1Справа № 335/4019/21 3/335/995/2021
31 травня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14 квітня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов протокол серії ВАБ №027971 від 09.03.2021 про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП, за змістом якого вбачається, що 09.03.2021 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , яка являється приватним підприємцем їдальні «Мальва» за адресою: АДРЕСА_2 здійснила неналежний контроль за обслуговуючим персоналом чим допустила відсутність масок індивідуального захисту, що закривають рот та ніс, відсутність маркування для перебування осіб в черзі, чим порушила постанову КМУ №1136 від 09.12.2020 зі змінами №104 від 17.02.2021, а саме: п.3, п.п.12.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та пояснила, що є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність у їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . Жодних вимог постанови КМУ №1136 від 09.12.2020 зі змінами №104 від 17.02.2021, у тому числі п.3, п.п.12 вона не порушувала. Так у їдальні нанесено маркування для перебування покупців у черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра на підтвердження чого надано фото з зображенням такого маркування. Матеріали справи не містять жодних доказів відсутності такого маркування.
Крім того, її співробітники забезпечені засобами індивідуального захисту. Працівники поліції прийшли до неї з перевіркою ще до того, як їдальня «Мальва» почала працювати, що підтверджується фотокарткою наявною в матеріалах справи з якої вбачається, що на вході до їдальні стоїть відро зі шваброю, що свідчить про те, що відбувається прибирання, аби підготувати їдальню « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до початку роботи. На фото, яке долучено до матеріалів справи зображено її працівницю, яка працює поваром, та перебувала без маски, оскільки в силу роботи готувала їжу та їй необхідно було її скуштувати. Тим паче усі ці дії відбувалися ще до початку роботи їдальні.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Непомнящий Я.В. надав письмові та усні пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_1 та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши письмові заперечення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною нормою, тобто для визначення складу правопорушення відсилає до норм чинного законодавства та рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відповідно до п.п.12 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:
діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;
не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Порушення саме зазначеного пункту, а саме: не нанесення маркування для перебування осіб в черзі та не здійснення належного контролю за обслуговуючим персоналом, чим допущено відсутність масок індивідуального захисту, що закривають рот і ніс, ставиться в провину ОСОБА_1 .
Згідно ч.1, ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із статтею 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень наданих ОСОБА_1 у судовому засіданні суддею встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець та здійснює господарську діяльність у їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначені обставини також підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В04 №005721 та витягом з реєстру платників єдиного податку від 12.11.2018, які наявні в матеріалах справи.
З урахуванням зазначеного суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було порушено п.п.12 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236.
Так, ОСОБА_1 ставиться в провину відсутність маркування для перебування осіб в черзі, разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять. Крім того, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Непомнящим Я.В. до письмових пояснень долучені фото-знімки з їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на яких міститься маркування для перебування осіб в черзі.
Крім того, в матеріалах справи міститься фото входу до їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на якому зображено вивіску з часом роботи їдальні: з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. Перед самим входом до їдальні на фото зображено відро та швабру, що свідчить про те, що відбувається прибирання та підготовка їдальні до роботи. Жодних доказів на підтвердження того, що працівниками поліції було виявлено працівника їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » без вдягнутих засобів захисту, які закривають рот та ніс, вже після того, як їдальня розпочала свою роботу, матеріали справи не містять. Жодних фото-знімків, на яких зображені відвідувачі матеріали справи також не містять. Крім того, як зазначено ОСОБА_1 , працівниця яка зображена на фото, є поваром, та в силу своєї професії може перебувати без маски, оскільки їй необхідно куштувати їжу, яка нею приготовлена. Разом з цим, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Непомнящим Я.В. до письмових пояснень долучені фото-знімки з їдальні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з яких вбачається, що місце на якому зображений працівник їдальні, який працює поваром, знаходиться поруч біля плит, на яких готують їжу.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю через відсутність події адміністративного правопорушення та відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44-3, 247, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко