"29" серпня 2006 р.
Справа № 2/238-2888
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя бул. Шевченка, 7,Тернопіль,46000 в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України" вул. Саксаганського, 1,Київ 1,01001 в особі Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів вул. Гайова, 21,Тернопіль,46000
до Сільськогосподарського кооперативу "Промінь" Іванівка,Підволочиський район, Тернопільська область,47855
про визнання недійсним спотового біржового контракту №01/61-Т від 09.09.2004р.
За участю представників сторін:
Позивача: Чулик О.М.- довіреність №01/124 від 21.08.06р.
Відповідача:
Суть справи: Справа розглядається з участю помічника прокурора м.Тернополя - Марцун А.А.., посвідчення №78 від 28.12.01р.
Керуючись ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор в позовній заяві №4582 від 29.06.2006р. визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність її захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Тому у відповідності до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.
Відтак, суддя порушив провадження у справі та прийняв позовні матеріали до розгляду.
Прокурор просить визнати недійсним спотовий біржовий контракт № 07/61 -Т від 09.09.04р., посилаючись на те, що такий протирічить вимогам чинного законодавства.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав. Справа розглядається згідно ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури і сторін та приймаючи до уваги, що:
1) 09 вересня 2004р. сторони по справі заключили договір № 85/10-з «Про заставну закупку зерна та відповідальне збереження заставного зерна»та спотовий біржовий контракт № 07/61-Т
В одному договорі відповідач передає позивачеві зерно на відповідальне збереження, в другому -він зобов»язується передати даний товар у власність.
Отже, один і той же товар сторони заключили договори з текстами, які протирічать один одному.
2) Із наданих в суд документів -акту приймання - передачі від 09.09.2004р; -договору-доручення №61 від 09.09.2004р; накладних№№ 9, 10, 11, 12, 073793, 073796, 073797, 073808, 073799; рахунків №№ 52, 1894, 79, 1786, 1787, 160, 1928, 2552, 2890, 3345, 27, 355; вбачається, що відповідач у 2004р. передав зерно позивачеві на відповідальне зберігання.
Отже, виконуючи вимоги Закону України «Про зерно та ринок зерна», Постанов Кабінету Міністрів України № 625 від 12.05.2004р., № 164 від 07.02.2003р., № 876 від 07.07.2004р., позивач та відповідач в законному порядку заключили договір зберігання, в якому передбачили витрати з приймання, зберігання, відвантаження страхування і переробки зерна з інтервенційного фонду.
В п. 3.9 та 3.13 договору № 85/10-3 «Про заставну закупку зерна та відповідальне збереження заставного зерна»від 09.09.2004р. передбачено, що позивач на протязі 3 днів з дня прийняття товару під зберігання сплачує відповідачеві вартість товару за обумовленими цим договором цінами.
Але відповідач має право витребувати заставлене зерно до 01.03.2005р. у зв»язку з чим і повернути позивачеві одержані за нього кошти.
Таким чином, в договорі відповідального зберігання передбачено оплата вартості товару його власникові і в тому разі, якщо такий товар знаходиться на зберіганні. І тільки в разі, якщо власник товару не витребує таке до конкретної дати, тільки тоді право власності переходить позивачеві, на зберіганні якого знаходиться товар.
3) Умови п. 3.9 та 3.13 договору № 85/10-3 від 09.09.2004р. відповідають вимогам п. 7. Порядку здійснення заставних операцій із зерном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №164 від 07.02.2003р., які визначають, що в разі, коли сільськогосподарський виробник не витребував заставне зерно за закінченням строку дії договору, воно переходить у власність до держави, а видані складські документи втрачають чинність.
Вищенаведене підтверджує, що договір № 85/10-3 від 09.09.2004р.заключений згідно з вимогами чинного законодавства, а відтак спотовий біржовий контракт № 07/61-Т від 09.09.2004р., яким передбачено перехід права власності на товар, зазначений в договорі 85/10-3 від 09.09.2004р., в день його приймання протирічить вимогам чинного законодавства.
Тим паче, що ст.. 316 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності -є право на товар, яке здійснюється у відповідності до закону.
Тому згідно ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України спотовий біржовий контракт №07/61-Т від 09.09.2004р. слід визнати недійсним з моменту його заключення. ( ст.. 236 Цивільного кодексу України)
4) Згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита видатки по держмиту слід покласти на відповідача.
5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Керуючись вищезазначеним, ст.43,48,82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Спотовий біржовий контракт №07/61-Т від 09.09.2004р. визнати недійсним з моменту його заключення.
2. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Промінь", Іванівка,Підволочиський район, Тернопільська область, код 30556781
- в доход державного бюджету 85 грн. державного мита;
- на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний»м. Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 31.08.2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва