31 травня 2021 року справа №812/821/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі представника відповідача Кочеткової А.Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в справі № 812/821/17 (головуючий І інстанції Басова Н.М., у повному обсязі складено 21 травня 2019 року в м. Сєвєвродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з проведення перевірки,-
ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №812/821/17.
В обґрунтування заяви зазначено, що Луганським окружним адміністративним судом ухвалена постанова від 13 липня 2017 по справі № 812/821/17, якою відмовлено у позові. За змістом позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Луганській області № 322 від 26.05.2017 підставою незаконності оскаржуваного наказу було недотримання при його виданні вимог ст. 78.1.11. ПК України, оскільки ухвала слідчого судді, на підставі якої був прийнятий оскаржуваний наказ, була винесена з порушенням процесуального закону.
Відмовляючи у позові в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 322 від 26.05.2017 про призначення позапланової невиїзної перевірки, суд зазначив про наявність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016, якою призначена позапланова перевірка, а оскільки статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання, ГУ ДПС у Луганській області виконало ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 й правомірно призначило з цього приводу перевірку на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к встановлено, що слідчим суддею безпідставно розглянуто та задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України певних осіб, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України стосовно ОСОБА_1 та інших осіб, скасована.
Таким чином, ухвала слідчого судді, на виконання якої відповідачем виданий оскаржуваний наказ № 322 від 26.05.2017, вважається такою, що не набула законної сили судового рішення, а отже, не підлягала виконанню з моменту її винесення. Незаконність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 існувала на момент розгляду цієї справи і ухвалення постанови, але не була встановлена судом, та не була, і не могла бути відома сторонам у цій справі, оскільки відповідність судового рішення вимогам закону може бути встановлена лише при перегляді такого рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Таким чином, на думку заявника, незаконність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 є нововиявленою обставиною, яка була встановлена лише 01.04.2019, а доказом, що підтверджує її наявність, є ухвала Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/821/17 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести рішення в якому повністю задовольнити заяву про перегляд судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, позивач до суду не прибула, надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 22.01.2015 Кремінською районною державною адміністрацією, номер запису про проведення державної реєстрації: 2 366 000 0000 003414. 23.01.2015 взята на податковий облік у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції (Кремінське відділення). 04.08.2016 припинила свою діяльність за власним рішенням, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності: 23660060002003414.
Ухвалою 20.12.2016 слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва в межах досудового розслідування кримінального провадження №4201610101000012 задовольнив клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві та призначив позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України, в тому числі і відносно ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 21.10.2016 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків. Проведення перевірки доручено співробітникам ДПС України.
26 грудня 2016 року копію зазначеної ухвали надіслано Голосіївським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві на адресу ДПС України для організації виконання та 05.01.2017 прийнята до виконання Головним управлінням ДПС у Луганській області.
02 лютого 2017 року наказом ГУ ДПС у Луганській області № 41 на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідно до вказаної вище ухвали слідчого судді призначено проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 21.10.2016 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків з 06.02.2017, тривалістю три робочі дні.
Того ж дня видано письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за № 5.
Указані документи направлені 03.02.2017 за податковою адресою позивача та отримані нею, що підтверджується її особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
03 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанської ОДПІ та ГУ ДПС у Луганській області з заявою, в якій зазначила про втрату документів, які стосуються її фінансово-господарської діяльності як фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим вона планує вжити заходів щодо їх відновлення, а тому просила на строк 90 календарних днів, з дня отримання цієї заяви, утриматись від проведення будь-яких перевірок її діяльності.
Вказана заява розглянута та задоволена ГУДФС у Луганській області та позивачеві надано 90 календарних днів на відновлення документів, починаючи з 09.02.2017. Наказом від 09.02.2017 проведення документальної позапланової перевірки, розпочатої наказом від 02.02.2017 № 41 відносно ОСОБА_1 припинено.
Після закінчення строку, встановленого для відновлення втрачених документів, наказом ГУ ДПС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 20.12.2016 призначено проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 до 21.10.2016 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків з 30.05.2017, тривалістю п'ять робочих днів.
26 травня 2017 року ГУ ДПС у Луганській області видано письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за № 66.
Зазначені документи направлені 26.05.2017 за податковою адресою позивача та отримані нею 06.06.2017, що підтверджується її особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
У письмовій заяві ОСОБА_1 від 06.06.2017, зареєстрованої в ГУ ДПС у Луганській області за вхідним № 1444/ФОП, зазначено, що наказ та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки вона отримала 02.06.2017.
Правом на участь при проведенні перевірки ОСОБА_1 не скористалась, документів для проведення перевірки не надала, натомість звернулася до відповідача з заявою від 06.06.2017 за вхідним № 1444/ФОП з пропозицією скасувати спірний наказ, а матеріали, що були надані для проведення перевірки, повернути органу досудового розслідування.
16 червня 2017 року ГУ ДПС у Луганській області надано відповідь позивачу за № ФОП-129/12-32-13-14-01 про те, що її заява залишена без розгляду та роз'яснено право на звернення з такою заявою до ДПС України або до суду.
У період з 30.05.2017 до 06.06.2017 відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13.06.2017.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 812/821/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з проведення перевірки відмовлено (а.с. 20-23).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року в справі № 812/821/17 залишено без змін (а.с. 26-28).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к встановлено, що слідчим суддею безпідставно розглянуто та задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України певних осіб, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України стосовно ОСОБА_1 та інших осіб, скасована.
Вважаючи, що незаконність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 є нововиявленою обставиною, яка була встановлена лише 01.04.2019, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідною заявою.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI (з відповідними змінами) (далі - ПК України).
Статтею 21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 20 ПК України передбачені права контролюючих органів, в тому числі в п.п. 20.1.4. закріплено право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У статті 75 ПК України зазначені види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи.
Зі змісту п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних невиїзних перевірок регламентується ст. 78 ПК України. Однією із підстав проведення такої перевірки згідно з п.п. 78.1.11. п. 78.1 вказаної статті є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78 ПК України).
На підставі аналізу вище зазначених норм ПК України та встановлених обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що наказ ГУ ДПС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в рамках кримінального провадження № 42016101010000112, не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки чинний КПК України не містить ані повноважень, ані порядку розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про призначення позапланових перевірок, тому не може бути підставою для проведення такої перевірки, а також про те, що строк дії такої ухвали обмежений законом до 20.01.2017, тобто після цієї дати ухвала не підлягає виконанню - є неприйнятними.
Так, в резолютивній частині зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Жодних застережень щодо дії в часі даної ухвали в тексті немає.
Суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 оскаржила цю ухвалу в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21.06.2017 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що КПК України не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями при вирішенні податкових спорів давати оцінку законності та обґрунтованості прийнятого судового рішення слідчим суддею про призначення перевірки.
Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідачем було виконано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 і на законних підставах призначено з цього приводу перевірку ФОП ОСОБА_1 згідно з нормами п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Таким чином, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.
При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи викладений Верховним Судом висновок, що скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 не впливає на правомірність проведення ГУ ДПС у Луганській області позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , вказана заявником обставина не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Оскільки заява ОСОБА_1 не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства, а є відображенням її суб'єктивної оцінки цих норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в справ № 812/821/17.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в справі № 812/821/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в справі № 812/821/17 - залишити без змін.
Повний текст судового рішення складено та підписано 31 травня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць