31 травня 2021 року справа №200/2153/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі представника позивача Помалюк І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Войцеховського Володимира Валерійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі №200/2153/20-а (суддя першої інстанції Аканов О.О., повний текст складено 31 березня 2020 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просив: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 33800 грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 33800 грн.
Позовом обґрунтований тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду в розмірі 33800 грн.
Рішенням Донецкого окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 33 800 грн. адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) (21081500 - н/р (ІBAN UA608999980314000561000005186, ЄДРПОУ 37980308, отримувач Волноваське УК/смт.Ольгінка/21081500, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), призначення платежу *;140; НОМЕР_1 ; сплата заборгованості).
В апеляційній скарзі представник відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують продаж відповідачем алкогольною напою за цінами, що вказані в акту перевірки. Також, акт перевірки, як основний доказ, на який посилається позивач, вважає, що не містить доказів, які б свідчили про факт безпосередньої реалізації пляшки відповідного алкогольного напою, отже, у позивача були відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за реалізацію алкогольного напою за ціною, яка є нижчою за мінімальну роздрібну ціну, що встановлена постановою КМУ № 957.
Під час апеляційного розгляду представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Добропілською районною державною адміністрацією Донецької області, дата державної реєстрації 21.04.2005 року, номер державної реєстрації - 22390000000000375, за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуває на податковому обліку: Головне управління ДПС у Донецькій області (а.с. 8-10).
13.06.2019 посадовими особами податкового органу проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами крамниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено порушення постанови КМУ № 957, в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольний напій; ст.15-3 ЗУ № 481 в частині роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив без придбання статусу суб'єктів господарювання громадського харчування. За наслідком даного факту складено акт № 0175/05/99/33/40/ НОМЕР_1 від 13.06.2019 року (а.с. 16-17).
На підставі даного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002574003 від 04.07.2019 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33800 грн., яке вручено відповідачу 12.07.2019, що підтверджується особистою відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №8755401067752 (а.с. 14-15).
Матеріали справи не містять доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи в судовому порядку.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 22.10.2019 № 1219-56, яка отримана відповідачем 08.11.2019. (а.с. 13).
Вимога відповідачем не оскаржувалася.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 33800 грн., а саме: адміністративні та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500), а саме борг виник 21.10.2019 - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «С» від 04.07.2019 №002574003 на суму 33800 грн. (а.с. 11-12).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175); грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня ( п.п. 14.1.39.); штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ( п.п. 14.1.265).
За приписами частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-BP) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
- здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 1000 грн. (абзац 17);
- реалізація та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн. (абзац 19);
- продаж алкогольних напоїв на розлив без статусу суб'єктів господарювання громадського харчування - 6800 грн. (абзац 13).
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Закону № 481/95-BP у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення, на підставі якого позивач звернувся за стягненням податкового боргу в даній справі, відповідачем не оскаржувалося.
Однак, в порушення зазначених норм Податкового кодексу України та Закону № 481/95-BP відповідачем не сплачено штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Наявність у відповідача заборгованості по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну сумі 33800,00 грн. підтверджується інтегрованою карткою платника.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначалося вище, на виконання наведеної норми позивачем було складено відповідну податкову вимогу .
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).
За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було дотримано наведені вище вимоги, а тому правомірно задоволено позов.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.
Посилання відповідача на практику Верховного Суду у справі №810/22144/16 не приймається судом до уваги, оскільки у цій справі предметом оскарження було податкове повідомлення-рішення, прийнятого за результатами фактичної перевірки, а не стягнення податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Войцеховського Володимира Валерійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі № 200/2153/20-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 31 травня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць