про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 року справа № 707/761/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради, третя особа - Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії,
24.05.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду з Черкаського районного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Пирогова, 3) в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність директора некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня” Черкаської районної ради Гуськова Микола Володимировича щодо відмови скерувати медичні матеріали ОСОБА_1 на розгляд Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради для вирішення питання встановлення інвалідності у відповідності з гарантіями Наказу Міністерста охорони здоров'я України “Про затвердження інструкції про встановлення інвалідності відповідно до п. 20 “Положення про медично-соціальну експертизу” затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р., №1317;
- зобов'язати директора некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради ОСОБА_2 в межах повноважень згідно правил, передбачених ст. 69 Закону України від 19 листопада 1992 р., № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» скерувати медичні матеріали ОСОБА_1 на розгляд Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради для вирішення питання встановлення інвалідності у відповідності з гарантіями Наказу Міністерста охорони здоров'я України “Про затвердження інструкції про встановлення інвалідності відповідно до п. 20 “Положення про медично-соціальну експертизу'' затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р.,№1317.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення даної вимоги, позивачем не зазначено ідентифікаційний код та офіційної електронної адреси відповідача і третьої особи.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач посилається на відмову відповідача скерувати медичні матеріали ОСОБА_1 на розгляд Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради для вирішення питання встановлення інвалідності, однак до суду не надано доказів звернення з клопотанням та безпосередньо вчиненої відмови.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обгрунтування позову для всіх учасників справи.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року № 1082-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2270грн.
Отже, за подання вказаної позовної заяви позивачу необхідно сплатити 908 грн.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зазначена норма кореспондується з ч. 5 ст. 161 КАС України.
Так, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі.
Суд звернув увагу, що доказів на підтвердження свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовом, позивачем не надано.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.
Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня» Черкаської районної ради, третя особа - Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар