Справа № 560/6007/21
31 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Поновити строк для подання позовної заяви.
2. Визнати, що строк повторного огляду медико-соціальною експертною комісією пропущений з поважних причин.
3. Визнати протиправною відмову відповідача провести перерахунок та виплату мені пенсій з 01.06.2016 року по 22.03.2017 року;
4. Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату мені пенсії з 01.06.2016 року по 22.03.2017 року у повному розмірі відповідно до законодавства.
5. Звільнити мене від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Предметом спору у цій справі є вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2016 по 22.03.2017. Позивач вказує, що за період з 01.06.2016 року по 22.03.2017 пенсію по інвалідності не отримувала, оскільки повторний огляд МСЕК пройшла 23.03.2017.
Водночас з цим позовом позивач звернувся лише 24.05.2021, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Позивач вказує, що за період з 01.06.2016 року по 22.03.2017 пенсію по інвалідності не отримувала, при проходженні повторного огляду 23.03.2017 надала підтверджуючі документи для медико-соціальної експертної комісії про те, що мала ряд поважних причин, з яких не змогла вчасно з'явитися на повторний огляд в травні - червні 2016 року. А саме: мала трьох малолітніх дітей - 3 роки, 1 рік 7 місяців та немовля 2, 5 місяці ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Надала довідки про те, що перенесла важку операцію, а саме кесарів розтин, і вагітність також була важкою. Дитина була на грудному вигодовуванні Крім того, на той час у чоловіка значно погіршилося здоров'я - з 26.04.2016 року по 06.05.2016 року чоловік потрапив до лікарні на стаціонарне лікування ( Хмельницький обласний кардіологічний диспансер), в вересні - жовтні чоловік потрапив до Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру і з 22.1 2016 року до 25.11.2016 року - стаціонарне лікування у Старокостянтинівській районній лікарні Хмельницької області. Сама також почувала себе погано і не мала змоги вчасно пройти огляд медико-соціальною експертною комісією та не було можливості на те, щоб залишити дітей самих, так як діти на той час були зовсім маленькі і потребували постійного догляду і разом з тим найменша дитина була на грудному вигодувуванні.
При цьому позивач також вказує, що не пропустила термін на подання позовної заяви до суду, так як відповідь з пенсійного фонду отримала 22.05.2018, у 2021 році 22.05- та 23.05 припало на вихідні дні.
Проте позивач помилково вказує, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки КАС України визначає шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання позивача на вищевказані обставини як на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, позивач мав би звернутись до суду з позовом протягом 6 місяців з дня отримання пенсійної виплати після продовження виплати такої з 22.03.2017.
Крім того, листом відповідача від 26.03.2018 позивач була повідомлена про те, що підстави для виплати пенсій за період з 01.06.2016 року по 21.03.2017 року відсутні, так як за цей період не було встановлено групу інвалідності.
Після отримання від відповідача листа від 26.03.2018 позивач знову звернулась до пенсійного органу.
Листом відповідача від 22.05.2018 відповідачу також роз'яснено, що пенсія по інвалідності виплачується протягом періодів, в які особу згідно виписок з акту огляду МСЕК визнано особою з інвалідністю.
Проте навіть після отримання таких листів позивачем не було подано позову до суду у межах визначеного КАС України строку.
Щодо доводів позивача про вагітність та пологи (у 2016 році), а також перебування на лікуванні її чоловіка у 2016 році, суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року по справі № 826/3794/17.
Отже, заява про поновлення строку звернення до суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості протягом усього строку, який пропущено.
Позивач фактично вказує про обставини, які мали місце ще у 2016 році, при цьому пов'язує такі насамперед із невчасним з'явленням на повторний огляд до МСЕК. Доводів, які б заважали звернутись до суду після проходження МСЕК у 2017 році, не наведено.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
За викладених обставин підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, слід визнати неповажними.
Також, згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся в суд з позовною вимогою немайнового характеру, розмір судового збору за яку становить 908 грн.
Водночас, у позові позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказує, що майновий стан не дозволяє сплачувати судовий збір. Також позивач додає довідку про доходи (видану пенсійним органом про виплачену пенсію) за листопад 2020 року - квітень 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Повне звільнення від сплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Водночас, суд зазначає, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Позивачем не наведено обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, та могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Надана позивачем довідка про отриману пенсію за листопад 2020 - квітень 2021 року не є доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік, і при цьому не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу.
Враховуючи те, що інших доказів про відсутність у позивача інших джерел доходу позивач не надав, клопотання про звільнення від сплати судового збору належними та допустимими доказами не підтверджено.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати 908 грн. судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду, або подати докази того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Судовий збір слід сплачувати за наступними реквізитами: одержувач коштів - ГУК у Хмел обл/Хмельниц. мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок - UA888999980313161206084022775, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
- доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн., або доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук