28 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/2605/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить:
визнати незаконним здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 по рішенню 974230819597 від 03.02.2021;.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно Закону України «Про державну службу», на основі довідок виданих Городнянською районною державною адміністрацією від 15.05.2019 № 31/654 та № 31/655 та даних внесених в них про складові заробітної плати, для призначення пенсії державного службовця з 01.02.2021.
Обґрунтовуючи, позовні вимоги, позивач вказав на протиправність дій відповідача щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 19.04.2021 подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, тож врахувати довідки про складові заробітної плати, видані Городнянською районною державною адміністрацією, при обчисленні пенсії позивача підстав немає.
У відповіді на відзив від 21.04.2021 позивач заперечував щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.07.2013 року.
16 травня 2019 року позивач, маючи вік 65 років, загальний трудовий стаж 40 років 19 днів та стаж державної служби 24 роки 09 місяців 14 днів, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з проханням переведення на вид пенсії за віком відповідно пункту 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» та абзацу першому та шостому пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.
Листом від 10.06.1019 №1545/06 відповідач відмовив в переведені на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», посилаючись на те, що на день набрання чинності Закону позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та не має необхідного стажу державної служби 20 років.
Вважаючи, дану відмову незаконною 11.07.2019 позивач звернувся з адміністративним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду (справа № 620/2025/19) про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби у Збройних Силах з 11.11.1971 по 17.12.1973, період роботи на посаді Представника Президента України, голови районної державної адміністрації у Городнянському районі з 28.06.1994 по 13.09.1994 (2 місяці 16 днів), 18 років 00 місяців 20 днів за період державної служби з 19.11.1986 по 27.06.1994 та з 05.10.1994 по 14.03.2005, період роботи на посаді начальника відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради з 09.10.2006 по 05.04.2011 (4 роки 05 місяців 05 днів) та перевести з 16.05.2019 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року - без змін.
16 травня 2019 року позивач надав відповідачеві довідки № 31/654 від 15.05.2019«Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та № 31/655 від 15.05.2019 « Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця», видані Городнянською районною державною адміністрацією за останнім місцем роботи на державній службі відповідно до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Форма довідки затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 №1-3. Дані довідок були прийняті відповідачем для нарахування пенсії позивачу.
Після набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та призначена пенсія відповідно до цього законодавства та наданих довідок про заробітну плату з 16.05.2019.
05.01.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області про надання інформації щодо нарахування та виплати різниці пенсії за період до набрання судовим рішенням законної сили, а саме з 16.05.2019 по 02.10.2019 в сумі 34931,81 грн.
Позивач отримав лист ГУ ПФУ в Чернігівській області від 05.02.2021 № 2500-0305-8/5965 про те, що рішення суду виконано в повному обсязі, а інші зобов'язання в судовому рішенні по справі № 620/2025/19 відсутні, оскільки судом не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при обчислені пенсії, справу перевірено та приведено у відповідність і встановлено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в мінімальному розмірі.
Так, позивачу встановлено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в мінімальному розмірі.
Вважаючи дії відповідача щодо неврахування довідок про заробітну плату, що видані Городнянською районною державною адміністрацією, для призначення пенсії за віком з 01.02.2021, протиправними позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями частини 11 статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі Закон № 3723-XII) установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державше соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державні соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, обсластях, містах Києві та Севастополі, Головне управління фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює призначення пенсій.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категорій осіб, затвердженого постановкою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше да ти виникнення права в розмірі 60 відсотків суми, заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які за час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як, повні;
у разі коли в осіб, які звернулися за призначенням пенсії, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р.;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до постанови правління ПФ України № 1-3 від 17.01.2017 ''Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям'' затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII ''Про державну службу'' пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ ''Про державну службу''.
Так, позивачем для призначення пенсії державного службовця було надано відповідачу довідки про складові заробітної плати, видані Городнянською районною державною адміністрацією від 15.05.2019 № 31/654 та № 31/655.
Поряд із цим, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У той же час, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
Також, позивача відповідно до рішення суду від 13.08.2019 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 16.05.2019.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Чернігівській області неправомірно не нараховано виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», на основі довідок, виданих Городнянською районною державною адміністрацією від 15.05.2019 № 31/654 та № 31/655 та даних внесених в них про складові заробітної плати, для призначення пенсії державного службовця з 01.02.2021.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 по рішенню 974230819597 від 03.02.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», на основі довідок виданих Городнянською районною державною адміністрацією від 15.05.2019 № 31/654 та № 31/655 та даних внесених в них про складові заробітної плати, для призначення пенсії державного службовця з 01.02.2021.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.
Повний текст рішення суду виготовлено 28 травня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць