28 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/748/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерне товариство "Укрпошта" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 16.02.2021 року №06-3-7/2,
встановив:
Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - позивач, АТ "Укрпошта") звернулось до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням оновленої редакції, просить визнати противоправною та скасувати Постанову ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби) від 16.02.2021 № 06-3-7/2 про накладення на Акціонерне товариство "Укрпошта" штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів у розмірі 8500 грн (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог АТ "Укрпошта" зазначило, що 02.02.2021 року ним отримано лист ГУ Держпродспоживслужби щодо розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів. За результатом розгляду вказаної справи, відповідачем прийнято постанову від 16.02.2021 року №06-3-7/2 про накладення штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Позивач вважає зазначену постановою протиправною, оскільки, на його думку, відповідач відповідно приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не має права проводити заходи державного нагляду (контролю) за місцем розташування невідокремлених підрозділів юридичної особи. Зміст наказу про призначення заходу та направлення не було доведено до відома АТ "Укрпошта" чи його відокремленого структурного підрозділу в м. Херсон. Окрім наведеного, направлення було видано на проведення перевірки АТ "Укрпошта", тоді як перевірка проведена на одному з виробничих підрозділів позивача. Запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) відповідачем не вносились. Також АТ "Укрпошта" звертає увагу на те, що позаплановий захід був проведений відповідачем на підставі необґрунтованого та бездоказового звернення фізичної особи, а сам зміст скарги жодним чином не передбачає порушення АТ "Укрпошта" норм чинного законодавства.
Окрім наведеного, позивач стверджує, що акт, яким оформлено позаплановий захід не містить посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачена його форма та не містить ряду передбачених законом реквізитів. Примірник акту позивачу також вручено не було. В додаток до викладеного, АТ "Украпошта" вважає, що відповідач не мав права накладати штрафні санкції на підприємство за діяльність поштового відділення в м. Херсон, оскільки перевірка в АТ "Укрпошта" не проводилась.
На підставі викладеного позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 05 березня 2021 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
26.03.2021 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв'язку з чим ухвалою суду від 31.03.2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 16.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.
22.04.2021 року до суду надійшов відзив ГУ Держпродспоживслужби згідно якого заявлених позовних вимог відповідач не визнає. Стверджує, що позаплановий захід відносно позивача проведено на підставі скарги ОСОБА_1 , якому було відмовлено в прийнятті для подальшого пересилання бандеролі, яка була упакована у картонну коробку з логотипом "Нова пошта". Акт, складений за результатами позапланового захисту, надісланий позивачу поштою. Постановою від 16.02.2021 року №06-3-7/2 за наслідком виявлених порушень до позивача застосовано штраф. Свої дії під час та за наслідками позапланового заходу відповідач вважає правомірними, підстави ж для задоволення позовних, на думку відповідача, відсутні.
Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, 30.09.2020 року до ГУ Держпродспоживслужби надійшла скарга ОСОБА_1 в якій особа стверджувала про відмову співробітників поштового відділення "Укрпошта" 73002 в прийнятті бандеролі до пересилання через наявність на пакуванні логотипу компанії "Нова Пошта".
На підставі наведеної заяви відповідачем прийнято наказ від 21.10.2020 року №Н/4044-20 про проведення позапланової перевірки АТ "Укрпошта" поштове відділення 73002 за адресою: вул. Перекопська, буд. 151, м. Херсон на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в частині скарги від 30.09.2020 року №Ф-767 та видано направлення від 21.10.2020 року №2387.
Вповноваженими особами відповідача складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 04.11.2020 №06-3-3/306 (далі - акт перевірки), в якому вказано, що в період з 29.10.2020 по 04.11.2020 в АТ "Укрпошта" за адресою: вул. Перекопська, 151, м. Херсон проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в ході якого встановлено порушення ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів", що виявилось у відмові споживачу в вільному виборі поштового відправлення/упаковки відправлення.
16.02.2021 відповідачем прийнято постанову №06-3-7/2 про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно якої на підставі акту від 04.11.2020 року №06-3-3/306 встановлено порушення ч.2 ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: відмовлено у вільному виборі послуги - ненадання послуг з відправлення поштової посилки до позивача застосовано штраф у розмірі 8500,00 грн.
Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон №1023).
Статтею 26 Закону №1023 визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 наведеної статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: …2) перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; … 13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Згідно пп. 6 п. 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння):
перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;
проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;
накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;
передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;
Відповідно до п. 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
З аналізу викладеного вбачається, що Головне Управління Держпродспоживслужби в Херсонській області як територіальний орган Держпродспоживслужби вповноважений, серед іншого, на проведення перевірок додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Разом з тим відповідна діяльність є чітко регламентованою законом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).
Відповідно ст. 1 наведеного закону, заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Підставами для здійснення позапланових заходів, відповідно положень ч.1 ст.6 Закону №877 є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно положень ч.1 ст.9, ч.1 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному конкретному випадку, з матеріалів перевірки вбачається, що відносно позивача проведено позаплановий захід на підставі скарги фізичної особи щодо порушення його прав як споживача, зареєстрованою за №Ф-767 від 30.09.2020 року. Скарга містить виклад обставин за яких, на думку заявника, були порушені його права. Отже, ГУ Держпродспоживслужби мало правову підставу для здійснення перевірки. Доводи позивача відносно того, що скарга не містила жодних доказів викладених в ній обставин не може бути сприйнята судом як підстава для визнання перевірки незаконною в силу того, що наведена норма ч.1 ст. 6 Закону №877 передбачає долучення до скарги доказів лише в разі наявності таких.
Разом з тим, відповідачем в порушення ч.1 ст.6 Закону №877 не надано суду доказів пред'явлення керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копії погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Щодо місця здійснення державного нагляду (контролю) суд зазначає наступне. Так, відповідно ч.1 ст. 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
З акту перевірки, наказу та направлення вбачається, що перевірка проведена відносно АТ "Укрпошта", однак адресою зазначено: вул.. Перекопська, 151, м. Херсон. Вказана адреса є місцезнаходженням відділення поштового зв'язку Херсон ВПЗ 73002 Херсонської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта".
З наявної в матеріалах справи копії Положення про зазначене відділення поштового зв'язку (а.с.135-137) вбачається, що ВПЗ не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені АТ "Укрпошта" в межах повноважень, наданих йому філією і закріплених цим положенням, на території, визначеній Філією (п.1.7 згаданого Положення).
Отже, відділення поштового зв'язку Херсон ВПЗ 73002 Херсонської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" можна вважати місцем провадження господарської діяльності АТ "Укрпошта", оскільки така здійснюється відділенням від імені АТ "Укрпошта".
Окрім наведеного, згідно приписів ст.1 Закону України "Про поштовий зв'язок" об'єктами поштового зв'язку є поштамти, центри обробки та перевезення пошти, зональні вузли, вузли поштового зв'язку, відділення поштового зв'язку, пункти поштового зв'язку та інші підрозділи, задіяні у єдиному виробничо-технологічному процесі з надання послуг поштового зв'язку.
Послуги ж поштового зв'язку надаються оператором поштового зв'язку, яким в даному конкретному випадку є АТ "Укрпошта".
Таким чином, доводи позивача відносно того, що відділення поштового зв'язку не може бути об'єктом перевірки оскільки не є місцем здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими.
Отже, на думку суду, відповідач мав право на проведення перевірки АТ "Укрпошта" за адресою місцезнаходження відділення поштового зв'язку.
Разом з тим, обов'язковим до дотримання відповідачем є приписи Закону №877 в частині порядку та способу проведення перевірки.
Так, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (ч.11 ст. 4 Закону №877).
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання) (ч.12 ст. 4 Закону №877).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч.3 ст. 6 Закону №877).
Згідно положень ч.ч.5,6 ст. 7 Закону №877, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (ч.15 ст. 4 Закону №877).
Натомість відповідачем в порушення наведених норм не надано до суду доказів внесення запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), хоча такий згідно наданих позивачем доказів наявний в нього та систематично заповнюється контролюючими органами Херсонської області (а.с.122-125).
Доказів пред'явлення керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надання суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення) до суду також не надано, як і будь-яких інших доказів, що перевірка взагалі мала місце.
Згідно відмітки в акті перевірки, процес проведення заходу фіксувався засобами відеотехніки. Водночас до суду відеоматеріалів проведеного заходу не надано.
Також, суд звертає особливу увагу на положення ч.15 ст. 4 Закону №877, відповідно якого, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Станом на дату складання акту - 04.11.2020, його форма була затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29 січня 2020 року № 94 та передбачала, окрім іншого, зазначення в акті інформації про потерпілих (за наявності) та положень законодавства, якими встановлено відповідальність за порушення вимог законодавства (за наявності).
В даному конкретному випадку така інформація в акті відсутня, хоч в подальшому відповідач застосовує до АТ "Укрпошта" штрафні санкції за порушення ч.2 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів".
Окрім наведеного, в акті перевірки має бути зазначено детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Натомість акт перевірки від 04.11.2020 року №06-3-3/306 в чарунці "Опис фактичних обставин та відповідність доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства" вказано лише: "відмова споживачу в вільному виборі поштового відправлення/упаковки відправлення".
Окрім наведеного, відповідачем не надано доказів вручення вповноваженій особі другого примірнику акту, надання йому можливості навести зауваження щодо висновків перевірки. Відмітки в акті щодо його надіслання поштою та щодо відмови вповноваженої особи підписати акт - відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд повторно зазначає, що відповідно положень ч.1 ст.9, ч.1 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами Закону №877 з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланової перевірки.
Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта такої перевірки юридичні наслідки. Невиконання суб'єктом владних повноважень вимог законодавця щодо порядку здійснення позапланового заходу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
В даному конкретному випадку, відповідачем не надано доказів дотримання ним положень ч.ч.5,6 ст. 7 Закону №877 при проведенні перевірки відносно АТ "Укрпошта" та при оформленні її результатів. Акт перевірки в силу його малоінформативності, суперечливості та інших означених вище недоліків не відповідає меті його складення - перевірки відомостей, наведених ОСОБА_1 в своїй скарзі від 30.09.2020 року. Твердження про те, що споживачу відмовлено в вільному виборі поштового відправлення зазначені без вказівки на докази, які це підтверджують, на зазначено дати, обставин відмови, особи якій було відмовлено та способу за допомогою якого посадові особи відповідача дійшли відповідного висновку, а самі матеріали перевірки не містять достатніх доказів факту її здійснення взагалі.
Згідно постанови про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 16.02.2021 року №06-3-7/2, позивача притягнуто до відповідальності за відмову в вільному виборі послуги, а саме ненадання послуг з відправлення поштової посилки, тоді як в акті перевірки, який вказаний як єдина підстава для накладення штрафу, не йдеться про відмову будь-якій особі у відправлені поштової посилки. Отже, постанова про накладення стягнення містить посилання на обставини, які перевіркою не встановлювались.
В додаток до викладеного, суд зазначає, що оскаржена постанова не містить чіткого визначення об'єктивної сторони правопорушення, зокрема: дати його вчинення, особи відносно якої воно вчинено (враховуючи те, що згідно акту перевірки потерпілі - відсутні), детальний опис правопорушення та доказів, якими воно підтверджується.
Отже належних та допустимих доказів в підтвердження порушення позивачем вимог ч.2 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" ГУ Держпродспоживлужбою до суду не надано.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 16.02.2021 року №06-3-7/2, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги АТ "Укрпошта" підлягають задоволенню
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню з ГУ Держпродспоживслужби за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати противоправною та скасувати Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 16.02.2021 року № 06-3-7/2 про накладення на Акціонерне товариство "Укрпошта" штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів у розмірі 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73000, м.Херсон, вул. Перекопська, 17, код ЄДРПОУ 40408678) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ: 21560045) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108010200