01.06.2021 Справа № 753/9906/20
Унікальний № 753/9906/20
Провадження № 2/756/1961/21
25 травня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участю секретаря - Мушкетик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» про стягнення коштів за завдання шкоди, -
Позивач у червні 2020 року звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ПП «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» про відшкодування шкоди, у якій просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 9 173,47 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 20 квітня 2019 року під час поїздки у маршрутному транспортному засобі № 526, д.н. НОМЕР_1 , перевізником якої є ПП «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» (відповідач), під керуванням водія ОСОБА_2 , позивачу було завдано тілесних ушкоджень у вигляді струсу головного мозку, забою грудної клітини, колін та хребта.
Позивач повідомляє, що під час перевезення усі сидячі місця були зайняті, тому вона стояла біля кабіни водія, тримаючись за ручку сидіння, оскільки маршрутний транспортний засіб не було обладнано поручнями для тримання.
Однак водій здійснив екстрене гальмування, що втриматись за поручень у позивача не вистачило сили і вона здійснила падіння, внаслідок чого і отримала вищевказані травми.
Водій застосував екстрене гальмування для посадки пасажирів у тій зоні, де зупинка для маршрутного транспорту відсутня, чим і порушив ПДР.
Зазначеними діями позивачу також було завдано моральної шкоди, яка виражена у значній фізичній болі від отриманих травм, емоційному стресі, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності та страхом за своє здоров'я.
Завдання моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 20 000,00 грн.
30 червня 2020 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказаний вище позов передано за підсудністю доОболонського районного суду м. Києва.
09 листопада 2021 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва по справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що наведені в позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, оскільки тілесні ушкодження позивач отримала не з вини його довірителя.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Позивач стверджує, що 20.04.2019 під час поїздки на маршрутному транспортному засобі № 526, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , їй завдано тілесних ушкоджень внаслідок порушення водієм ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З наданих суду копій фіскальних чеків не є можливим встановити факт завдання матеріальної шкоди позивачу саме відповідачем та саме на суму 9 173,47 грн.
З матеріалів справи не вдається встановити, що можливі ушкодження здоров'ю позивачу мають причинно-наслідковий зв'язок із діями водія транспортного засобу, що належить відповідачу.
Додані до позову докази також не містять відомостей, що водія ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за порушення ПДР, внаслідок якого було завдано позивачу тілесних ушкоджень.
Окрім того цивільно-правова відповідальність відповідача станом на 20.04.2019 була застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА» з лімітом відповідальності за шкоду здоров'ю 200 000,00 грн, що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії АМ/5446438 від 09.11.2018.
Верховний Суд у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зазначив, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а отже у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов'язаний сплатити потерпілій особі розмір завданої шкоди.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суду не вдається встановити, що саме відповідачем завдано матеріальних збитків позивачу та саме на суму 9 173,47 грн.
Таким чином суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити.
На підставі вищевикладеного та ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційному суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2021 року.
Суддя,- Белоконна І.В.