Справа № 560/6028/21
31 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук А.М., розглянувши позовну заяву фермерського господарства "Обрій 2007" до Державної фіскальної служби України , Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство "Обрій 2007" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №1918332/34826246 від 10.09.2020 Комісії Головного управління ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 04 серпня 2020 року фермерського господарства "Обрій 2007" в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання даної податкової накладної 17 серпня 2020 року.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем не надано до суду копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2, 4, ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 5.27 Державної уніфікованої системи документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів, ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом ДК України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003, № 55, визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Позивачем наведені вимоги КАС України та ДСТУ 4163-2003 не виконані, оскільки долучені до позовної заяви копії документів не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (відсутні дати засвідчення копій).
Позовна заява також не відповідає вимогам ст.160 КАС України, оскільки не вказано в кого знаходяться оригінали доказів.
Згідно з п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р "Питання Державної податкової служби", погодилися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.08.2019 №7, Головне управління ДПС у Хмельницькій області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Згідно з абз. 2 п. 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Оскаржуване рішення комісії регіонального рівня прийняте не ГУ ДФС у Хмельницькій області, а ГУ ДПС у Хмельницькій області, але позивач не формулює позовну вимогу до останнього, який не є відповідачем у справі, і не пояснює причину цього.
Також, відповідно, друга вимога позову про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, не обґрунтована, адже реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснює ДПС України, а не ДФС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічний правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №60/20468/18.
Отже, відрахування спеціальних строків звернення до суду передбачених частиною 4 статті 122 КАС України, починається з дати вручення рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги і залежить від дотримання контролюючим органом строків вручення платнику податків такого рішення.
У поданому до суду позові позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 10.09.2020 №1918332/34826246, яке було оскаржено до ДПС України. В позові позивач зазначає, що 18 вересня 2020 року ФГ "Обрій 2007" отримало рішення Комісії з питань розгляду скарг. Однак, до суду з цим позовом позивач звернувся 21 травня 2021 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, всупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав докази та не навів обґрунтування щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання документально обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду, заяви про поновлення цього строку, копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи з зазначенням відомостей визначених у п.8 ч.5 ст.160 КАС України засвідчених відповідно до вимог КАС України, а також обґрунтувати пред'явлення вимог до ГУ ДФС у Хмельницькій області та ДФС України.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву фермерського господарства "Обрій 2007", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяА.М. Ковальчук