Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/257/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Пояркової Наталії Віталіївни, м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімузін", м.Харків,
про стягнення 270597,70 грн,
за участю представників:
позивача - Василяки М.Г. (ордер серії АХ № 1043009 від 11.03.2021);
відповідача - не з'явився;
Фізична особа - підприємець Пояркова Наталія Віталіївна, м.Харків, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №257/21 від 28.01.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімузін", м.Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 270597,70 грн, яка складається із суми заборгованості з орендної плати - 190000,00 грн; пені - 66641,70 грн; 3% річних - 4836,00 грн; інфляційних втрат - 9120,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.11.2018 та приписів чинного законодавства, у період з 01.05.2019 по 31.12.2020 не сплачував орендну плату.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 16.02.2021, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву Фізичної особи - підприємця Пояркової Наталії Віталіївни було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/257/21 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 03.03.2021, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що після переукладення 01.05.2019 договору оренди нежитлового приміщення з позивачкою, як суб'єктом підприємницької діяльності, сторонами не було підписано акт прийому-передачі даного приміщення, у зв'язку з чим правові підстави для стягнення з відповідача в судовому порядку суми орендної плати та штрафних санкцій відсутні. Отже, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, а також застосувати спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
У зв'язку з перебуванням судді Кухар Н.М. на лікарняному з 15.03.2021 по 16.04.2021, строк підготовчого провадження у справі № 922/257/21 було продовжено ухвалою суду від 19.04.2021 на 30 днів - до 17.05.2021.
05.05.2021 позивачка надала до суду відповідь на відзив відповідача, в якому, зокрема, зазначила, що на час переукладення договору оренди орендоване приміщення постійно знаходилось у користуванні відповідача, а тому акт прийому-передачі даного приміщення не складався. У червні 2019 року відповідачем було сплачено орендну плату в сумі 10000,00 грн, що свідчить про фактичне перебування приміщення в оренді відповідача. Крім того, відповідач здавав орендовані приміщення в суборенду третім особам, що підтверджується публікаціями в мережі Інтернет.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/257/21 закрито; розгляд справи по суті призначено на 26.05.2021.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2021, представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив.
Копія ухвали про від 06.05.2021, надіслана на адресу відповідача, повернута до господарського суду без вручення адресатові у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Крім того, ухвала суду від 06.05.2021 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, відповідач не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судового засідання, і відповідно мав змогу надати суду клопотання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з обґрунтованими поясненнями причин неможливості бути присутнім у судовому засіданні. Тобто відповідач мав змогу ознайомитися зі змістом ухвали самостійно, навіть якщо ухвалу в паперовому вигляді ним не було отримано.
За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог розділу VI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, погодженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, а тому відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
При цьому, враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Позивачці, Фізичній особі - підприємцю Поярковій Наталії Віталіївні, на праві приватної власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 111, 188-1-:-188-12, 188-15:-188-18, а також нежитлові приміщення другого поверху № 188-19, загальною площею 485,4 кв.м в літ. "А-2", розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
01.11.2018 між позивачкою, як фізичною особою, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімузін", в особі його директора Рудяшко Марії Анатоліївни, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого позивачка, як орендодавець, передала відповідачу, як орендарю, в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 168 кв.м, розташоване на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-2".
У п. 3.1 Договору визначено, що приміщення, яке орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем у день підписання даного договору та акту прийому - передачі.
Відповідно до акту приймання-передачі від 01.11.2018, укладеного сторонами, на підставі Договору оренди від 01.11.2018 "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення, загальною площею 168 кв.м, що належить "Орендодавцю", за адресою АДРЕСА_1. Загальний стан приміщення - "добре". Сторони при огляді встановили, що вищезгадане приміщення знаходиться в технічно справному і придатному до експлуатації санітарному стані.
Як вказує позивачка, на прохання нового директора ТОВ "Лімузін" Абу-Шінді Осама Ахмад, 01.05.2019 Договір оренди був переукладений нею, як фізичною особою - підприємцем, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімузін", в особі його директора Абу-Шінді Осама Ахмад, строком дії з 01.04.2019 по 31.12.2020.
Після переукладення Договору оренди акт приймання-передачі приміщення не складався, оскільки вказані приміщення перебували в оренді у ТОВ "Лімузін" з 01.11.2018.
Відповідно до п.п. 4.1-4.5 Договору оренди, розмір орендної плати складає 10000 грн щомісячно впродовж дії даного договору щодо орендованого приміщення. Орендар компенсує розмір податку на нерухоме майно, яку сплачує орендодавець. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 5-го числа наступного кожного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця, починаючи з 01 травня 2019 року. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня фактичного повернення приміщення та майна за актом прийому-передачі включно.
З матеріалів справи вбачається, що за весь час оренди вказаного приміщення зі сторони ТОВ "Лімузін" була проведена банківська оплата згідно Договору оренди в сумі 10000 грн у червні 2019 року, що підтверджується банківською випискою.
Тобто, вбачається, що згідно з Договором оренди від 01.05.2019, відповідачем було сплачено орендний платіж лише за перший місяць - травень 2019 року.
Договір оренди від 01.05.2019 припинив свою дію 31.12.2020.
Проте, орендна плата за період з червня 2019 року по грудень 2020 року відповідачем у встановлені законом строки сплачена не була, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 190000,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 6.1 Договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату на рахунок орендодавця, вказаний у Договорі.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Суд не приймає доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення з нього суми орендної плати та штрафних санкцій через непідписання сторонами акту приймання-передачі нежитлових приміщень після переукладення договору, оскільки спірні нежитлові приміщення були передані відповідачу за актом приймання-передачі 01.11.2018 (в день підписання Договору оренди у попередній редакції) та не були повернуті позивачу за відповідним актом.
Факт використання відповідачем нежитлових приміщень у період дії Договору оренди від 01.05.2019 підтверджується також частковою сплатою орендних платежів, про що свідчить виписка по рахунку позивачки та здачею відповідачем орендованих приміщень в суборенду, про що свідчать публікації в мережі Інтернет.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 190000,00 грн основного боргу.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати, позивачем здійснено нарахування пені на суму заборгованості в розмірі 66641,70 грн.
Суд вважає здійснений позивачем розрахунок пені безпідставним, виходячи з наступного.
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
При цьому, застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань можливе саме за умови їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас, частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Як вбачається з Договору оренди від 01.05.2019, сторони не визначили такої відповідальності за порушення договору як пеня.
Отже, оскільки сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначили її розмір, підстави для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом, у даному випадку відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 4836,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 9120,00 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд встановив, що позивачем порушено порядок нарахування, оскільки проценти річних та інфляційні втрати нараховано на загальну суму заборгованості з орендної плати - 190000,00 грн, за весь період дії Договору оренди - з травня 2019 року по грудень 2020 року, а не окремо на заборгованість з кожного щомісячного орендного платежу, яка виникає у разі несплати, відповідно до умов договору , після 5-го числа кожного наступного місяця.
Крім того, із розрахунку вбачається , що позивачем необґрунтовано включено для здійснення нарахування процентів річних та інфляційних втрат на заборгованість за травень 2019 року, оскільки орендна плата за цей місяць була сплачена відповідачем 06.06.2019, а також за грудень 2020 року, оскільки строк оплати орендної плати за цей місяць станом на 31.12.2020 не настав.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат у зв'язку з невірним та необґрунтованим їх нарахуванням.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, надавши правову оцінку обставинам, встановленим на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Пояркової Наталії Віталіївни в частині стягнення з відповідача 190000,00 грн основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
В частині стягнення 66641,70 грн пені, 4836,00 грн - 3% річних та 9120,00 грн інфляційних втрат суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 217, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Лімузін" (61174, м.Харків, пр. Перемоги, буд. 67, кв. 315; код ЄДРПОУ: 42562613) на користь Фізичної особи - підприємця Пояркової Наталії Віталіївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) - суму заборгованості з орендної плати в розмірі 190000,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2850,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" травня 2021 р.
Суддя Н.М. Кухар