Справа № 383/226/21
Провадження №3/471/240/21
Номер рядка звіту 156
25 травня 2021 року
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукової І.Б., за участю секретаря Кравченко Л.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган що видав 4920 від 12.02.2019 року, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 108193 від 28.02.2021 року, 28.02.2021 року о 00 год. 55 хв. по вул. Миколаївській в м. Бобринець ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопед "Мустанг", з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з відмовився в присутності двох свідків.
У судове засідання не з'явився ОСОБА_1 , про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки він неодноразово повідомлявся про розгляд справи та за практикою ЄСПЛ «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року)».
Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції, згідно якої виключалася адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп'яніння та за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки такі діяння були криміналізовані.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 7 червня 2020 року підпункт 4 пункту 1 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року був виключений.
Таким чином, цим Законом фактично повертається адміністративна відповідальність для водіїв за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії водія правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол складений у відповідності до вимог законодавства, а вина особи повністю встановлена під час судового розгляду.
Так, у цьому випадку суд установив, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , окрім того, вина підтверджується відеозаписом, що міститься в матеріалах справи. До того ж, в протоколі міститься запис ОСОБА_1 "згоден, каюся".
Тож, усі надані суду докази, у їх сукупності, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі, як то, щодо часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевказане, суддя вважає, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, посвідчення водія не отримував, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, з урахуванням усіх обставин, вважає необхідним призначити, покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 36, 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити покарання - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Братський районний суд Миколаївської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя Гукова І.Б.