31 травня 2021 р. Справа № 480/3522/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області, ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 01.12.20 по справі № 480/3522/20
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області , Головного сервісного центру МВС
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області (далі за текстом - сервісний центр № 5943), в якому просив:
1. Визнати протиправними дії Територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області щодо відмови у державній реєстрації транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350, чорного кольору, 01.01.2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер або номер кузова НОМЕР_1 по заявам від 23.12.2019 та 25.02.2020.
2. Зобов'язати Територіальний сервісний центр № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області здійснити первину реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350, чорного кольору, 01.01.2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер або номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 замінено відповідача - Територіальний сервісний центр № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області на належного - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Сумській області та залучено до участі у справі № 480/3522/20 в якості другого відповідача Головний сервісний центр МВС.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позов задоволено частково та з урахуванням ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року про виправлення описки, допущеної в абзаці третьому резолютивної частини:
Визнано протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області, що полягає у неналежному розгляді заяв ОСОБА_1 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350 від 23.12.2019 № НОМЕР_2 та від 25.02.2020 № 258591914.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Сумській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23.12.2019 за № 253781996 та від 25.02.2020 за № 258591914 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС судові витрати в сумі 840,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, Сумський окружний адміністративний суд не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що стягнення судових витрат з ГСЦ МВС є порушенням норм процесуального права з огляду на те, що протиправними дії чи бездіяльність Головного сервісного центру МВС судовим рішенням не визнавались, вчиняти жодних дій ГСЦ МВС суд першої інстанції не зобов'язував, а Регіональний сервісний центр МВС у Сумській області перебуває в процесі припинення та не має повноважень щодо реєстрації транспортних засобів.
За результатами апеляційного розгляду Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області позивач, з посиланням на обставини, встановлені судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення, просить відмовити в її задоволенні.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач також оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить змінити оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача Головний сервісний центр МВС, з посиланням на обставини та нормативно-правове обґрунтування, вказані в апеляційній скарзі Регіонального сервісного центру ИВС в Сумській області, просить в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити. Зазначає, що Головний сервісний центр МВС підтримує вимоги апеляційної скарги Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області.
Від Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 придбано та ввезено на територію України транспортний засіб LEXUS RX350, чорного кольору 01.01.2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер або номер кузова НОМЕР_1 .
Згідно з посвідченням про реєстрацію транспортного засобу Державної митної служби України серія НОМЕР_3 від 19.02.2019 (а.с. 10), увезений в Україну транспортний засіб LEXUS RX350, чорного кольору, 01.01.2010 виготовлення, ідентифікаційний номер або номер кузова НОМЕР_1 (далі за текстом - транспортний засіб LEXUS RX350) повинен бути пред'явлений підрозділу ДАІ МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку транспортних засобів, у десятиденний строк для реєстрації.
Позивачем до Територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області подано заяву № 253781996 від 23.12.2019 (а.с. 8), якою він просив здійснити реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX350.
За результатами огляду транспортного засобу судовим експертом Сопітьком О. О. складено акт огляду транспортного засобу та реєстраційних документів від 23.12.2019 (а.с. 9), в якому експерт зазначив, що згідно з довідковою літературою, комплектація ТЗ, електронних баз та інформації, яка зазначена в ідентифікаційному номері кузова, та інших дублюючих носіях інформації про рік виготовлення ТЗ, календарна дата виготовлення транспортного засобу становить березень 2009 року. Полімерна ідентифікаційна табличка підробна та встановлена не на штатне місце. ОСОБА_2 , які кріплять видимий ідентифікаційний мають сколи ЛФП, що може свідчити про її перезакріплення.
З огляду на висновки зазначеного акту, відповідачем зроблено відмітку на заяві позивача "Ідентифікаційні номери складових частин ТЗ не відповідають номерам зазначеним у поданих документах".
Відповідачем реєстрація транспортного засобу LEXUS RX350 не була здійснена, позивачу повернуто його заяву з наданням акту огляду транспортного засобу та реєстраційних документів від 23.12.2019.
23.12.2019 судовий експерт сервісного центру № 5946 ОСОБА_3 звернувся із заявою до Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, за результатами розгляду якої проведено перевірку та прийнято рішення про припинення подальшої перевірки за даним фактом у зв'язку з невстановленням у події ознак кримінального чи адміністративного правопорушення (а.с. 11).
Позивач повторно звернувся до сервісного центру із заявою від 25.02.2020 про реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX350, якій присвоєно № НОМЕР_4 (а.с. 100).
На вказану заяву листом від 26.02.2020 за № 31/18/5943-277 відповідачем надано відповідь, що територіальний сервісний в Сумській області не може провести реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX350, так як 23.12.2019 судовим експертом Сумського НДЕКЦ складено акт огляду автомобіля, в якому зазначено, що полімерна ідентифікаційна табличка підробна та встановлена не на штатне місце, клепки, які кріплять видимий ідентифікаційний номер мають сколи лакофарбового покриття, що може свідчити про її перезакріплення (а.с. 13).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у державній реєстрації транспортного засобу, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з огляду на те, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяв та прийняття за наслідками розгляду мотивованого рішення, дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області, що полягає у неналежному розгляді заяв позивача про реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX350 від 23.12.2019 за № 253781996 та від 25.02.2020 за № 258591914.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Територіального сервісного центру № 5943 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Сумській області здійснити первину реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме до повноважень суб'єкта владних повноважень (територіального органу з надання сервісних послуг МВС) віднесено прийняття рішення про реєстрацію та/або відмову в реєстрації транспортних засобів за наслідком розгляду поданої у встановленому порядку заяви.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 за № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).
Згідно зі статтею 34 Закону № 3353-XII державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до пунктів 1-2 Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2015 за № 1646 (далі - Положення) Територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС).
Розділом ІІ зазначеного положення передбачено, що ТСЦ МВС відповідно до чинного законодавства, зокрема, проводить реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за № 1388 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі за текстом - Постанова № 1388) державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно з пунктом 8 Постанови № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
З метою забезпечення ефективної взаємодії між органами та підрозділами МВС основним завданням якої є оптимізація процедури державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2016 за № 28 затверджено Інструкцію з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі за текстом - Інструкція № 28).
Згідно із п. 1 Інструкції № 28 проведення державної реєстрації ТЗ здійснюється адміністраторами територіальних органів з надання сервісних послуг МВС (далі - адміністратор).
Відповідно до п. 3 Інструкції № 28 при зверненні власника ТЗ до адміністратора щодо проведення державної реєстрації ТЗ адміністратор роздруковує відповідну заяву, надає її на підпис власнику ТЗ та отримує від нього реєстраційні документи. У визначених Порядком реєстрації випадках після проведення перевірок адміністратор передає подані власником ТЗ документи разом із заявою для проведення огляду ТЗ і реєстраційних документів фахівцю Експертної служби МВС.
Пунктом 6 Інструкції № 28 визначено, що у разі виявлення невідповідності ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ номерам, зазначеним у поданих власником реєстраційних документах, фахівцем Експертної служби МВС у заяві робиться відмітка "ідентифікаційні номери складових частин ТЗ не відповідають номерам, зазначеним у поданих документах" та складається акт, який також засвідчується підписом фахівця Експертної служби МВС.
Після цього фахівець Експертної служби МВС повертає адміністраторові подані власником ТЗ документи разом із заявою та актом.
Відповідно до вимог п. 7 Інструкції № 28 у разі виявлення фахівцем Експертної служби МВС під час огляду ознак підроблення реєстраційних документів або змін ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ такі ознаки фотографуються з дотриманням правил криміналістичної фотографії, фіксуються в акті, а в заяві робиться відмітка «виявлено ознаки підробки та/або підроблення». Акт та відмітка в заяві підписуються фахівцем Експертної служби МВС, а власникові ТЗ пропонується провести відповідно до законодавства експертне дослідження ідентифікаційних номерів ТЗ та реєстраційних документів з метою підтвердження або спростування їх справжності.
Якщо власник ТЗ відмовляється від проведення експертного дослідження, фахівець Експертної служби МВС негайно повідомляє територіальний підрозділ Національної поліції України про факт виявлення ознак підроблення реєстраційних документів або змін ідентифікаційних номерів складових частин, а подані власником документи разом із заявою та актом передає адміністратору.
Пунктом 15 Постанови № 1388 визначено, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах.
За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду.
Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів.
Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації.
Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.
Перша державна реєстрація таких засобів, а також увезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.
У разі пошкодження ідентифікаційного номера перша державна реєстрація транспортних засобів проводиться тільки після експертного підтвердження справжності ідентифікаційного номера.
У той же час, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 за № 379 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (далі - Інструкція № 379).
Ця Інструкція встановлює порядок здійснення центрами надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ (п. 1.1. розділу 1 Інструкції № 379).
Також, Інструкція № 379 розроблена відповідно до Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за N 1306, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 за N 1388 (п. 1.2 розділу 1 Інструкції № 379).
Відповідно до п. 3 Інструкції № 379 для проведення реєстрації ТЗ посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ - фізичних або юридичних осіб, зразки яких наведено в додатках 1, 2 до цієї Інструкції.
Після прийняття заяви посадовою особою Центру проводяться огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
За Єдиним державним реєстром Державтоінспекції, наявними базами даних АІС "Довідка-рахунок", "Митний документ", "Автомобіль", "Документ", "АРМ-РОЗШУК" проводиться перевірка документів, які подаються до Центру для проведення реєстрації ТЗ. Перевірці підлягають: свідоцтво про реєстрацію ТЗ або технічний паспорт, відповідні документи Держмитслужби, довідка-рахунок, акт приймання - передачі ТЗ, договір купівлі-продажу, біржова угода, інші документи, що підтверджують правомірність придбання ТЗ. Результати проведеної перевірки відмічаються на заяві і підписуються уповноваженою посадовою особою Центру (із зазначенням П.І.Б., дати та часу проведення перевірки).
Огляд ТЗ працівником Центру проводиться за місцем реєстрації ТЗ.
За результатами огляду на заяві (додаток 1 або 2) уповноважена посадова особа Центру робить відповідну відмітку (із зазначенням П.І.Б. і дати проведення огляду) або складає акт технічного огляду ТЗ (додаток 3), який долучається до матеріалів реєстраційної справи.
Після проведення всіх перевірок у заяву (додатки 1 або 2) про реєстрацію ТЗ уповноваженою посадовою особою Центру, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації ТЗ рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Запис про відмову в реєстрації ТЗ із зазначенням мотивованих підстав відмови також вноситься в цю заяву, копія якої повертається власнику ТЗ або його представнику. На прохання заявника складається окрема письмова відповідь про підставу відмови в реєстрації ТЗ, яка підписується уповноваженою посадовою особою та реєструється в установленому порядку.
Звернення громадян або юридичних осіб з питань, пов'язаних із проведенням реєстрації ТЗ, розглядаються в порядку і терміни, що встановлені Законом України "Про звернення громадян".
Як убачається з акту огляду транспортного засобу та реєстраційних документів судового експерта ОСОБА_3 від 23.12.2019 (а.с. 9), в ньому зазначено, що полімерна ідентифікаційна табличка підробна та встановлена не на штатне місце. ОСОБА_2 які кріплять видимий ідентифікаційний мають сколи ЛФП, що може свідчити про її перезакріплення.
Разом з тим, на заяві позивача від 23.12.2019 (а.с. 8) відсутня відмітка "виявлено ознаки підробки та/або підроблення", що відповідно до п. 7 Інструкції № 28 ставиться у разі виявлення фахівцем Експертної служби МВС під час огляду ознак підроблення реєстраційних документів або змін ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ.
На заяві позивача від 23.12.2019 міститься штамп Сумського НДЕКЦ МВС України "Ідентифікаційні номери складових частин ТЗ не відповідають номерам зазначеним у поданих документах".
Проте, в акті огляду транспортного засобу та реєстраційних документів судового експерта ОСОБА_3 від 23.12.2019 таких обставин не зафіксовано.
При цьому, ані акт огляду транспортного засобу, ані заява позивача від 23.12.2019 не містять даних про те, які саме номери складових частин ТЗ та яким саме документам не відповідають. Доказів такої невідповідності відповідачі не надали і до матеріалів справи.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що після виявлення судовим експертом ОСОБА_3 під час огляду транспортного засобу ознак підроблення ідентифікаційної таблички позивачу було запропоновано провести відповідно до законодавства експертне дослідження ідентифікаційних номерів ТЗ та реєстраційних документів з метою підтвердження або спростування їх справжності.
В порушення вимог Інструкції № 379 за наслідками розгляду заяви позивача від 23.12.2019, відповідачем взагалі не було прийняте рішення, у порядку, встановленому законом, оскільки як вбачається з копії заяви позивача про реєстрацію транспортного засобу від 23.12.2019, на ній відсутній запис про реєстрацію чи про відмову у реєстрації транспортного засобу, скріплений підписом та із зазначенням П.І.Б. уповноваженої особи та дати прийняття такого рішення. На копії заяви позивача міститься лише штамп Сумського НДЕКЦ МВС України з рішенням, яке прийнято за наслідками проведення огляду транспортного засобу та реєстраційних документів, що не є рішенням сервісного центру за наслідками розгляду заяви про реєстрацію транспортного засобу у розумінні п. 3 Інструкції № 379.
У своїх поясненнях від 29.07.2020 (а.с. 68, 69) представник позивача вказав, що письмова відповідь на цю заяву ОСОБА_1 також не надавалась.
25.02.2020 позивач повторно звернувся до територіального сервісного центру № 5943 із заявою про проведення реєстрації транспортного засобу, яку відповідач мав розглянути в порядку, передбаченому Постановою № 1388 та Інструкцією № 28.
Проте, відповідач надав позивачу відповідь листом, в якому, посилаючись на абзац 5 пункту 15 Постанови № 1388 та акт огляду судового експерту від 23.12.2019, вказав, що реєстрацію транспортного засобу провести не може.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою про реєстрацію транспортного засобу, за наслідками розгляду якої відповідач повинен був прийняти відповідне управлінське рішення та зареєструвати транспортний засіб або ж відмовити у такій реєстрації, та при цьому вчинити всі необхідні дії. Однак, як свідчать матеріали справи, лише направив позивачу відповідь у формі листа.
Надана відповідачем відповідь від 26.02.2020 не свідчить про вчинення дій відповідачем для об'єктивного розгляду заяви, документи позивача не досліджувались. Фактично відповідачем не було розглянуто заяву від 25.02.2020 у відповідності до Закону № 3353-ХІІ, Постанови № 1388 та Інструкції № 28 і Інструкції № 379.
Отже, як установлено судовим розглядом, відповідачем не було вчинено всіх дій щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 23.12.2019 та 25.02.2020 про реєстрацію транспортного засобу, не було у повному обсязі досліджено всі матеріали та документи, що стосуються спірного транспортного засобу та не було прийнято мотивовані рішення, як це визначено п. 3 Інструкції № 379.
Позивач, звертаючись до суду, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350 за заявами від 23.12.2019 та 25.02.2020.
Проте, як встановлено судовим розглядом, відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяв та прийняття за наслідками розгляду мотивованого рішення, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області, яка полягає у неналежному розгляді заяв позивача про реєстрацію транспортного засобу LEXUS RX350 від 23.12.2019 за № 253781996 та від 25.02.2020 за № 258591914.
Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме до повноважень суб'єкта владних повноважень (територіального органу з надання сервісних послуг МВС) віднесено прийняття рішення про реєстрацію та/або відмову в реєстрації транспортних засобів за наслідком розгляду поданої у встановленому порядку заяви.
Отже, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з реєстрації транспортних засобів.
Оскільки рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації приймається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС і право на реєстрацію транспортних засобів є його виключними повноваженнями, втручання в яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, відповідно до вимог ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, правомірно вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області повторно розглянути заяви позивача від 23.12.2019 за № 253781996 та 25.02.2020 за № 258591914 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити первинну реєстрацію транспортного засобу - автомобіля LEXUS RX350 задоволенню не підлягають.
Крім того, позивачем після відмови у реєстрації транспортного засобу самостійно ініційовано проведення експертного дослідження.
Так, позивачем до матеріалів справи подано висновки експертного трасологічного дослідження від 07.05.2020 за № 8537/9028/9029, відповідно до яких ідентифікаційні номери кузова (VIN): " НОМЕР_5 " та двигуна "2GR D386811" досліджуваного автомобіля "LEXUS RX350" номерний знак НОМЕР_6 нанесені заводським способом та будь-яким змінам не піддавались (а.с. 18-21).
Доказів того, що висновки експерта скасовані чи експерта притягнуто до відповідальності за завідомо неправдивий висновок, матеріали справи не містять. Так само до матеріалів справи не було надано доказів того, що відповідачем проводилась інша експертиза, у тому числі на виконання вимог п. 7 Інструкції № 28, якою б спростовувались висновки експертного трасологічного дослідження від 07.05.2020. Таким чином, при повторному розгляді заяв позивача відповідач повинен урахувати наявність такого висновку експерта.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Щодо посилання Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області про стягнення судових витрат з Головного сервісного центру МВС, до якого відсутні позовні вимоги та стосовно того, що Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області перебуває в процесі ліквідації, в якого відсутні повноваження щодо реєстрації транспортного засобу, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час ухвалення оскаржуваного рішення Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області перебував у стані припинення, проте, ліквідований не був.
Головний сервісний центр МВС створений на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» та є міжрегіональним територіальним органом Міністерства внутрішніх справ.
Так, судом першої інстанції в ухвалі від 17.07.2020 р. установлено, що 06.05.2020 було створено регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Сумській області (код ЄДРПОУ 43611886), який є відокремленим структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС (вул. Лук'янівська, 62, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 40109173) без статусу юридичної особи.
Станом на 17.07.2020 реєстраційні дані щодо Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області (код ЄДРПОУ 43611886, Філія ГСЦ МВС) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відсутні, доказів того, що зазначена філія може від свого імені набувати цивільні права та обов'язки матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд залучив до розгляду справи другим відповідачем Головний сервісний центр МВС (код ЄДРПОУ 40109173, а.с. 54-56).
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що Головний сервісний центр МВС не ініціював апеляційне провадження на рішення суду першої інстанції.
Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача та відповідача - Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області.
Розподіл судових витрат здійснено судом першої інстанції в порядку ст. 139 КАС України та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС судові витрати в сумі 840,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн, в іншій частині у стягненні судових витрат - відмовлено.
Щодо доводів позивача про неправомірну відмову судом першої інстанції у стягненні судових витрат, які поніс позивач на проведення експертного дослідження від 07.05.2020, колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 4 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим).
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, замовлення висновку експертного трасологічного дослідження № 8537/9028/9029 від 07.05.2020 здійснено позивачем самостійно, ще до звернення до суду.
Крім того, такий висновок під час судового розгляду не досліджувався з огляду на те, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяв позивача та прийняття за наслідками їх розгляду мотивованого рішення і оцінка правомірності рішення про відмову у реєстрації транспортного засобу судом не надавалася.
Разом з тим, за висновками суду першої інстанції наявність експертного трасологічного дослідження від 07.05.2020 за № 8537/9028/9029 має бути врахована саме відповідачем під час повторного розгляду заяви позивача.
Отже, витрати на проведення експертного дослідження від 07.05.2020 не відносяться до судових витрат у розумінні положень статей 132, 137, 139, 101-104 КАС України, а тому не стягнуті судом першої інстанції правомірно.
Щодо посилання апелянта - відповідача на незалучення до участі у справі в якості третьої особи - Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, то цьому питанню також надано оцінку судом першої інстанції в ухвалі від 17.07.2020, в якій зауважено таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
При цьому, ні відповідач у заяві про залучення третьої особи - Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, ні позивач у клопотанні, в якому не заперечував проти її залучення, не вказали яким чином рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
Посилання відповідача на те, що підставою для відмови позивачу в реєстрації транспортного засобу став акт огляду судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, як обгрунтування необхідності залучення останнього до розгляду справи в якості третьої особи, на думку суду, є безпідставними, оскільки вказаний акт в силу вимог ст. 72 КАС України може бути лише одним із доказів по справі, оцінку якому має бути надано судом в ході розгляду справи, що не впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки експерта чи експертного центру.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 805/802/16-а, колегія суддів зазначає, що обставини, які були предметом розгляду у вказаній справі, не є тотожними обставинам у цій справі, з огляду на те, що у справі № 805/802/16-а оскаржувалося рішення, неправомірність якого встановлено судовим розглядом, а у цій справі має місце протиправна бездіяльність щодо належного розгляду заяв позивача та прийняття за наслідками їх розгляду мотивованого рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 по справі № 480/3522/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін