про зупинення провадження
24.05.2021 Справа № 920/164/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/164/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Керівника Шосткинської окружної прокуратури (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, буд. 65) в інтересах держави в особі позивачів: 1) Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, пл. Свободи, Держпром, буд. 5, під. 4, пов. 10, ідентифікаційний код 40478572),
2) Відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Франка, буд. 8, ідентифікаційний код 41761455),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. О. Береста, буд. 21, ідентифікаційний код 39586236),
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення.
Представники сторін:
Прокурор - Мурашко Т.А,
від позивача - 1 Пелих А.Ю.
від позивача - 2 не прибув,
від відповідача - Коробейник А.В.
Суть спору: Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивачів, в якій просить суд:
1) визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 28.01.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
2) визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 21.02.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
3) визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 09.04.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
4) визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 04.11.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
5) визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 24.11.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
6) визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 26.11.2020 до договору № 41РВ407-35-20 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 16.01.2020, укладену між Відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ»;
7) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь Відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управлінням освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області) кошти в сумі 123 931,31 грн; а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» судовий збір в сумі 15 890,00 грн на користь прокуратури Сумської області (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172).
Ухвалою суду від 22.02.2021 у справі № 920/164/21 постановлено відкрити провадження у справі № 920/164/21 та призначити підготовче засідання на 06.04.2021, 11:00.
10.03.2021 від представника відповідача надійшов відзив від 09.03.2021 № 407007-Ск-3204-0321, відповідно до якого, останній проти задоволення позову заперечує, наголошуючи на відсутності у прокурора повноважень на подання даної позовної заяви, а тому просить суд залишити даний позов без розгляду.
Ухвалою від 15.03.2021 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/164/21 в судове засідання на 21.04.2021, 10:30.
02.04.2021 від представника позивача 1 надійшла відповідь на відзив від 31.03.2021 № б/н, відповідно до якої зазначає, що у першого позивача відсутні правові підстави для звернення із позовом до відповідача до суду, оскільки ним проведено контрольний захід у виді моніторингу процедури закупівлі газового палива, за результатами якої вимога про усунення виявлених порушень не надсилалася. Таким чином, представник першого відповідача підтримує позов прокурора в повному обсязі.
20.04.2021 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 19.04.2021 № 407007-Ск-5521-0451, відповідно до яких наголошує, що відповідь на відзив першого позивача підписано неналежною особою, якою не надано доказів на здійснення представництво першого позивача, а також зазначає, що позивачем не доведено порушення вимог законодавства, обґрунтованості підстав визнання недійсними додаткових угод та наявності повноважень для подання даного позову до суду.
Протокольною ухвалою від 21.04.2021, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
У судовому засіданні від 21.04.2021 оголошено перерву до 18.05.2021, 11:30.
05.05.2021 від прокурора надійшла відповідь на відзив від 27.04.2021 № 55/1-793вих-21, відповідно до якої зазначає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків коливання ціни такого товару на ринку, таким чином замовник безпідставно вносив зміни до істотних умов договору, шляхом укладення додаткових угод.
17.05.2021 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 17.05.2021 № 407007-Ск-7300-0521, відповідно до яких останній наголошує, що вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни на товар ), крім того, вимога про усунення виявлених порушень законодавства об'єкту контролю, в даному випадку Відділу освіти Кролевецької міської ради, не надсилалась. З огляду на правовідносини, що склалися після моніторингу процедури закупівлі, Держаудитслужба не є компетентним органом, що вправі був звернутись до суду з позовом з метою захисту інтересів держави, тобто цей орган у даному випадку не уповноважений державою здійснювати захист її інтересів у спосіб, який обрав прокурор.
Протокольною ухвалою від 18.05.2021, яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, суд задовольняє клопотання яке викладене у відповіді на відзив прокуратури, поновлює строк на подання відповіді на відзив, здійсненює заміну найменування на Шосткинську окружну прокуратуру.
У судовому засіданні від 18.05.2021 оголошено перерву до 24.05.2021, 10:30.
У підготовчому засіданні 24.05.2021 судом встановлено наступне.
Прокурор у підготовче засідання прибув, позовні вимоги підтримав.
Представник першого позивача у судове засідання прибув. Позовні вимоги підтримав.
Представник другого позивача у судове засідання не прибув. 21.05.2021 від представника другого позивача надійшло клопотання від 19.05.2021 № 01-33/737 про зупинення провадження у справі, відповідно до якої, зазначає, що Верховний Суд ухвалою від 22.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі №927/491/19 за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до ТОВ «АС» про стягнення коштів, безпідставно отриманих газопостачальним підприємством за додатковими угодами, та визнання останніх недійсними. Ухвалою від 19.02.2021 колегія суддів передала зазначену справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики та необхідності відступлення від раніше зроблених висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Ураховуючи, що предмети та підстави позовних вимог у справі №920/164/21 та №927/491/19 подібні, і Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду будуть висловені правові позиції, які можуть стати підставою для зміни позовних вимог та суттєво вплинути на вирішення розглядуваної справи по суті, тому вбачається за доцільне зупинити провадження у справі №920/164/21 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справі
Представник відповідача у судове засідання прибув. Проти задоволення позову заперечував. Підтримав клопотання, викладене у відзиві від 09.03.2021 № 407007-Ск-3204-0321 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 920/164/21 у зв'язку із відсутністю у прокурора повноважень щодо подання позову у даній справі.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Зазначене клопотання відповідача вмотивоване тим, що у позовній заяві першого прокурора не обґрунтовано наявність виключних підстав, за яких позивачі не змогли звернутися до суду у зв'язку з чим виникли підстави для звернення прокурора до суду із даним позовом, а тому просить суд залишити зазначену позовну заяву без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Також у зазначеному клопотанні, відповідач наголошує на тому, що прокурор не довів необхідності захисту ним інтересів держави, а також не обґрунтував підстав звернення до суду від імені Північно-східного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Кролевецької міської ради, не надав розумного строку для вжиття компетентним органом необхідних заходів, у зв'язку з чим не довів своєї правомочності представляти інтереси держави.
Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Господарського процесуально кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Тобто, чинним законодавством визначено дві обов'язкових умови, за обов'язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Так, Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ), вирішуючи спори, неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї з сторін.
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання участі прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує на скільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку позицію: «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси. або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
У справі «Бацаніна проти Росії» (№ 393202, 26.05.2009) ЄСПЛ зазначив, що порушення справи за ініціативою прокурора не завжди ставить протилежну сторону у «завідомо невигідне становище». Залишається встановити, чи було дотримано у такій справі принцип «справедливої рівноваги» між сторонами, враховуючи участь прокурора у процесі (п. 25 рішення).
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідають принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі № 910/2538/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
«Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної; посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування. підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Також слід зазначити, що норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов'язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про к відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрутованим.
Аналогічна правова позиція щодо обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та підтвердження бездіяльності уповноваженого органу викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2019-12-05-000012-а розміщено висновок, який містить вимогу, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства у сфері закупівель (зокрема шляхом зменшення ціни за 1000 куб. м газу до рівня, визначеного сторонами на дату підписання Договору з урахуванням змін, які внесені до нього у відповідності до вимог частини четвертої статті 36 Закону (в редакції від 01.12.2019)) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вказана вимога не була виконана в добровільному порядку.
Прокурором дотримано процедуру підтвердження підстав для представництва, передбачену ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, прокурор листом від 26.01.2021 за № 35/2-504вих-21 повідомив Північно-східний офіс Держуадитслужби про наявність порушень законодавства при здійсненні публічних закупівель, у тому числі безпідставного підвищення ціни на природний газ, що поставляється до навчального закладу, шляхом укладення додаткових угод до основного договору постачання газу та звернув увагу на необхідність вжиття заходів щодо їх усунення.
Лише після того, як прокурор отримав відповідь Управління Північно- східного офісу Держуадитслужби про відсутність (на її думку) повноважень на звернення до суду, звернувся до суду з відповідним позовом.
Отже, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угод не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб'єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.
Також помилковими є заперечення відповідача щодо наявності підстав для заявлення прокурором позову в інтересах держави в особі відділу освіти Кролевецької міської ради.
Зокрема у прокурора наявні підстави і для представництва через невжиття відділом освіти Кролевецької міської ради Сумської області, як органом уповноваженим на розпорядження бюджетних коштів у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.
Відповідно до п.1 рішення III сесії VIII скликання Кролевецької міської ради від 29.01.2021 змінено найменування юридичної особи публічного права, яке є виконавчим органом ради, з «Управління освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області» на «Відділ освіти Кролевецької міської ради». Відділ освіти Кролевецької міської ради є правонаступником усього майна, прав і обов'язків Управління освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради.
Відділ освіти Кролевецької міської ради Сумської області, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.
У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Відділ освіти Кролевецької міської ради Сумської області буде отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.
Відділ освіти Кролевецької міської ради Сумської області (Управління освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради Сумської області), укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону від 25.12.2015 № 922-УІІІ, який діяв на момент укладення оскаржуваних угод), є органом, до компетенції якого віднесені повноваження по оскарженню укладених угод та стягненню зайво перерахованих коштів, однак не здійснив таких дій.
Так, ІІІосткинська місцева прокуратура листом від 26.01.2021 № 35/2-505 вих-21 повідомила управління освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради про виявлені Управлінням Південно-східного офісу Держаудитслужби у Сумській області в ході моніторингу публічної закупівлі порушення, звернулась з проханням надати інформацію щодо вжиття заходів, спрямованих на їх усунення та причин не вжиття відповідних заходів.
В свою чергу управління освіти, молоді, спорту, культури і туризму Кролевецької міської ради, розглянувши вказаний лист, листом від 29.01.2021 № 01-33/1/4 повідомило Шосткинську місцеву прокуратуру про невжиття відповідних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень вимог закону, зазначивши причину, а саме відсутність грошових коштів на сплату судового збору.
Тобто, уповноважений орган підтвердив факт обізнаності про існуючі порушення вимог закону, необхідність їх усунення, бажання їх усунути, але повідомив про об'єктивну причину невжиття заходів, спрямованих захист інтересів держави, а саме відсутність коштів на сплату судового збору.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).
На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
З урахуванням наведеного, Шосткинською окружною прокуратурою правильно реалізовано повноваження щодо вжиття заходів представницького характеру у даній справі №920/164/21, як на стадії досудового врегулювання, так і під час обґрунтування підстав для представництва безпосередньо у позовній заяві.
Зокрема, у відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру», суд вважає правомірним звернення керівника Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Північно-східного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області з даним позовом до господарського суду.
А тому суд дійшов висновку про наявність в даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у зв'язку із відсутністю підстав для залишення даного позову без розгляду, клопотання відповідача, викладене у відзиві від 09.03.2021 № 407007-Ск-3204-0321, а також у запереченні на відповідь на відзив від 19.04.2021 № 407007-СК-5521-0421 про залишення позову у справі № 920/164/21 без розгляду, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання другого позивача 19.05.2021 № 01-33/737 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
21.05.2021 від представника другого позивача надійшло клопотання від 19.05.2021 № 01-33/737 про зупинення провадження у справі, відповідно до якої, зазначає, що Верховний Суд ухвалою від 22.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі №927/491/19 за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до ТОВ «АС» про стягнення коштів, безпідставно отриманих газопостачальним підприємством за додатковими угодами, та визнання останніх недійсними.
Ухвалою від 19.02.2021 колегія суддів передала зазначену справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики та необхідності відступлення від раніше зроблених висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Ураховуючи, що предмети та підстави позовних вимог у справі №920/164/21 та № 927/491/19 подібні, і Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду будуть висловені правові позиції, які можуть стати підставою для зміни позовних вимог та суттєво вплинути на вирішення розглядуваної справи по суті, вбачається за доцільне зупинити провадження у справі №920/164/21 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справі
Згідно з частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Положеннями пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суду надано право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи у випадку перегляду рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 920/164/21 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/491/19.
Керуючись ст. 12, 177-183, 226, 228, 229, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», викладеного у відзиві від 09.03.2021 № 407007-Ск-3204-0321, а також у запереченні на відповідь на відзив від 19.04.2021 № 407007-СК-5521-0421 про залишення позову у справі № 920/164/21 без розгляду - відмовити.
2. Клопотання Відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області від 19.05.2021 № 01-33/737 про зупинення провадження у справі № 920/164/21 - задовольнити.
3. Провадження у справі № 920/164/21 зупинити до перегляду судового рішення у справі № 927/491/19 у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
4. Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, встановленому ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 31.05.2021.
Суддя Ю.А. Джепа