Справа № 761/17021/21
Провадження № 1-кс/761/10315/2021
13 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 000 200 028 98 від 30.03.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 29.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до якої ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, зорганізувались у стійке об'єднання та заволоділи грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживаючи довірою під приводом надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, знищити, спотворити чи сховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували з приводу задоволення клопотання, наголошували, що висунута підозра необґрунтована, вказані стороною обвинувачення ризики не існують, оскільки наміру переховуватися від слідства чи іншим чином перешкоджати розслідуванню ОСОБА_4 не має, у зв'язку з цим просили у задоволенні клопотання відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, враховуючи, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, сім та утриманців, постійного місця роботи, слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що підозрюваний може вчинити дії з метою переховування.
Також, не виключено, що з метою зміни свідками та іншими учасниками кримінального провадження наданих показань, підозрюваний може вчинити дії з метою здійснення незаконного впливу на них.
Водночас, з огляду на тривалість досудового розслідування у цьому провадженні та обсяг проведених стороною обвинувачення слідчих дій, не ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику щодо можливого знищення чи спотворення підозрюваним речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того малоймовірним є ризик того, що ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Однак, прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити достатні гарантії виконання підозрюваним ОСОБА_4 його процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, вік, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 менш суворий запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії цієї ухвали встановити по 29 червня 2021 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1