Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
31.05.2021м. ХарківСправа № 922/1999/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Приватне підприємство "КВАНТ-ЕЛЕКТРО КР"
боржник Приватне підприємство "Грандс Агро"
Приватне підприємство "Квант-Електро КР" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу до Приватного підприємства "Гранд Агро" про стягнення 3600,00 грн. основного боргу, 35,51 грн. 3% річних та 123,84 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши заяву Приватного підприємства "Квант-Електро КР" про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в його видачі з огляду на наступне.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Згідно з ч. 1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник обґрунтовуючи свою заяву про видачу судового наказу вказує, що сторонами була досягнута домовленість щодо поставки товару, який був оплачений заявником та не поставлений ПрП "Гранд Агро".
Судом перевірено документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, однак встановлено, що відсутній письмовий договір поставки або договір купівлі-продажу укладений між сторонами у спосіб визначений в ст. 208 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами спору відсутній укладений письмовий договір, отже відсутня безспірність вимог заявника, як того вимагають приписи ч. 2 ст.12 ГПК України та ч. 1 ст. 148 ГПК України, а тому у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст. 151 ГПК України).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 150-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні заяви (вх. № 1999/21 від 24.05.2021 року) Приватного підприємства "Квант-Електро КР" про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Гранд Агро" заборгованості у розмірі 3600,00 грн. основного боргу, 35,51 грн. 3% річних та 123,84 грн. інфляційних втрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку в порядку ст.255 ГПК України.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Ухвалу підписано 31.05.2021 року.
Суддя Н. С. Добреля
922/1999/21