Справа № 161/18290/20
Провадження № 2/161/612/21
27 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Фурман Ю.В.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" про визнання кредитного договору недійсним,-
13.11.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначив, що у серпні 2020 року він отримав телефонний дзвінок від ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», за наслідками якого дізнався про наявність у нього заборгованості за кредитним договором № 473085504 від 07.07.2020 року. Через постійний тиск представників відповідача на нього та його родичів, він змушений був оплатити заборгованість по кредитному договору у сумі 26521 грн. Крім того, 08.07.2020 року між ним та ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було, нібито укладено ще додаткову угоду до договору № 473085504 від 07.07.2020 року, про збільшення кредиту. Загальна сума наданого кредиту становила 14000.00 грн. Разом з тим, Кредитний договір №473085504 від 07.07.2020 року він не підписував, про його умови його повідомлено не було. Враховуючи наведене та посилаючись на приписи ст. ст. 203, 215 ЦК України, просить суд визнати недійсним вказані кредитний Договір та Додаткову угоду до нього.
14.12.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обгрунтування якого зазначено, що позивачем не доведено існування будь-яких порушень законодавства, допущених ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» при укладенні спірних Договору та Додаткової угоди до нього. Інформація була надана фінансовою установою з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме позивач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті відповідача. У свою чергу, повернення грошових коштів позивачем свідчить про прийняття ним пропозиції укласти Договір та повного розуміння його умов. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
21.01.2021 року позивачем було подано відповідь на відзив у якому останній зазначає, що оскільки сам Договір не був підписаний ним, тому й згода щодо всіх істотних умов договору досягнутою не була. При цьому, доказів перерахування відповідачем на його користь грошових коштів не надано. Враховуючи наведене, позов просить задовольнити.
02.02.2021 року представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив у якому останній зазначає, що доводи позивача грунтуються виключно на суб'єктивному аналізі доказів та небажанні визнавати їх належність, як підтвердження факту виконання Товариством своїх зобов'язань за Договором. При цьому, банківська картка, за допомогою якої здійснювалися грошові операції належить саме позивачу. Вважає позов безпідставним, а тому в його задоволенні просить відмовити.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. У задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
07.07.2020 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір № 473085504 про надання грошових коштів без конкретної споживчої мети на суму 8500 грн. строком на 30 календарний день шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника (банківська картка № НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності та платності, що засвідчує факт укладення кредитного Договору між ними у формі електронного документу, а Позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
08.07.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, за якою Фінансова установа зобов'язалася збільшити суму кредиту на 5500 грн. та перерахувати зазначену суму на банківський рахунок Позичальника (банківська картка № НОМЕР_1 ), а Позичальник зобов'язався повернути надані грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.
У своєму позові ОСОБА_2 посилається на ту обставину, що вищевказані правочини були вчинені з порушенням вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії - передбачає ч. 2 ст. 640 ЦК України.
Укладений Договір є правочином у відповідності до ст. 202 ЦК України.
Відтак, ч. 1 ст. 205 ЦК України надає право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом та визначає форми у яких може вчинятися правочин, до яких відносяться усна та письмова (електронна) форма правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Таким чином, законодавець надає право сторонам обрати форму укладено договору зокрема - електронну.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Окрім цього, відповідно до п. 4.1. Договору - Невід'ємною частиною Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»), з якими Позивач погодився та зобов'язався неухильно їх дотримуватися.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті Товариства за посиланням: www.moneуveo.ua/uk/confidentiality/creditrules/.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 2.1.3. Правил, Електронний договір - домовленість між Товариством та Позичальником, де визначені істотні умови, права та обов'язки Сторін щодо отримання та повернення Кредиту, згенерована Інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства, оформлена та підписана Сторонами в електронній формі в порядку відповідно до розділу 3 цих Правил. Інформаційно-телекомунікаційна система (або «ITC») - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства, яка працює в форматі Сайту(ів) Товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, передбачено п. 2.1.7. Правил.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі у відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Отже, Договір укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Таким чином, з огляду на ч. 2 ст. 639 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» та Правила, можна дійти висновку, що правочин укладений між сторонами є електронним договором, укладеним за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, посилання Позивача на необхідність укладення Договору у виключно письмовій формі зводяться до неправильного тлумачення норм законодавства, а отже судження останнього є безпідставними.?
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону Україну «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобі; механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмового згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрового послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 4.7. Договору Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Поняття та використання одноразового ідентифікатора у Договору задекларовано п. 2.1.11. Правил, де зазначається, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує Позичальник приймаючи та погоджуючись з Правилами та умовами Електронного договору в Особистому кабінеті та, яка відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання Електронного договору. У свою чергу, Товариство передає Одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв'язку вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому CMC-повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення Заявки.
Окрім цього, частиною 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.
Слід зазначити, що Позичальник заповнив Заявку, що передувало підписанню Договору.
Заявка являє собою анкету встановленої Товариством форми, що інтегрована в Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, яка заповнюється Позичальником на Сайті Товариства: www.moneуveo.ua, - з метою вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в Інформаційно-телекомунікацій системі Товариства згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію», заповнення якої, відповідно до ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» є також відповіддю Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Електронний договір, про прийняття такої пропозиції. (п. 2.1.6. Правил).
Порядок укладання та підписання договору регламентовано розділом 3 Правил.
Відтак, згідно з п. п. 3.16.-3.18. Правил, кожен з Позичальників ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надає згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Зазначена іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Товариством в Інформаційно телекомунікаційній системі та надсилається Позичальникам в СМС-повідомленні.
Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що Позичальник надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання кредитного Договору з Позичальником. Після зазначених дій Договір між Товариством та Позичальником вважається укладеним і Товариство здійснює дії передбачені умовами укладеного Договору щодо перерахування коштів Позичальнику на його банківський рахунок.
Вчинення Позичальником вказаних вище дій по зміні даних в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства та введення Одноразового ідентифікатора є проставленням Електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в Електронному Договорі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Такі дії чітко роз'яснені Правилами та логічно пов'язані з інформаційно- телекомунікаційною системою Товариства, що в свою чергу є прийняттям пропозиції відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Таким чином, Товариство надіслало пропозицію (оферту) укласти Договір Позичальнику, який акцептував її за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, увівши його в спеціальне поле та натиснувши іконку «відправити/підписати».
Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.?
Слід зазначити, що саме Позивач звернувся до ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» із заявкою на отримання кредиту, що, відповідно до умов Правил надання грошових коштів у кредит ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», є акцептом на укладення кредитного договору.
Позивач після проходження ідентифікації особи, верифікації банківської картки Позичальника, погодження істотних умов Договору та ознайомлення з умовами кредитування, здійснив акцепт шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки в інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», отримав на мобільний телефон у вигляді CMC-повідомлення одноразовий ідентифікатор та здійснив його введення, тобто вчинив дії, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.
Таким чином, Договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб- сайті (веб-сторінці) Товариства з урахуванням особливостей визначених індивідуальною частиною.
Також, в інформаційно-телекомунікаційній системі Фінансової установи є загальний порядок дій споживача при укладенні електронного договору, де відображено поетапне оформлення кредитного договору.
Заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті Товаристві обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту через СМС-повідомлення на телефонний номер, та через електронний лист на адресу електронної пошти, зазначені у заявці. У випадку прийняття рішень про надання кредиту, на електронну пошту, зазначену в заявці, надсилається лист з? гіперпосиланням, здійснивши перехід по якому, заявник отримує копію електронного Договору. Договір про надання кредиту укладається в Особистому кабінеті. Заявник здійснює вхід на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету. Заявник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору з моменту кліку на кнопці «З умовами договору згодний» у Особистому кабінеті, доступ до якого здійснюється за допомогою унікальної пари Логіну та Пароля Особистого кабінету. Логін і Пароль Особистого кабінету як електронний підпис підтверджує виключне особисте авторство заявника/позичальника. Укладення Товариством Договору з Позичальником за допомогою Логіну та Паролю Особистого кабінету заявника/позичальника, юридично є еквівалентом отримання Товариством ідентичного за змістом договору чи іншого документа, які підписані власноручним підписом заявника/позичальника, у зв'язку з чим створює для нього такі ж правові зобов'язання та наслідки. Створені в інформаційній системі Товариства заявки, договори та інші документи в електронній формі є оригіналами і мають однакову юридичну силу з документами у паперовій формі.
Тому, усі документи створені в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, в тому числі додаткові угоди, не можуть бути визнані недійсним з огляду на нібито їх не підписання чи недодержання письмової форми, оскільки перед їх укладенням позичальник здійснює вхід до Особистого кабінету за допомогою унікальної комбінації, яка відома тільки йому та підтверджує його особисте авторство. Усі документи укладаються в електронній формі, які створюють такі ж самі юридичні права та обов'язки, як і документи укладені у письмовій формі.
Крім того, однією з обов'язкових умов визнання додаткової угоди чи договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову.
Позивачем не доведено існування будь-яких порушень законодавства Товариством при укладанні Договору та додаткової угоди до нього. Інформація була надана Фінансовою установою з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Позивач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Фінансової установи.
Спірний Договір підписано з дотриманням вимог чинного законодавства. Посилання Позичальника на нібито не укладення Договору, обов'язок укладення договору виключно у письмовій формі, а також відсутність його підпису, спростовуються діями останнього, самим Договором та законодавством України.
Зокрема, без отримання листа на адресу електронної пошти та СМС-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету, без заповнення Заявки, без отримання та введення одноразового ідентифікатора у відповідне поле, кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду України по справам № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, - Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений».
Позичальник не звертався до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення у нього його мобільного телефону та кредитних карток «ПриватБанку», а також не повідомляв AT КБ «ПриватБанк» про незаконний рух коштів на його рахунку.
Окрім цього, як зазначалося у відзиві на позовну заяву, Позивач виконав зобов'язання в повному обсязі шляхом повернення грошових коштів, відповідно до умов Договору.
У своєму позові, позивач також посилається на відсутність волевиявлення у нього на укладання Договору, а також на тиск зі сторони Товариства, що спонукало Позичальника сплатити суму заборгованості у розмірі 26521 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 4.13. Договору, сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна зі Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов'язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін.
Позивач самостійно звернувся до ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» із Заявкою на отримання кредиту, і певний час опрацьовував на сайті кожний етап заповнення заявки. Позичальник здійснив акцепт шляхом зазначення у відповідному чекбоксі галочки в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», отримав на мобільний телефон у вигляді CMC-повідомлення одноразовий ідентифікатор та здійснив його введення, тобто вчинив дії, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.
Додатковим доказом наявності волевиявлення Позичальника при укладенні Договору, є фотографія останнього, яку Позивач самостійно надав Товариству, із підтвердженням такого волевиявлення.
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано жодного достатнього та допустимого доказу, що свідчить про відсутність нібито його волевиявлення для укладення Договору, а також інших обставин, на які він посилається.
Натомість, підтвердження Позивачем факту сплати заборгованості за Договором є фактичним визнанням боргу та спростуванням слів останнього щодо не укладення оспорюваного Договору з Фінансовою установою, оскільки не уклавши Договір та не отримавши кошти на власний банківський рахунок, не існувало би потреби сплачувати кошти Товариству.
Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України зазначено, що особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, повернення грошових коштів позивачем свідчить про прийняття ним пропозиції укласти Договір та повному розумінні його умов.
Підсумовуючи вищевикладене, позивач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання грошових коштів від Товариства та укладення Договору. ОСОБА_2 заповнив Заявку, надав фото, де підтверджує бажання вступити в правовідносини із Товариством, отримав на власний номер телефону одноразовий ідентифікатор та ввів його у спеціальне поле, тим самим підписавши Договір та сплатив заборгованість.
Доказів, які б підтвердили відсутність волевиявлення позивача чи спростовували б позицію відповідача суду не надано.
Враховуючи наведене, суд вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у позові, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 81, 82, 263-265 ЦПК України та ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено 01 червня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук