31 травня 2021 року справа №360/4124/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 360/4124/20 (головуючий І інстанції І.О. Свергун ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу в період карантину ,-
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивачки доплату до заробітної плати (грошового забезпечення) за роботу в період карантину в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за березень 2020 року - 3914,57 грн, за квітень 2020 року - 8884,84 грн, за травень 2020 року - 4570,54 грн, за червень 2020 року - 3856,95 грн, а всього у розмірі 21226,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проходила службу в органах внутрішніх справ з 14 жовтня 2002 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 15 червня 2020 року проходила службу в Національній поліції України. Згідно наказу ГУНП в Луганській області № 563 о/с від 05 червня 2020 року (наказу ГУНП в Луганській області № 733 о/с від 07 липня 2020 року) позивач звільнена з Національної поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України “Про Національну поліцію”, з 15.06.2020.
У період з 18 березня 2020 року по 03 травня 2020 року та з 18 травня 2020 року по 15 червня 2020 року позивачкою забезпечувалась життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” - “поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах ... встановлюється доплати ... у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення)”.
В період з 18 березня 2020 року по 15 червня 2020 року, перебуваючи на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Кремінського відділу поліції, згідно своїх прямих посадових обов'язків позивачкою особисто здійснювався прийом громадян, а саме: випускників шкіл, які бажають вступити до вищих навчальних закладів системи МВС, їх батьків та кандидатів на службу в Національній поліції України.
Крім того, під час добових чергувань у якості відповідального від керівництва відділу поліції позивачкою здійснювалися виїзди на місця подій, проводилися бесіди та опитування громадян, тобто внаслідок виконання своїх обов'язків позивач мала безпосередній контакт з населенням.
Також мала безпосередній контакт з населенням під час несення служби з охорони публічного порядку в м. Кремінна Луганської області.
Однак доплати до грошового забезпечення за роботу в період карантину за березень-червень 2020 року позивач не отримала, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила доводи, які аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 20-22), проходила службу в органах внутрішніх справ з 14.10.2002 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 15.06.2020 проходила службу в Національній поліції України, що не заперечується відповідачем.
Наказом ГУНП в Луганській області від 05.06.2020 № 563 о/с (наказ ГУНП в Луганській області від 07.07.2020 № 733 о/с) звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 начальника (тимчасово, на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку капітана поліції ОСОБА_2 ) сектору кадрового забезпечення Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 15.06.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 17 років 08 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 06 місяців 04 дні, загальний трудовий стаж: 25 років 03 місяці 14 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає: 17 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 18 діб, встановивши відсоток премії за червень 2020 року 33,27%, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 5783,45 грн. Підстава: рапорт Гальченко Н.А. від 02.06.2020 (арк. спр. 3-4).
ОСОБА_1 звернулася до Урядової гарячої лінії щодо невстановлення доплати до грошового забезпечення за роботу в період карантину.
Листами від 21.08.2020 № 977/1/111/22-2020 та від 21.08.2020 № 983/1/111/22-2020 УФЗБО ГУНП в Луганській області повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до вимог наказу МВС України від 03.06.2020 № 431 “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину” виплати повинні здійснюватися поліцейським, які перебувають на штатних посадах в органах Національної поліції України. Зважаючи на викладене, на час нарахування доплати до грошового забезпечення у липні 2020 року позивачку було звільнено з ГУНП в Луганській області, не отримувала грошове забезпечення, тому підстав для встановленні додаткової доплати в період дії карантину немає (арк. спр. 16-17).
Листом від 14.09.2020 № 6762/111/22/04-2020 ГУНП в Луганській області, зокрема, повідомило ОСОБА_1 про те, що нарахування додаткової доплати здійснювалося у відсотковому відношенні до грошового забезпечення з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер пропорційно до відпрацьованого часу вищезазначених умовах. Начальникам відділів поліції та окремим структурним підрозділам ГУНП в Луганській області керівництвом ГУНП в Луганській області було доручено сформувати списки підлеглого особового складу з відображенням кількості днів/діб/змін, протягом яких поліцейські під час виконання службових обов'язків забезпечували правопорядок і безпеку громадян та в наслідок виконання службових обов'язків мали безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, на підставі яких у подальшому було здійснено нарахування та виплату додаткової доплати. Виплата доплати за роботу в період карантину позивачці не нараховувалась (арк. спр. 18-19).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у спірний період позивач, відповідно до функціональних обов'язків, не забезпечувала життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків не мала безпосередній контакт з населенням, отже, не має права на отримання доплати до грошового забезпечення.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” (далі - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
На підставі пунктів 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я” затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку №485 визначено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: "Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
На підставі абзаців 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину”, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов:
1) особа є поліцейським;
2) поліцейський забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як моральноправовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Між тим, матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів відповідності позивачки критеріям, встановлених зазначеною вище постановою КМУ критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням.
Вивченням посадової інструкції начальника сектору кадрового забезпечення Кремінського ВП ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_1 встановлено, що позивачка не забезпечує життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків не має безпосередній контакт з населенням.
Вищевикладене свідчить, що у період з 18.03.2020 року по 15.06.2020 року позивач, з огляду на її функціональні обов'язки, не забезпечувала життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків не мала безпосередній контакт з населенням.
Суд не приймає посилання апелянта на довідки Кремінського ВП ГУНП в Луганській області від 02.09.2020 № 377, № 378 та № 379, оскільки з їх змісту не можливо встановити факт того, що ОСОБА_1 у період з березня 2020 року по червень 2020 року забезпечувала життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків мала безпосередній контакт з населенням.
Посилання апелянта, що в період з 18.03.2020 по 15.06.2020, перебуваючи на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Кремінського відділу поліції, згідно своїх прямих посадових обов'язків нею особисто здійснювався прийом громадян, а саме: випускників шкіл, які бажають вступити до вищих навчальних закладів системи МВС, їх батьків та кандидатів на службу в Національній поліції України, суд не приймає з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 посадових обов'язків позивачки, затверджених 06.03.2020 керівником Кремінського відділу поліції, ОСОБА_1 була зобов'язана організувати у відділі поліції підбір, розстановку та навчання кадрів, постійне підвищення їх якісного складу, рівня бойової, фізичної та службової підготовки, роботу щодо зміцнення дисципліни та законності в діяльності особового складу. Створення професійного ядра, діючого резерву нового прийому та резерву кадрів на висування на керівні посади. Здійснення належного контролю за станом професійного навчання співробітників відділу поліції. Проведення службового атестування осіб рядового та начальницького складу, контроль за реалізацією його висновків. Вирішення питань організаційно-штатної роботи. Вивчення настрою потреб співробітників та членів їх сімей, своєчасне реагування на результати цього вивчення, листи та заяви особового складу, вжиття заходів щодо покрашення умов праці, побуту працівників відділу поліції.
Як вбачається з посадових обов'язків ОСОБА_1 , повноваження щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян взагалі відсутні.
Крім того, здійснення прийому громадян, зокрема, випускників шкіл, які бажають вступити до вищих навчальних закладів системи МВС, їх батьків та кандидатів на службу в Національній поліції України, не є тотожним забезпеченню життєдіяльності населення у період карантину.
Щодо посилання апелянта на те, що під час добових чергувань у якості відповідального від керівництва відділу поліції вона мала безпосередній контакт з населенням, суд зазначає наступне.
До обов'язків відповідальної особи згідно п. 5 та п. 6 розділу IV Інструкції № 440 входять лише повноваження щодо організації та контролю за діяльністю поліцейських нарядів, при цьому повноваження, щодо здійснення дій по забезпеченню життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) відсутні.
Будь-які належні докази виконання позивачем у спірний період обов'язків поліцейського по забезпеченню життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян), в наслідок якого відбувалося спілкування з населенням, відсутні.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктами 3,8, частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 360/4124/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 р. у справі № 360/4124/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 31 травня 2021 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
Л.В. Ястребова