСОБА_3 від 21.04.2021 року у спосіб, передбачений ч.2 ст.9 КПК України. Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, що прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження № 42019080000000040 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.28,ч.2 ст.364,ч.2 ст.372, ч.3 ст.365, ч.1 ст.367 КК України. 21.04.2021 року він звернувся до прокурора з клопотанням про проведення слідчих дій та встановлення факту, чи було зареєстроване кримінальне провадження відносно нього під час притягнення його до кримінальної відповідальності. 12.05.2021 року він отримав постанову прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання. Постанову вважає необґрунтованою, незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прокурори Запорізької області проводили слідчі дії, а саме досудове розслідування відносно нього без реєстрації кримінального провадження. Прокурор при винесенні постанови не дослідив питання реєстрації/відсутності кримінального провадження відносно нього та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.
Скаржник ОСОБА_3 у судовому засіданні доводи, викладені у скарзі підтримав, на її задоволенні наполягав з підстав, зазначених у скарзі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність, просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що витяг з ЄРДР не є документом, що підтверджує наявність або відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності конкретної особи.
Відповідно до положень ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши заявника, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
У відповідності до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається у клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись статтями 111,112 КПК України, надсилає заінтересованій стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення.
У п. 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 220 КПК України визначено обов'язок слідчого розглянути клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій в строк не більше трьох днів з моменту подання.
У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ № 42019080000000040 за ч.4 ст.28,ч.2 ст.364,ч.2 ст.372,ч.3 ст.365, ч.2 ст.367 КК України, за заявами ОСОБА_3 за фактами зловживання службовим становищем, перевищенням влади, службової недбалості, притягнення завідомо невинуватої особи до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 на адресу прокуратури Запорізької області 20.04.2021 направив клопотання, в якому просить витребувати з органу досудового розслідування та долучити до матеріалів кримінального провадження витяги з ЄРДР, які підтверджують/спростовують, що з 01.03.2014 по 01.112018 відносно ОСОБА_3 було зареєстровано/не зареєстровано кримінальне провадження.
23.04.2021 прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання.
Таким чином, клопотання розглянуто прокурором у строк визначений ч. 1 ст. 220 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Процесуальна можливість сторони заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій виникає із приписів ч. 3 ст. 93, ч. 6 ст. 223 КПК України, а порядок розгляду таких клопотань закріплений у ст. 220 КПК України. Згідно зі ст. 220 КПК Україниклопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
В свою чергу, вимоги до змісту постанови, яка виноситься за результатами розгляду клопотання захисту, визначені ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Під час судового засідання встановлено, що по суті оскаржувана постанова не є рішенням прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. Так, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). Главами20 та 21 КПК України передбачені види слідчих дій, які поділяються на гласні слідчі дії (допит, пред'явлення для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, призначення експертизи) та негласні слідчі (розшукові) дії (втручання у приватне спілкування, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи).
ОСОБА_3 звернувся до слідчого з клопотанням, вимоги якого за своєю суттю не є слідчими (розшуковими), негласними (розшуковими) діями.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_3 від 21.04.2021 не є клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42019080000000040 за ч.4 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.372,ч.3 ст.365, ч.2 ст.367 КК України, на які може бути подано скаргу під час проведення досудового слідства, в частині оскарження щодо підстав відмови.
У даному випадку витребування витягів з ЄРДР не є слідчою (розшуковою) дією або негласною слідчою (розшуковою) дією, яку вчиняє слідчий, прокурор у випадках, передбачених в ст.ст.223,246 КПК України. Отже, постанова про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про витребування витягів з ЄРДР не може бути предметом оскарження за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, відсутні підстави для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання від 23.04.2021 та зобов'язання розглянути клопотання від 21.04.2021 року.
Керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора від 23.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання, - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню а апеляційному порядку не підлягає.
Дата складання повного тексту ухвали: 31.05.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1