31 травня 2021 р. Справа № 480/6438/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Шаповал М.М., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.01.21 по справі № 480/6438/20
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
третя особа Військова частина НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа Військова частина НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України викладену у рішенні від 28.11.2019 № 218 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 15.10.2019 відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 06.08.1996 по 06.12.2018 він проходив військову службу та при виконанні обов'язків військової отримав захворювання, травми, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, на підставі чого позивач вважає, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивачу повинні виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 25 % втрати професійної працездатності. Звернувшись за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, позивач отримав оскаржуване рішення, яке є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України викладену у рішенні від 28.11.2019 № 218 щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 15.10.2019 відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа не скористалась своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у період з 06.08.1996 по 06.12.2018 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (а.с. 11, 12),
Згідно витягу з наказу начальника 5 прикордонного загону по особовому складу № 323-ОС від 06.12.2018 позивач переведений до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , де з 06.12.2018 по 19.04.2019 продовжував проходити військову службу.
Наказом від 19.04.2019 № 198-ОС позивача звільнено з військової служби в запас та виключено зі списків особового складу, що підтверджується копією витягу з наказу № 198-ОС від 19.04.2019 (а.с. 13).
Статус учасника бойових дій позивача підтверджується посвідченням "серія НОМЕР_3 ", що видане ОСОБА_1 03.05.2019.
Під час проходження військової служби та участі у бойових діях позивач отримав захворювання і травми, в наслідок яких Сумським обласним центром медико-соціальної експертизи позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності з них: 15 % захворювання пов'язане з проходженням військової служби, 10 % травма пов'язана з проходженням військової служби. Цей факт підтверджується копією свідоцтва про хворобу №142/244 від 27.03.2019 та копією довідки серії 10 ААА №121756 від 18.09.2019 Сумської обласної медіко-соціальної експертної комісії № 1 (а.с. 17).
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського прикордонного загону із заявою та надав додатки до неї, стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 25 % втрати професійної працездатності.
06.11.2019 листом № 11/9545 Луганський прикордонний загін позивача повідомив про те, що відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 висновок разом із документами щодо одноразової грошової допомоги направлено для прийняття рішення до Адміністрації Держприкордонслужби (а.с. 18).
02.01.2020 листом № 11/22 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про те, що до Луганського прикордонного загону 12.12.2019 за № 12948 надійшов лист з адміністрації Держприкордонслужби з рішенням від 28.11.2019 № 218 про відмову у призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" старшому прапорщику ОСОБА_1 (а.с. 19).
Вказаним листом роз'яснено, що в рішенні зазначено, що відповідно до абзацу другого пункту 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов'язків служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Враховуючи, що захворювання та травма не пов'язані з виконанням обов'язків служби, позивачу відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що правові підстави для виплати відсутні.
Тобто, позивачу фактично відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що у документах позивача не підтверджено, що його захворювання отримано саме "під час виконання ним обов'язків військової служби", що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням щодо відмови у призначенні виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено положеннями Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та відносини у цій галузі врегульовані положеннями Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з ч. 2 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги 9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі - Порядок № 975).
Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу, зазначений у п. 11 Порядку №975.
Такими документами відповідно п. 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п. 13 Порядку № 975, призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (п.15 Порядку № 975).
Судовим розглядом встановлено, що до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 25 % втрати професійної працездатності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби позивачем додано наступні документи: лист про подання висновку розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; заяву про виплату одноразової грошової допомоги згідно Додатку 12 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби; довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 10 ААА №121756 від 18.09.2019; копію свідоцтва про хворобу № 142/244; копію паспарту; копію картки платника податків; реквізити банківського рахунку.
Колегія суддів звертає увагу, що у жодному документі з тих, які подавались позивачем із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, не встановлено, що захворювання пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення позивачем собі тілесних ушкоджень.
Позивачем при зверненні з заявою про призначення виплати одноразової грошової допомоги подано документи, передбачені пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Рішенням Державної прикордонної служби України № 218 від 28.11.2019 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 за встановлені 25 % втрати професійної працездатності на підставі поданих документів з підстави відсутності документів, що свідчить про факт втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби.
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 975, цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 7 Порядку № 975, у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, затверджена Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/о "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках".
Згідно п. 2 вказаної Інструкції, форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 4 Інструкції, у формі № 158/о зазначається кожний хворий, який звернувся до МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, що настала внаслідок виконання службових обов'язків.
У п. 5 Інструкції зазначено, що частина довідки, що видається страхувальнику: у пункті 3 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи; у пункті 4 зазначається словами ступінь втрати професійної працездатності у відсотках; у пункті 5 зазначається, у зв'язку з чим встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (трудове каліцтво, травма); у пункті 6 зазначається дата встановлення страхового випадку.
Згідно п. 2.9 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, лікар виносить одну з таких постанов: п. г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
У п. 21.5 вказаного Положення зазначено, що постанови військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: п.д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Колегія суддів зазначає, що у свідоцтві про хворобу № 142/244 від 27.03.2019, Госпітальна військово-лікарська комісія Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України за направленням командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2019 № 63 постановила визнати позивача непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, ці висновки і були підставою звільнення позивача з військової служби згідно наказу від 19.04.2019 № 198-ОС.
Згідно п. 12 Свідоцтва про хворобу позивача: захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби; Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Тобто, довідка Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи Серія 10 ААА № 121756 від 18.09.2019, якою встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності позивача (з них: 15% захворювання, пов'язане з проходженням військової служби; 10 % травма пов'язана з проходженням військової служби), складена відповідно до Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 577 від 30.07.2012 та формулювання "захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби", "Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби" записано відповідно до формулювання у свідоцтві про хворобу № 142/244 від 27.03.2019 та на підставі п.5.5 вищезазначеної Інструкції.
Таким чином, формулювання у вказаному Свідоцтві про хворобу № 142/244 від 27.03.2019 та Довідці Серія 10 ААА № 121756 від 18.09.2019 відповідають вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Інструкції № 577 від 30.07.2012, неправомірність їх складання відповідачем не доведено.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства України, проходження військової служби і виконання обов'язків військової служби є складовими визначення "військова служба" і свого роду тотожними поняттями, оскільки йдеться про одне і те ж. При цьому проходження військової служби - є терміном що визначає показник перебування особи в часі, а виконання обов'язків військової служби - є терміном, що визначає певні дії особи.
Таким чином, в період з 06.08.1996 по 06.12.2018 позивач проходив військову службу і виконував обов'язки військової служби.
Крім того, колегія суддів зазначає, що виконання обов'язків військової служби здійснюється у т.ч. під час проходження військової служби, тобто, визначення "під час проходження військової служби" є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17, від 17.04.2019 у справі № 803/1093/16.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Адміністрації Державної прикордонної служби від 28.11.2019 № 218 та наявності підстав для задоволення позовних вимог про скасування вказаного рішення.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що завданням суду є здійснення правосуддя, тобто контроль за легітимністю прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Так, саме до повноважень Адміністрації Державної прикордонної служби віднесено розгляд заяв про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності.
Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за наявності відповідного права - призначити або відмовити в призначенні.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
На підставі висновків суду щодо протиправності рішення Адміністрації Державної прикордонної служби від 28.11.2019, а також, у зв'язку наявністю у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги, у суб'єкта владних повноважень відсутні правові підстави для прийняття за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності.
З урахуванням вказаного вище, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2019 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 в цій частині підлягає скасуванню з прийняття постанови про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2019 про призначення та виплату одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності, з урахуванням висновків викладених в рішенні суду, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі №480/6438/20 скасувати в частині зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 15.10.2019 відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Прийняти в цій частині постанову, якою зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2019 про призначення та виплату одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 480/6438/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц