26 травня 2021 року м. Черкаси
Справа № 712/8522/19
Провадження № 22-ц/821/763/21
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Єльцова В. О.
суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.
секретаря: Анкудінова О. І.
учасники справи:
позивач: ТОВ фірма «Міг»
відповідачі: АТ «БМ Банк», приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяна Миколаївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представник позивача: адвокат Лучинович І. В.
представник відповідачів: Бакатуро Р. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" до АТ «БМ Банк», приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна у добросовісних набувачів,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ТОВ "ФІРМА МІГ" звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів ПАТ «БМ Банк», приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з вимогами: визнати протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. №34587019 від 03.04.2017 про реєстрацію за ПАТ «БМ Банк» права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , витребування у добросовісних набувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА МІГ» частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , стягнення з відповідачів солідарно понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі №07/5352 набув права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення «1-1», «1-2», «1-3»). Право власності зареєстроване 11.06.2011, реєстраційний номер майна 26191024.
19.07.2011 між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Сфера-Дизель» укладено договір відновлювальної кредитної лінії, згідно з п.п. 1.1-1.3 якого Банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник - отримати і повернути кредит у розмірі 4 500 000 грн., з остаточним терміном повернення не пізніше 18.01.2013, відповідно до графіку. В цей же день між Позивачем та Банком укладено договір №6/45/190741-1 іпотеки нерухомого майна, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого ( в редакції додаткового договору від 27.07.2012) Позивач як майновий поручитель, передав Банку в іпотеку 8 об'єктів нерухомого майна, в тому числі, частину нежитлового приміщення - по АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальником (ПП «Сфера-Дизель») за вказаним кредитним договором від 19.07.2011. В подальшому сторонами укладено додаткові угоди в частині зміни строку кредитування, термін остаточного повернення коштів згідно з редакцією за додатковим договором від 30.08.2012 визначений не пізніше 17.01.2014.
11.06.2013 Відповідач 1 направив Позивачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.07.2011, згідно з якою повідомив, що станом на 04.06.2013 заборгованість позичальника (ПП «Сфера-Дизель») становить 4 201 564,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 695 000, 00 грн.; заборгованість по процентам - 90 805,89 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 398 416,05 грн.; пеня - 17 342,06 грн. Банк встановив строк упродовж 30 календарних днів з моменту отримання погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога отримана Позивачем 15.06.2013.
14.01.2014 Банк звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки до ПП «Сфера-Дизель» (як позичальника), ОСОБА_3 (як поручителя) та ТОВ «Фірма-Міг» (як майнового поручителя).
Ухвалою Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц провадження у справі в частині вимоги ПАТ «БМ Банк» до ТОВ «Фірма Міг» про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито. Мотивуючи тим, що вирішення вказаної вимоги віднесено до юрисдикції господарського суду, позаяк обидві сторони є юридичними особами.
Рішенням Придніпровського районного суду від 26.03.2014 у справі №711/320/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014, позовні вимоги до ПП «Сфера-Дизель», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011 задоволені частково. Стягнуто з ПП «Сфера-Дизель», ОСОБА_3 солідарно загальну заборгованість у розмірі 4 706 674, 67 грн.
В розрахунок заборгованості, згідно з мотивувальною частиною рішення визначено: строкову заборгованість по кредиту (тіло кредиту) - 1 500 000,00 грн., прострочену заборгованість (по тілу кредиту) - 2 195 000,00 грн.; строкову заборгованість по процентам -819 717,21 грн.; пеня - 117 450,06 грн. 27.08.2014 судом направлено ПАТ «БМ Банк» виконавчі листи на виконання зазначеного судового рішення.
19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача, зокрема, вказану частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013.
Разом з тим, в подальшому Позивачу стало відомо, що 03.04.2017 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. винесено рішення №34587019 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , за ПАТ «БМ Банк».
За вказаним фактом, на підставі заяви Позивача, розпочато кримінальне провадження №12017251010008059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Окрім того, в подальшому Позивачу стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., ПАТ «БМ Банк» продав у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначене нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 .
Одночасно рішення про державну реєстрацію права власності Позивачем оскаржено до Міністерства юстиції України (в порядку ст. 37 ЗУ «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2017 №2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», скаргу ТОВ «Фірма Міг» задоволено у повному обсязі, скасовано, в тому числі, рішення про державну реєстрацію №34587019, прийняте приватним нотаріусом Науменко Т.М.
Зазначений наказ оскаржено Банком до Окружного адміністративного суду м. Києва. Та згідно з рішенням цього суду від 29.10.2018 у справі №826/9614/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019, зазначений наказ Міністерства юстиції України визнано протиправним та скасовано, з підстав пропуску Позивачем 60-денного строку на звернення зі скаргою до Міністерства та неналежного повідомлення про розгляд цієї скарги зацікавлених осіб.
Попри це, згідно з ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. від 03.04.2017 №34587019 про реєстрацію права власності на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , за ПАТ «БМ Банк» та позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. від 03.04.2017 №34587019.
На підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., ПАТ «БМ Банк» продав у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначене нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 .
Зі змісту п. 1.3, 1.4 вказаного договору вбачається, що в якості правоустановчого документу Банка на це майно вказано дублікат договору іпотеки від 19.07.2011 з додатками на підставі якого здійснена оскаржувана реєстрація права власності.
З цих підстав, спірне майно підлягає витребуванню від добросовісних набувачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в силу вимог ч. 3 ст. 388 ЦК України. Оскільки Позивач не був стороною укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу, пред'явлення відникаційного позову буде правильним способом судового захисту його порушеного права власності ( правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові 21.11.2018, справа №674/31/15-ц).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2021 року позовні вимоги ТОВ фірма «Міг» залишені повністю без задоволення.
Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору від 19 липня 2011 року кредитодавцю, права якого перейшли до ПАТ "БМ Банк", спричинені збитки у вигляді неповернених кредитних коштів та не отриманих доходів, а тому ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержатель мав право на звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.
Укладаючи договір іпотеки, позивач ТОВ "Фірма Міг" надав згоду на перехід права власності (відчуження) предмета іпотеки до іпотекодержателя в майбутньому у разі настання чітко визначених обставин.
При укладенні договору іпотеки від 19.07.2011р., позивач погодилась з його умовами, отже вважала дані умови прийнятними. При укладенні вказаного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Як вбачається зі змісту п.6.6 договору іпотеки від 19.07.2011 року сторони погодили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження в договорі свідчить про те, що сторони досягли згоди про можливість такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.
Враховуючи положення ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі наданих сторонами доказів, встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що кредитор скористався своїм правом в межах договору і чинного законодавства звернути стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки у встановленому законом порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У березні 2021 року представник позивача подала апеляційну скаргу через суд першої інстанції, в якій просила рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ТОВ фірма «Міг» задовольнити повністю.
Судові витрати покласти на відповідачів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент спірної реєстрації за Банком права власності на предмет іпотеки (квітень 2017) завершився строк договору іпотеки, який був погоджений сторонами у договорі.
Скаржник указує, що співвідносно до обставин справи, строк дії основного договору та договору іпотеки був визначений з моменту їх укладення до 17.01.2014. Згідно з вимогою про дострокове повернення кредиту, Банк змінив строк дії договору до 15.07.2013.
По завершенню строку дії договору припиняється право Банку на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Оскільки це право виникає виключно з договором, не може бути здійснене до завершення строку його дії. А тому вважає, що станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) право Банку щодо визнання права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку було припинено.
Вважає, що станом на квітень місяць 2017 року Банк не мав правомочностей звернути стягнення на іпотечне майно у позасудовому порядку. Відхиляючи доводи Позивача у цій частині суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 631, 1050 ЦК України, ст. 180 ГК України, які підлягали застосуванню.
Також скаржник вказує, що згідно з вимогою від 11.06.2013 та вимогою, сформульованою у позовній заяві від 14.01.2014, Відповідачем 1 визначено остаточний розмір невиконаних зобов'язань з договором від 19.07.2011 у розмірі 4 706 674, 67 грн., що і був стягнутий судом.
А відтак станом на 03.04.2017 (прийняття рішення про реєстрацію права власності) у Банка не існувало дійсної вимоги на суму 11 374 325,37 грн. за кредитним договором від 19.07.2019. З моменту ухвалення судового рішення, між сторонами існують не договірні зобов'язання щодо його виконання. А отже недійсна вимога не могла бути забезпечена іпотекою (ч. 2 ст. 548 ЦК України).
Крім того скаржник вказав, що вимога ПАТ «БМ Банк» від 14.07.2016, яку подано реєстратору не містить жодної інформації про вартість майна, за якою іпотеко держатель набуває його у власність.
Поданий відповідачем витяг зі звіту про оцінку майна не лише на направлявся, а й з урахуванням засад розумності, не міг направлятися Позивачу для узгодження ціни набуття права власності. Оскільки вказаний звіт про оцінку складений станом на 01.01.2017, на підставі договору про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки від 10.01.2017, в той час як вимога Банку, яку той надав реєстратору, направлена позивачу 14.07.2016.
Вказує, що ціна набуття Банком у власність предмета іпотеки з Позивачем не узгоджувалася.
В підсумку скаржник вважає, що зареєстроване за Банком майно за адресою АДРЕСА_1 не можна вважати таким, що набуто згідно з правочину на законних підставах. З цих міркувань належне майно Позивачу має бути повернуте, тому і ставиться питання про витребування майна у добросовісних набувачів.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі вказали, що судом було детально обґрунтовано причини непогодження з доводами позивача стосовно того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності договір іпотеки був припинений. Відповідачі вказують що рішення місцевого суду законне і обґрунтоване, підстав для його скасування чи зміни немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
19 грудня 2008 року рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 07/5352 визнано за ТОВ «Фірма Міг» право власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі частину нежитлового приміщення-торгівельний павільйон загальною площею 18,7 м.кв., розташованого по АДРЕСА_1 , визначеного у технічному паспорті літерою А-1 (приміщення «2-1», «2-2»).
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30274723 від 11.06.2011 нежиле приміщення по АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ «Фірма Міг».
Відповідно до договору відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року укладеної між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Сфера-Дизель» в особі директора Слюсара А.В. (далі кредитного договору від 19.07.2011 року), позичальнику ПП "Сфера-Дизель" був наданий кредит в розмірі 4 500 000 грн. на строк до січня 2013 року зі сплатою відсотків 17% річних.
19.07.2011 р. між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Фірма Міг" в особі директора Аксу Муніс укладений договір іпотеки нерухомого майна № 6/45/190711-1 (далі договору іпотеки від 19.07.2011р.), відповідно до якого позивач передав в іпотеку в забезпечення виконання боржником ПП "Сфера Дизель" зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року № 6/45/190711:
-нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;
-частину нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , які накладені постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №35661942 від 26.02.2015 року та постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №47223526 від 19.09.2015 року.
За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 3 765 900 грн.
Відповідно до п.6.6 договору іпотеки від 19.07.2011 р."Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання" за цим Договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на Предмет Іпотеки в рахунок виконання Зобов'язань на підставі цього Договору або укладеного Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.
Іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід Предмету Іпотеки до Іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому цим пунктом Договору, відбувається за його волевиявленням , яке міститься в цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обговорення Сторонами. У цьому випадку остаточна оцінка Предмета Іпотеки визначається Іпотекодержателем самостійно без додаткового погодження з Іпотекодавцем, а у випадку продажу Предмету Іпотеки будь-якій третій особі - на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що підтверджується відповідним документом суб'єкта оціночної діяльності.
В разу переходу права власності на Предмет Іпотеки до Іпотекодержеля на підставі цього пункту Договору або у разі укладення Іпотекодержателем Договору купівлі-продажу з будь-якою особою,цей Договір, або вказаний Договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на майно, що було Предметом Іпотеки за цим Договором.
У випадку, якщо Іпотекодержатель звертає стягнення на Предмет Іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі, він зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу повідомити Іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права вчи вимоги на Предмет Іпотеки по свій намір укласти договір-купівлі-продажу з іншою особою. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимога на Предмет Іпотеки, не висловили наміру його придбати, або ухиляються або з інших причин не вчиняють дій по укладенню договір купівлі-продажу Предмета Іпотеки, Іпотекодержатель вправі продати Предмет Іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Строк дії договору іпотеки № № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. сторонами погоджений - до виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.
27.06.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р.
27.07.2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Фірма Міг» в особі директора Аксу Муніс укладений додатковий договір № 1 до договору № 6/45/190711-1 іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 року, відповідно до якого за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 3 199 500 грн.
31.07.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р.
30.08.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19.07.2011р., відповідно до якої остаточний термін повернення кредиту визначений 17.01.2014р.
30.08.2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Фірма Міг» в особі директора Аксу Муніс укладений додатковий договір № 2 до договору № 6/45/190711-1 іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 року у відповідності до змін строку кредитування 17 січня 2014 року.
11.06.2013 року кредитодавцем на адресу ТОВ «Фірма Міг» була направлена вимога дострокового повернення кредиту та оплати заборгованості за кредитним договором станом на 04.06.2013 року в сумі 4 201 564 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, строкова заборгованість по процентам - 90 805,89 грн, прострочена заборгованість по процентам 398 416,00 грн, пеня за порушення виконання зобов'язань - 17 342,00 грн. Попереджено про те, що у випадку невиконання зазначеної вимоги та не сплати боргу за кредитним договором, АТ «БМ Банк» скористається своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення в повному обсязі вимог, які виникли на момент реалізації права Іпотеки. Дана вимога отримана представником ТОВ «Фірма Міг» 15.06.2013 року відповідно до поштового повідомлення 0103238180531.
14.01.2014 року АТ «БМ Банк» звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ПП "Сфера Дизель", ОСОБА_3 , ТОВ "Фірма Міг" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 711/320/14-ц).
26 березня 2014 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "Фірма Міг" про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито, роз'яснено позивачу право звернення до суду в порядку господарського судочинства.
26 березня 2014 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.07.2014 року стягнуто солідарно з ПП «Сфера-Дизель» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за договором № 6/45/190711відновлюваної кредитної лінії від 19.07.2011 року в сумі 4 706 674,67 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 894 224,61 грн, пеня за порушення виконання зобов'язань - 117 450 грн. , справа № 711/320/14-ц.
Відповідно до наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів довідки відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області від 25.09.2019 року № 2.1/33-8319 повідомлено про те, що 14.07.2016 виконавче провадження № 45295150 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/320/14-ц від 27.08.2014 відносно боржника ПП "Сфера-Дизель", завершено на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа в зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 45295150 кошти по виконавчому документу не стягувалися.
Відповідно до виконавчого напису від 19.09.2014 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. звернуто стягнення на нерухоме майно та зареєстровано в реєстрі № 1422.
15 липня 2016 року банком на адресу ТОВ «Фірма Міг» направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3118-05/5 про виконання зобов'язання за договором іпотеки станом на 11.06.2017 року в сумі 11 374 325,37 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 3 114 620,17 грн, пеня за порушення виконання зобов'язань - 4 564 705,20 грн. в 30-денний строк з дня отримання вимоги. Попереджено про те, що у випадку невиконання зазначеної вимоги та не сплати боргу за кредитним договором, АТ «БМ Банк» скористається своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення в повному обсязі вимог, які виникли на момент реалізації права Іпотеки. Дана вимога отримана представником ТОВ «Фірма Міг» 18 липня 2016 року за підписом ОСОБА_4 .
15 липня 2016 року банком також направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3117/05/5 станом на 11.06.2017 року про виконання зобов'язання в сумі 11 374 325,37 грн., в тому числі строкова заборгованість по кредиту - 3 695 000,00 грн, заборгованість по процентам - 3 114 620,17 грн, пеня за порушення виконання зобов'язань - 4 564 705,20 грн. в 30-денний строк з дня отримання вимоги на адресу ПП «Сфера-Дизель», яку ним отримано 20 липня 2016 року за підписом ОСОБА_3 .
Відповідно до вимоги, банком запропоновано протягом 30 днів з моменту її отримання, повернути в повному обсязі на рахунок № НОМЕР_1 суму заборгованості. Водночас повідомлено, що у разі невиконання вимоги, банк може скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором за рахунок іпотечного майна.
08 лютого 2017 року № 925/36/17 рішенням Господарського суду Черкаської області , що набрало законної сили 24.02.2017р., позов ПАТ «БМ Банк» про звільнення майна з-під арешту задоволено повністю. Звільнено з-під арешту, накладеного постановою Центрального відділу ДВС ЧМУЮ № 35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС ЧМУЮ № 47223526 від 29.09.2015, майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011: у тому числі частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
частина нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки ТОВ «Фірма Міг» та ПП «Сфера-Дизель» вимоги банку від 15 липня 2016 року не виконали, 03 квітня 2017 року за заявою ПАТ «БМ Банк» приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. зареєстровано право власності на спірне майно, що перебуває і іпотеці банку відповідно до договору іпотеки.
Вказане рішення позивачем оскаржувалось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України та 24 липня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2336/5, відповідно до якого скаргу ТОВ «Фірма Міг» задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року № № 34589722, № 34589588, № 34589243, 34589132, № 34589008, № 34588863, № 34587019, № 34585954, прийняті приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., внесено записи про скасування записів про державну реєстрацію прав № 19830521, № 21078925, № 21078926, № 19830595, № 19830020, № 19829559, № 19830151, № 19830236, № 19830336, № 19830424 та записів про державну реєстрацію припинення обтяження № 19830535 та іпотеки за № 19830558.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/9614/17, залишеним без зміни постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»; зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5, а саме:- від 03 квітня 2017 року №№ 34589722, 34589588, 34589243, 34589132, 34589008, 34588863, 34587019, 34585934;- від 23 червня 2017 року №№ 35837007, 35832945, 35833315.
Згідно наданої позивачем інформації з ЄДР ТОВ "Міг" з 16.02.2017р. перебуває у стані припинення. 05.10.2017 р. внесені відомості до ЄРДР за № 12017251010008059 за заявою заснивника ТОВ "Фірма Міг" Аксу Муніса про вчинення неправомірних дій посадовими особами ПАТ "БМ Банк". Відомостей про результат досудового розслідування суду не надано.
Ухвалою судді Господарського суду Черкаської області від 24" травня 2017 р. у справі № 925/591/17 відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МІГ", позовні матеріали повернути позивачу в зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
23.06.2017 року ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщенняд. Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність, а покупці приймають у спільну часткову власність по Ѕ частині кожний нежитлове приміщення - торговий павільйон (приміщення № 2-1, 2-2 в літ. А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і сплачують за нього ціну, визначену цим договором. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Канзас Ріал Естейт" 01.01.2017р. ринкова вартість відчужуваного нежитлового приміщення становить 481 900 грн.
28 вересня 2017 року ПАТ «БМ Банк» звернувся з позовною заявою про зняття арешту з майна. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017 року знято арешт з нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці ПАТ «БМ Банк» - -нежитлового приміщення - торгового павільйону (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;-частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;-частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; -частини нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , які накладені постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №35661942 від 26.02.2015 року та постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції №47223526 від 19.09.2015 року.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2019 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, ТОВ «Фірма Міг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПАТ «БМ Банк» про визнання права власності на майно та зняття арешту зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Фірма Міг» до ПАТ «БМ БАНК», приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу Науменко Т.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна у добросовісного набувача, яка перебуває в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката Лучинович І. В. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що внаслідок невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору від 19 липня 2011 року кредитодавцю, права якого перейшли до ПАТ "БМ Банк", спричинені збитки у вигляді неповернених кредитних коштів та не отриманих доходів, а тому ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержатель мав право на звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.
Укладаючи договір іпотеки, позивач ТОВ "Фірма Міг" надав згоду на перехід права власності (відчуження) предмета іпотеки до іпотекодержателя в майбутньому у разі настання чітко визначених обставин.
При укладенні договору іпотеки від 19.07.2011р., позивач погодилась з його умовами, отже вважала дані умови прийнятними. При укладенні вказаного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Як вбачається зі змісту п.6.6 договору іпотеки від 19.07.2011 року сторони погодили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження в договорі свідчить про те, що сторони досягли згоди про можливість такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.
Враховуючи положення ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі наданих сторонами доказів, встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що кредитор скористався своїм правом в межах договору і чинного законодавства звернути стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки у встановленому законом порядку.
Доводи скаржника з приводу того, що на момент спірної реєстрації за Банком права власності на предмет іпотеки (квітень 2017) завершився строк договору іпотеки, який був погоджений сторонами у договорі є безпідставними, враховуючи наступне.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
У статті 12 Закону України "Про іпотеку" вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.
Щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц зазначила таке.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
З моменту укладення Договору іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011, ПАТ «БМ Банк» набув статус Іпотекодержателя за Іпотечним договором.
Відповідно до п.6.6 вказаного Договору іпотеки від 19.07.2011 року сторони погодили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження в договорі свідчить про те, що сторони досягли згоди про можливість такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.
Судом встановлено, що договір іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. не визнавався недійсним та станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) строк дії договору іпотеки № 6/45/190711-1 від 19.07.2011р. не закінчився у зв'язку з тим, що основне зобов'язання за договором № 6/45/190711 від 19.07.2011р. відновлювальної кредитної лінії кредитної боржник не виконав, що підтверджено довідкою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області від 25.09.2019 року № 2.1/33-8319 про те, що 14.07.2016 виконавче провадження № 45295150 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/320/14-ц від 27.08.2014 відносно боржника ПП "Сфера-Дизель", завершено на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа в зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) та відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 45295150 кошти по виконавчому документу не стягувалися.
Отже, станом на 03.04.2017 (дата прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності) основне зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не припинилось, а тому відсутні підстави вважати іпотеку припиненою.
В матеріалах справи (т. І, а.с. 155-156) міститься письмова вимога про усунення порушення основного зобов'язання та іпотечного договору, надіслана АТ БМ Банком на ім'я ТОВ «Фірма Міг», у якій чітко вказана вимога іпотекодержателя про повне виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором в цілому, тобто сплату заборгованості в сумі 11 374 325, 37 грн. у тридцяти денний строк, та вказано про право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Викладені в апеляційній скарзі заперечення представника ТОВ «Фірма Міг» щодо наявності такої заборгованості та її розміру не підтверджені жодними належними та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 77, 80 ЦПК України, а тому апеляційним судом не беруться до уваги.
Доводи про те, що вищевказана письмова вимога не містить повідомлення про звернення стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб, не може вважатися належним повідомленням у розумінні ст. 35 «ЗУ «Про іпотеку є помилковими, адже, як вбачається з вищевказаного повідомлення (т. 1 а.с. 155-156) було зазначено, що в разі невиконання зазначеної вимоги та не сплати боргу за Кредитним договором, АТ БМ Банк скористається своїм правом на звернення стягнення на Предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог за Кредитним договором.
Згідно з п. 3.1.4. Договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором або Іпотекодавцем умов Договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.4.3 Договору іпотеки, за рахунок Предмету іпотеки Іпотекодержатель (Банк) вправі задовольнити свої вимоги у повному обсязі. Вимоги визначаються Іпотекодержателем (Банком) самостійно на момент реалізації права Іпотеки.
Щодо твердження скаржника з приводу ненадання Банком нотаріусу всіх документів до реєстраційної справи, яка формується, в тому числі звіту про оцінку майна, колегія суддів вважає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні спірного рішення нотаріусу подавався звіт про оцінку майна, складений 01.01.2017р. в м. Києві суб'єктом оціночної діяльності "Канзас Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ 37195440).
Згідно письмового пояснення приватного нотаріуса Науменко Т.М. від 30.11.2020 № 190/01-16, вказаний звіт був відсканований та долучений нотаріусом до справи з іншими документами, які були подані для реалізації процедури позасудового стягнення на предмет іпотеки. До матеріалів реєстраційної справи копія звіту не долучалась, оскільки це не вимагалось згідно з п.6 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до витребуваного судом першої інстанції в порядку ст.81 ЦПК України Звіту про оцінку майна, складеного 01.01.2017р. в м.Києві суб'єктом оціночної діяльності "Канзас Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ 37195440), вартість наданих в іпотеку за договором іпотеки від 19.07.2011р. об'єктів нерухомого майна була визначена в загальній сумі 6 710 800 грн., в тому числі :
- нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ.А-1), загальною площею 21,5 кв.м.за адресою: АДРЕСА_2 - 548 800 грн;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - 481 900 грн.;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 31,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 - 798 700 грн.;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-4 в літ.А-1), загальною площею 78,6 кв.м., адресою: АДРЕСА_4 - 1 871 900 грн.,
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1,1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 34,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 - 868 800 грн.;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2, 1-3 в літ.А-1), загальною площею 43,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 - 975 800 грн.;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №2-1, 2-2, 2-3 в літ.А-1), загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 - 517 200 грн;
- частина нежитлового приміщення - торгового павільйону (приміщення №1-1, 1-2 в літ.А-1), загальною площею 28,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 - 647 700 грн.
Доводи скаржника щодо непогодження з зазначеною оцінкою спірного приміщення за звітом про оцінку майна від 01.01.2017р. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в ході розгляду справи позивачем не було спростовано дані звіту про оцінку майна від 01.01.2017р. належними і допустимими доказами, зокрема позивачем не було надано висновку експерта та не заявлялось клопотання про призначення судової експертизи з питання оцінки спірного майна, про що вірно зазначив суд у своєму рішенні.
Суд також враховує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які перебувають у загальному доступі за допомогою електронних сервісів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, відповідно до яких спірне рішення про реєстрацію права власності ПАТ "БМ Банк" на частину нежитлового приміщення - торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 481 900 грн. було прийняте 03.04.2017р. о 12 год. 10 хв. та на момент його реєстрації вже було зареєстроване 03.04.2017р. о 10 год. 23 хв. право власності ПАТ "БМ Банк" тільки на нежитлове приміщення - торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 548 800 грн. Щодо решти зазначених у звіті про оцінку майна від 01.01.2017р. наданих в іпотеку об'єктів нерухомого майна право власності ПАТ "БМ Банк" реєструвалось 03.04.2017р. після 13 год. 21 хв., тобто після прийняття спірного рішення.
Таким чином, на момент на момент ухвалення спірного рішення щодо реєстрації права власності ПАТ "БМ Банк" на приміщення АДРЕСА_1 вартістю 481 900 грн., встановлена рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014р. сума боргу 4 706 674,67 грн. була частково погашена за рахунок вартості наданого в іпотеку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 548 800 грн. Разом з тим, залишок непогашеної суми заборгованості складав 4 158 574,67 грн. (4 706 674,67 грн - 548 800 грн), що підтверджує доводи відповідачів про існування на момент ухвалення спірного рішення невиконаного належним чином основного зобов'язання за кредитним договором від 19.07.2011р. в обсязі, що перевищувало вартість переданої в іпотеку частини нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 - 481 900 грн.
Доводи позивача про те, що до майнового поручителя двічі застосовано звернення стягнення на предмет іпотеки у різні способи в порушення ст. 61 Конституції України, суд вважає такими, що не обгорунтовуються позовні вимоги, виходячи з такого.
Зі змісту ст. 16 ЦК України слідує, що з метою захисту своїх прав та інтересів особа може скористатись одним із способів захисту, визначених договором чи законом.
19.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно Позивача, зокрема, вказану частину нежитлового приміщення - торгового павільйону загальною площею 18.7 кв. м., розташованого по АДРЕСА_1 , в рахунок стягнення заборгованості на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2014 за період з 19.07.2011 до 27.11.2013 в загальному розмірі 4 706 674, 67 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет покладається на іпотеко держателя.
Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, наявність виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки, та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законом або договором.
Що стосується посилання скаржника на наявність на момент ухвалення оспорюваного рішення зареєстрованих обтяжень у вигляді арешту та заборони відчуження, накладених на іпотечне майно Позивача згідно з постановою Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ №35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ №47223526 від 19.09.2015р., апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до статті 3 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом та згідно ч.1, 2 ст. 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за яким зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.
Отже, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
На момент укладення Договору іпотеки від 19.07.2011. та реєстрації вказаного обтяження не існувало жодних інших зареєстрованих обтяжень відносно спірного предмету іпотеки, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отже право іпотекодержателя на одержання задоволення з вартості іпотечного майна є переважним перед іншими кредиторами і першочерговим згідно з вищевказаними нормами чинного законодавства.
Крім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 08.02.2017р. у № 925/36/17, яке набрало законної сили 24.02.2017р., звільнено з-під арешту, накладеного постановою Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ № 35661942 від 26.02.2015 та постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ № 47223526 від 19.09.2015, майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.07.2011, а саме, серед іншого, частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення №2-1, 2-2 в літ.А-1), загальною площею 18,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Далі, щодо вимоги скаржника з приводу витребування спірного майна у добросовісних набувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Статтею 387 ЦК України власнику надане право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлено позов, пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
Вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.
За умовами договору іпотеки від 19 липня 2011 року № 6/45/190711-1 ТОВ «Фірма Міг» в особі директора Аксу Муніс надав свою згоду на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». В п. 6.6 застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, сторони зазначили, що іпотекодавець підписанням цього Договору засвідчує, що Договір має силу правовстановлюючого документу та засвідчує права власності на Предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя. Вказана обставина свідчить про наявність волі ТОВ «Фірма Міг», яку директор своїм підписом в договорі іпотеки, згідно якого позивач свідомо надає згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у разі порушення умов договору, а також про те, що майно вибуло від позивача за умовами договору, яке в подальшому Банком було реалізоване ОСОБА_2 та ОСОБА_1 що, в свою чергу, виключає застосування норм ст. 388 Цивільного процесуального кодексу України.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання, що місцевим судом було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють правовідносини в сфері іпотечного майна та переходу права вимоги на нього, порядок та підстави витребування майна, скасування рішень органів державної реєстрації прав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування чи зміни немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" до АТ «БМ Банк», приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяни Миколаївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна у добросовісних набувачів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року.
Головуючий
Судді: