пр. № 1-кс/759/3777/21
ун. № 759/10575/21
27 травня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12020100080003352 від 21.07.2020 ОСОБА_4 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-
21.05.2021 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12020100080003352 від 21.07.2020 ОСОБА_4 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування свого клопотання адвокат посилається на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2021 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 12.06.2021. Разом з тим, на думку захисника постановляючи вказану ухвалу слідчий суддя прийняв до уваги ризики вказані у клопотанні, які нічим не підтверджуються, а є лише припущеннями. Також захисник, вказує, що докази на яких ґрунтувалось клопотання слідчого, отриманні незаконним шляхом, зокрема в порушення Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Захисник зазначає, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу вказується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, однак орган досудового розслідування не наводить жодних доказів вступу ОСОБА_4 у попередню змову з будь-якими особами.
Захисник зазначає, що з врахуванням особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не переховується від органу досудового розслідування, відсутні докази можливого впливу на свідків, наявні підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з наведених у ньому підстав. Крім того, зазначила, що на її підзахисного здійснюється психологічний тиск з боку правоохоронних органів, зокрема і порушується право на захист. Натомість ОСОБА_4 не становить небезпеки для суспільства, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_4 відсутні. А забезпечити його процесуальну поведінку зможе будь-який запобіжний захід не повязаний із триманням під вартою, зокрема і цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в повному обсязі. Прокурор зазначила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. При поданні слідчому судді клопотання про обрання запобіжного заходу, стороною обвинувачення надавались докази на його обґрунтування в об'ємі необхідному для вирішення саме цього клопотання та які оцінювались слідчим суддею, як належні та допустимі. Крім того, ризики, якими обґрунтовувалось клопотання про обрання запобіжного заходу, та які вважались доведеними слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, на час розгляду даного клопотання не змінилися. У зв'язку із чим просила відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши подане клопотання та вивчивши матеріали, додані до клопотання, приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуваж кримінальне провадження № 12020100080003352 від 21.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 14.04.2021 підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб до 12 червня 2021 включно.
Обираючи такий запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя враховував, що останній обгрунтовано підзрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що є особливо тяжким злочином, крім того слідчий суддя вважав доведеними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь - яких із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою у встановленні істини у справі.
Наводячи у своєму клопотанні доводи щодо зміни запобіжного заходу, адвокат ОСОБА_5 не надає жодних доказів на їх підтвердження, зокрема і щодо спростування підозри та про зменшення чи відсутність існуючих у провадженні ризиків. Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що на її підзахисного здійснюється психологічний тиск з боку правоохоронних органів, проте жодних доказів на підтвердження даних доводів не надає.
Отже, наведені стороною захисту в клопотанні про зміну запобіжного заходу обставини новими не є, оскільки фактично стосуються оспорювання обґрунтованості підозри та процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, які враховувались при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на день розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обставини, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, та на які посилався орган досудового розслідування, не спростовані, не змінились та продовжують існувати.
При цьому, слід зауважити, що з'ясовуючи наявність обґрунтованості підозри при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не робить таких висновків, які вправі робити суд при вирішенні кримінального провадження по суті. На даній стадії слідчий суддя з'ясовує чи наявні дані та обставини, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа напевно причетна до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання підозрюваного під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі, з урахуванням особи обвинуваченого.
З огляду на викладене, а також на тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 повідомлено прро підозру, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, а ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно підозрюваного не втратили свою актуальність та продовжують існувати.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки у ньому не було наведено нових обставин, які б не були предметом розгляду слідчого судді в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 201, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12020100080003352 від 21.07.2020 ОСОБА_4 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1