25 травня 2021 р.Справа № 538/1207/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.01.2021 (суддя Бондарь В.А.; м. Лохвиця) по справі № 538/1207/20
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 22 червня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № 186700, якою на позивача накладено адміністративно-господарське стягнення у вигляді штрафу у сумі 34000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 22 червня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № 186700, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарське стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз. 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та провадження у справі - закрито
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2021 року по справі № 538/1207/20 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції те, що про працівниками Укртрансбезпеки не враховано властивості вантажу, оскільки зважаючи на стан доріг, вантаж може переміщуватися по всім осям ТЗ, та що в порушення вимог п. 21 Порядку № 879, відповідачем надано водієві дозвіл на подальший рух транспортного засобу, тоді як згідно з вказаною нормою визначено, якщо у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. З посиланням на положення п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно го контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28 липня 2016 року, скаржник зазначає, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу. Також з посиланням на положення п. 22 Порядку № 879 та Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідач зазначає, що посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку ст. 2652 КУпАП, а відповідно до приписів статті 19 Конституції України, діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Процесуальними порушеннями Державна служба України з безпеки на транспорті вважає те, що у першій інстанцій розглянуто справу Лохвицьким районним судом Полтавської області, тоді як справа була підсудна окружному адміністративному суду, що підставою для скасування судового рішення.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначено статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини 1 якої місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
За приписами частини 2 цієї статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, законодавцем чітко визначено виключний перелік справ, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є постанова Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 22.06.2020 № 186700 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у відповідності до вимог абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Колегія суддів зазначає, що накладений на позивача штраф, передбачений Законом України "Про автомобільний транспорт", є адміністративно-господарською санкцією за правопорушення у сфері господарської діяльності, а не стягненням за вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відтак, вказаний адміністративний позов за предметною юрисдикцією не підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, а підсудний окружному адміністративному суду.
Отже, помилковими є висновки суду першої інстанції, що вказаний адміністративний позов підсудний Лохвицькому районному суду Полтавської області.
При цьому, як свідчать матеріали справи, Державна служба України з безпеки на транспорті зверталася до суду першої інстанції з клопотанням про передачу справи за підсудністю, проте Лохвицький районний суд Полтавської області ухвалою від 05.11.2020 у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Згідно з ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищенаведений перелік справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, що є вичерпним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено правила предметної підсудності при прийнятті оскарженого рішення, визначені ст. 20 КАС України, тому така справа має бути передана до Полтавського окружного адміністративного суду, що відповідає правилу дотримання предметної та територіальної підсудності.
Враховуючи наведене, всі інші доводи апеляційної скарги та заперечення щодо суті спору до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки не впливають на вирішення питання щодо предметної підсудності даної справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 318, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12.01.2021 року по справі № 538/1207/20 скасувати.
Справу № 538/1207/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови направити до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 31.05.2021 року