14 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3858/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Абрамовій К.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Беженар Є.О.
представника відповідача - Якуби С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
I. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) від імені якого діє адвокат Беженар Євгенія Олександрівна (далі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач, ГУНП в Херсонській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1193 від 03.11.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №282 о/с від 03.11.2020 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області зі служби за ст. 77 ч. 1 п. 6 ЗУ "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення;
- поновити ОСОБА_1 в лавах Національної поліції України на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 03.11.2020;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.11.2020 по дату винесення судового рішення.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що наказом ГУНП в Херсонській області №1193 від 03.11.2020, який у подальшому був реалізований наказом №282 о/с від 03.11.2020, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 ЗУ "Про Національну поліцію", які вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а його звільнення зі служби в поліції незаконним з наслідком поновлення у займаній посаді та відповідно до ст. 235 КЗпП України виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Представник позивача вказує, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, відповідачем не було враховано обставин вчинення проступку, за яких його начеб-то скоєно, не встановлено в яких саме його діях наявний склад дисциплінарного проступку, не встановлені обставини, що пом'якшують відповідальність. Зокрема, представник позивача вказує, що приймаючи оскаржувані накази відповідач не прийняв до уваги рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 р. по справі № 540/629/20 та наказ ГУНП в Херсонській області від 02.11.2020 № 278 о/с про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 18.02.2020, застосувавши до нього дисциплінарну відповідальність шляхом звільнення зі служби за не перебування на службі на посаді заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП з 15, 16, 3О червня, 13, 30, 31 липня 2020 року без поважної причини, тобто на посаді на якій він не перебував. Представник позивача також вказує, що оскаржуваний наказ ГУНП в Херсонській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 03.11.2020 № 1193 був прийнятий за результатами проведеного службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Херсонській області від 27.07.2020 № 469, на підставі рапорт начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП О. Одолька від 24.07.2020 про відсутність на роботі ОСОБА_1 з 16 червня по 17 липня 2020 р. Разом з тим, відповідач протиправно вийшов за рамки службового розслідування, зазначивши у висновку службового розслідування також період 15 червня, 30, 31 липня 2020 року, коли позивач начебто не перебував на службі. Посилаючись на ч. І ст. 1, ст. 12, ч. 1-4 ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, представник позивача стверджує, що виявивши дисциплінарний проступок, а саме відсутність заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП ОСОБА_1 на робочому місті протягом усього робочого дня, або більш як три години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин, посадові особи ГУНП зобов'язані були негайно розпочати службове розслідування для встановлення причин та обставин відсутності на робочому місці ОСОБА_1 . Разом з тим, діючи упереджено відносно позивача, посадові особи відповідача службове розслідування за фактом відсутності позивача на службі не призначали та не проводили протягом більш ніж місяця з моменту вчинення, що вказує на відсутність підстав для його проведення, перебування на службі ОСОБА_1 та повідомлення про місце перебування позивача в дні, коли він був на лікуванні та у службових справах. При цьому, матеріали службового розслідування не містять посилання на акт про відсутність на робочому місці позивача 16.06.2020, а у висновку службового розслідування, наказі ГУНП в Херсонській області № 1193 від 03.11.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" та наказі ГУНП в Херсонській області від 03.11.2020 № 282 о/с відсутнє посилання на не перебування на службі Позивача 15.07, 16.07 та 17.07.2020. При цьому, представник позивача вказує, що в порушення ст. 18 ЗУ "Про Дисциплінарний статут НПУ" та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, відповідач не надав можливість позивачу приймати участь та надавати обґрунтовані, змістовні пояснення, у зв'язку із чим службове розслідування проведено не об'єктивно, поверхнево та упереджено відносно позивача. З огляду на вказане, представник позивача вважає, що накази ГУНП в Херсонській області від 03.11.2020 за № 1193 та № 282 о/с прийняті з грубим порушенням вимог вищенаведеного чинного законодавства, посадові особи відповідача діяли необґрунтовано, упереджено, дискримінаційно по відношенню до позивача, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач та його представник в судому засіданні 14.05.2021 року підтримали вказані позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
05.01.2021 р. представником ГУНП в Херсонській області надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вказуючи про їх необґрунтованість, які спростовуються матеріалами службового розслідування, на підставі яких дисциплінарна комісія зробила висновок про грубе порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у відсутності на робочому місці 15, 16, 30 червня, 13, 30, 31 липня 2020 року без поважної причини, недотриманні правил внутрішнього розпорядку, перешкоджанні проведенню службового розслідування, негайному неповідомленні свого безпосереднього керівника про місцезнаходження на лікуванні, не передачі в УКЗ ГУНП для залучення до особової справи документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність. Представник відповідача не погоджується твердженням представника позивача стосовно того, що ОСОБА_1 не міг бути звільненим з посади заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП у зв'язку з тим, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/629/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, та вказує, що на момент проведення службового розслідування наказ про поновлення ОСОБА_1 не видавався, зазначений наказ видано 02.11.2020, тоді як службове розслідування призначене 27.07.2020., висновок за результатами розслідування затверджений 03.11.2020. Крім того, у відношенні позивача вжито захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з поліції, а не з посади. Представник відповідача також вважає необґрунтованими доводи представника позивача стосовно того, що дисциплінарна комісія протиправно вийшла за рамки службового розслідування, встановивши факт відсутності на роботі ОСОБА_1 не тільки у період з 16 червня по 17 липня 2020 року, а й у період 15 червня, 30, 31 липня 2020, оскільки вказане спростовується тим, що під час проведення службового розслідування дисциплінарній комісії стало відомо про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці ще й 15 червня та 30,31 липня, дисциплінарною комісією встановлювалася поважність причин відсутності на робочому місці також і в ці дні, що відповідає Порядку проведення службових розслідувань. При цьому, матеріалами службового розслідування повністю доведені факти відсутності на робочому місці позивача без поважних причин 15.06.2020, 16.06.2020, 30.06.2020, 13.07.2020, 30.07.2020, 31.07.2020. Щодо тверджень представника позивача про ненадання можливості позивачу бути ознайомленим з матеріалами службового розслідування, та надати пояснення, то вказане спростовується тим, що начальником ГУНП ОСОБА_1 тричі викликався у ВІОС ГУНП для надання пояснень в рамках проведення службового розслідування, 19.10.2020 ОСОБА_1 не прибув, про причини свого неприбуття комісію не повідомив, на підставі ч. 10 ст. 18 Дисциплінарного статуту 19.10.2020 він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Дисциплінарною комісією складений акт про відмову в наданні пояснень (№3475/2/02/4-2020 від 20.10.2020). Відмова від надання пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування. Відтак, представник відповідача вважає, що матеріалами службового розслідування повністю доведено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що є підставою для відмови у задоволені позову.
Представник ГУ НП в Херсонській області в судовому засіданні 14.05.2021 року підтримала вказані заперечення та просила суд відмовити у задоволені позову.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.01.2021 р.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці за сімейними обставинами, підготовче засідання, призначене на 12.01.2021 р. не відбулось, подальший розгляд справи призначено на 18.02.2021 р.
18.02.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 18.03.2021 р. з метою надання позивачем додаткових доказів.
18.03.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 15.04.2021 р. у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2021.
05.05.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2021 р. для надання представником відповідача заперечення щодо правових витрат.
В судовому засіданні 14.05.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 у період з 14.08.1997 р. по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ - УМВС України в Херсонській області, а з 07.11.2015 - в лавах Національної поліції. (а.с. 4 т. 2).
12.10.2016 р. наказом ГУНП в Херсонській області № 186 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 03.10.2016 р.
14.08.2019 р. наказом ГУНП в Херсонській області від 14.08.2019 р. № 702 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення службової дисципліни, вимог пп.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337 - VІІІ, на начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "звільнення з займаної посади".
11.02.2020 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 540/1876/19 визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу ГУ НП в Херсонській області від 14.08.2019 р. № 702 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо накладення на начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з займаної посади", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 14.08.2019 р.
14.02.2020 на виконання вказаного судового рішення наказом ГУНП в Херсонській області № 41 о/с поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 14.08.2019 р.
18.02.2020 наказом ГУНП в Херсонській області № 42 о/с відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ "Про Національну поліцію" призначено підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в порядку переміщення увільнивши його з посади начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУПН.
24.07.2020 за вх. № 6450/37.3-20 на адресу керівництва ГУ НП в Херсонській області надійшов рапорт начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП підполковника поліції Однолька О. від 17.07.2020 р. за вих. № 5225/373/01, яким доповів про те, що з 16 червня по 17 липня 2020 року заступник начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці. У телефонному режимі 16.06.2020 ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на лікарняному, станом на 17.07.2020 ОСОБА_1 лікарняний не надав. Доповідає з метою проведення службового розслідування.
27.07.2020 р. наказом т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" за № 469 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію у складі голови та членів зі складу працівників ГУНП в Херсонській області з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів, своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин можливого вчинення поліцейським дисциплінарного проступку - відсутності на робочому місці заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області підполковника поліції ОСОБА_1 з 16.06.2020 по 17.07.2020 року.
29.10.2020 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 року в справі № 540/629/20 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасований наказ ГУНП в Херсонській області від 18.02.2020 № 42 о/с про призначення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в порядку переміщення, увільнивши його з посади начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 18.02.2020 р.
02.11.2020 наказом ГУНП в Херсонській області від № 278 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 18.02.2020. ( а.с. 20, т. І)
03.11.2020 р. начальником ГУНП в Херсонській області затверджено висновок службового розслідування за фактом відсутності робочому місці заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області підполковника поліції ОСОБА_1 з 16.06.2020 по 17.07.2020 року, згідно якого дисциплінарна комісія вважала, що за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає в грубому порушенні службової дисципліни, вимог пп. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію", пп. 1, 2, 3, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту НП України, Присяги працівника поліції, ст. 38, 42 ЗУ "Про запобігання корупції", абз.1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, пп.3.1 п.3, пп. 4.6 п.4 наказу ГУНП від 08.11.2016 № 1138 "Про порядок госпіталізації та амбулаторного лікування працівників органів та підрозділів ГУНП", що виразилося у відсутності на робочому місці 15, 16, 30 червня, 13, 30, 31 липня 2020 року без поважної причини, недотриманні правил внутрішнього розпорядку, перешкоджанні проведенню службового розслідування, негайному неповідомленні свого безпосереднього керівника про місцезнаходження на лікуванні, непередачі в УКЗ ГУНП для залучення до особової справи документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 /001702/, який на час вчинення дисциплінарного проступку перебував на посаді заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області належить звільнити зі служби в поліції.
03.11.2020 р. членами дисциплінарної комісії - старшими інспекторами з особливих доручень ВІОС УКЗ ГУНП в Херсонській області Шамара І. та Бугай О. складено Окрему думку, в яких зазначили, що з урахуванням відсутності наявних дисціплінарних стягнень у підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення стосовно нього має бути менш суворішим, ніж запропоноване дисціплінарною комісією.
03.11.2020 наказом начальника ГУНП в Херсонській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" № 1193 за грубе порушення службової дисципліни, вимог п.п. 1., 2. ч. І ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, п.п. 1.2, 3., 6., 8., 13. ч. З ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ст. ст. 38, 42 Закону України "Пре запобігання корупції", абз. 1, 2 п. 1 розділу II. Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пп. 3.1. п. З., пп. 4.6. п.4. наказу ГУНП від 08.11.2016 №1138 "Про порядок госпіталізації та амбулаторного лікування працівників органів та підрозідлів ГУНП", що виразилось у відсутності на робочому місці 15,16, 30 червня, 13 , 30, 31 липня 2020 року без поважної причини, недотриманні правил внутрішнього розпорядку, перешкоджанні проведенню службового розслідування, негайному неповідомленні свого безпосереднього керівника про місцезнаходження на лікуванні, непередачі в УКЗ ГУНП для залучення до особової справи документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 /0017021/, який на час вчинення дисциплінарного проступку перебував на посаді заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП, звільнити зі служби в поліції.
03.11.2020 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції О. Прокудіна №282 о/с від 03.11.2020 начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України за статтею 77 частиною 1 пункту 6 Закону України "Про Національною поліцію". Підстава - наказ начальника ГУНП в Херсонській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" № 1193
Вважаючи зазначені накази ГУНП протиправними, а своє звільнення незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), зокрема, -
- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських із виконання покладених на поліцію повноважень ( стаття 59)
- поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва ( частина 1 статі 18)
- у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону ( частина перша статті 19)
- підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом ( частина 2 статі 19)
- поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України ( пункт 6 частини першої статті 77)
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII ( надалі Дисциплінарний статут НПУ), зокрема,
- службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників ( частина 1 статі 1);
- службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу ( частина 2 статі 1);
- за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. ( частина 1 статі 11 );
- дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. ( частина 1 статі 12);
- дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони ( частина 2 статі 13);
- до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. ( частина 3 статі 13);
- службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського ( частина 1 статі 14);
- службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. ( частина 2 статі 14);
- службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. ( частина 3 статі 14);
- підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку ( частина 4 статі 14);
- порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. ( частина 10 статі 14);
- службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. ( частина 1 статі 16);
- службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. ( частина 4 статі 16);
- під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. ( частина 1 статі 18);
- поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, у тому числі, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами ( пункт 3 частини 2 статі 18);
- у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. ( частина 7 статі 18);
- під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби ( частина 8 статі 18);
- повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом. ( частина 1 статі 20);
- застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. ( частина 9 статі 20);
- дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу ( частина 1 статі 21);
- у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. ( частина 2 статі 21);
- поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку ( частина 1 статі 24);
- у разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов'язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень ( частина 2 статі 24).
Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України ( надалі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, зокрема,
- у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: уповноважений керівник - Міністр внутрішніх справ України, службова особа поліції, ректор закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділені повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення ( пункт 2 розділу I);
- службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. ( пункт 1 розділу II);
- Уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування: розглядає висновок за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) та матеріали службового розслідування; затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією; при встановленні під час службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, уживає заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення. ( пункт 1 розділу IV);
- уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. ( пункт 1 розділу VII);
- поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. ( пункт 4 розділу VII).
Правилами етичної поведінки поліцейських, що затверджені наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 (далі - Правила №1179), передбачено, що поліцейський, під час виконання службових обов'язків, повинен <…> професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного <…>.
VI. Оцінка суду
З аналізу вищевказаних положень вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, а також вчинок, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, призначається службове розслідування. Дисциплінарне стягнення на поліцейських, винних у порушенні службової дисципліни, у вигляді звільнення із служби в поліції накладаються тільки керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду, які реалізують це право шляхом прийняття наказу.
Відповідно до п.п.1, 3 ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Як встановлено судом, предметом судового контролю у цій справі є наказ начальника ГУНП в Херсонській області полковника Прокудіна О. від 03.11.2020 № 1193 "Про застосування дисциплінарного стягнення" та в частині, наказ начальника ГУНП в Херсонській області полковника Прокудіна О. №282 о/с від 03.11.2020, якими притягнуто начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 /001702/, який на час вчинення дисциплінарного проступку перебував на посаді заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції.
При цьому, підставою їх прийняття є затверджений 03.11.2020 р. начальником ГУНП в Херонській області Прокудіним О. висновок службового розслідування за фактом відсутності на робочому місці заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області підполковника поліції ОСОБА_1 , яке було призначено наказом т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області полковника Вербицького М. "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" № 469 від 27.07.2020.
Як зазначалось вище, положеннями частини 3 статі 14, частини 9 статі 20 Дисциплінарного статуту НПУ та пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. При цьому, уповноважений керівник, у даному випадку це службова особа поліції, наділена повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, тобто без зазначення "або особа, яка виконує його обов'язки", як, наприклад, зазначено в пункті 1 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України № 893, що уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування, зокрема, розглядає висновок за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) та матеріали службового розслідування тощо.
З огляду на вказані обставини та положеннями частини 3 статі 14, частини 9 статі 20 Дисциплінарного статуту НПУ та пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України № 893, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин службова особа поліції - т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області полковник Вербицький М. не наділений повноваженнями на призначення даного службового розслідування.
Враховуючи, що відповідно до наявних у справі документів, зокрема, накази про призначення, переміщення та звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з посад начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, а також посади заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області приймались начальником ГУ НП в Херсонській області, відтак саме вказана службова особа поліції наділена повноваженнями призначати службове розслідування щодо дисциплінарного проступку поліцейського ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до вищеописаних положень частини 4 статі 14 Дисциплінарного статуту, пункту 1 р. ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як вбачається з наказу т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області полковника Вербицького М. "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" № 469 від 27.07.2020, висновку службового розслідування, затвердженого 03.11.2020 р. начальником ГУНП в Херсонській області, оскаржуваного наказу від 03.11.2020 за № 1193 "Про застосування дисциплінарного стягнення" службове розслідування проводилось на підставі рапорту начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП підполковника Однолька О. від 24.07.2020 р. стосовно відсутності на робочому місці заступника начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 ОСОБА_1 у період 16 червня по 17 липня 2020 р. без надання станом на 17.07.2020 доказів перебування лікарняному.
Натомість, висновок службового розслідування від 03.11.2020 та оскаржуваний наказ ГУНП в Херсонській області від 03.11.2020 за № 1193 "Про застосування дисциплінарного стягнення" свідчить про те, що в ході службового розслідування комісією додатково встановлено відсутність ОСОБА_1 у період 15 червня, 30 липня та 31 липня 2020 року.
При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які слугували підставою для проведення службового розслідування з урахуванням виникнення вказаних обставин, а саме, відсутність позивача на робочому місці у вказаний період. Такими доказами на думку суду є перелік підстав призначення службового розслідування, описаних у частині 4 статі 14 Дисциплінарного статуту, пункті 1 р. ІІ Порядку № 893, у т.ч. безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, зафіксоване у відповідному документі посадової особи поліції ( наказі, рапорті тощо).
З огляду на вказане, суд погоджується з позицією представника позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування у цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.16 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування ( а.с. 19 т. ІІ ) наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 25.08.2020 р. № 533 продовжено строк службового розслідування до " …09.2020 "( дата нечитабельна).
Враховуючи, що висновок службового розслідування затверджено 03.11.2020 року, а загальний строк проведення службового розслідування не повинен перевищувати 60 днів, то відповідно відповідачем порушений строк проведення службового розслідування, який становить більше 100 календарних днів
Вказані порушення порядку проведення службового розслідування є наслідком таких порушень, як формування дисциплінарною комісією висновків службового розслідування, використовуючи документи та матеріали, які були зібрані поза межами 60-денного строку проведення службового розслідування. (т.с.2 а.с.9, 10, 11,12).
Приймаючи до уваги встановлені обставини та враховуючи, що проведення службового розслідування щодо дисциплінарного проступку поліцейського ОСОБА_1 є передумовою для винесення начальником ГУНП в Херсонській області оскаржуваних наказів, суд вважає, що не дотримання відповідачами процедурних питань при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача нівелює правові наслідки такого службового розслідування, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Як вказувалось судом вище, за результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 03.11.2020 року та наказ №1193 від 03.11.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Зі змісту вказаної норми вбачається, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Щодо підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на встановлені дисціплінарною комісією факти тривалої та безпідставної відсутності на службі без поважних причин, ненаданні доказів поважності причин відсутності на службі у період з 16 червня по 17 липня 2020 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається з рапорту начальника Нововоронцовського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП підполковника поліції Однолька О. від 17.07.2020 р. за вих. № 5225/373/01, який є підставою для проведення службового розслідування, то даним рапортом безпосередній керівник позивача підтвердив, що у телефонному режимі 16.06.2020 ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на лікарняному.
Відтак, вказане спростовує доводи відповідача, що позивач не повідомив безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі.
Слід зазначити, що п. 4.1 Розділу IV Правил визначено альтернативні способи повідомлення працівником поліції керівника про свою відсутність на робочому місці, без визначення одного обов'язкового способу. Неподання письмового рапорту про відсутність на службі, за обставин повідомлення позивачем свого безпосереднього керівника в ході телефонної розмови про причини своєї відсутності на роботі, не є свідченням порушення позивачем п. 4.1 Розділу IV Правил, а навпаки, підтверджує дотримання ним вказаних положень Правил.
В ході розгляду справи встановлено, що у підтвердження правомірності відсутності на службі позивач надав наступні докази:
- довідку № 91 від 26.06.2020, видану лікарнею ( з поліклінікою) ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області" про тимчасову непрацездатність, що підтверджує перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 17.06.2020 по 26.06.2020, до роботи стати - 27.06.2020 (а.с. 72 т. І);
- листок непрацездатності КП Олешківська центральна районна лікарня серії АДЧ №730341, який видано 10.07.2020, який підтверджує перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 01.07.2020 по 10.07.2020, до роботи стати 11.07.2020 - (а.с 73 т. І);
- довідку № 7 від 14.07.2020 про тимчасову непрацездатності, видана лікарем Олешківської лікарської амбулаторії про те, що ОСОБА_1 звільнений від роботи з 14.07.2020 по 17.07.2020 (а.с 74 т. І)
- листок непрацездатності Серії АДЛ №871045, який видано 29.07.2020, КНП " Херсонська обласна клінічна лікарня", що підтверджує період перебування на лікарняному ОСОБА_1 з 20.07.2020 по 29.07.2020, до роботи стати 30.07.2020 ( а.с 75 т.І).
- декларацію №0001-1А3Н-Н800 про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу, дата подання декларації 30.06.2020 року, лікар ОСОБА_2 ( а.с 78 т.І)
- електронне направлення Олешківської лікувальної амбулаторії №2460-2644-8546-6612 від 30.06.2020 року про направлення ОСОБА_1 консультація невролога (а.с 76 т.І)
- електронне направлення Олешківської лікувальної амбулаторії №2460-2644-8546-6612 від 30.06.2020 про направлення ОСОБА_1 на госпіталізацію (а.с 77 т.І)
Згідно п.п. 1.1, 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 №455, далі - Інструкції №455) передбачено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Пунктом 2.5 Інструкції №455 листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.
У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обґрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї (п. 2.9 Інструкції № 455).
Згідно п. 2.19 Інструкції № 455, особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.
Таким чином, позивачем були надані докази у підтвердження його тимчасової непрацездатності у спірний період та перебування у цей період на лікарняному.
В ході розгляду справи позивачем було надано пояснення, що копії листків непрацездатності були надані ним до СКЗ Бериславського ВП ГУНП в Херснській області, проте вказане представником відповідача не заперечувалось, при цьому наголошувалось щодо не надання позивачем їх оригіналів.
Таким чином, суд вважає, що відповідачу було достеменно відомо про причини відсутності позивача на службі та про подання доказів поважності такої відсутності після виходу з лікарняного.
Що стосується посилання відповідача на факт відсутності позивача на робочому місті 31.07.2020 р. у зв'язку з його відвідуванням Херсонський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України у робочих справах з 10.32 годин по 10.42 години (лист за вх. № 8371/120-20 від 15.10.2020), при цьому вказуючи на те, що згідно Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом ГУНП від 08.08.2016 № 811, працівник на робочому місці повинен перебувати з 09.00 до 18.00 години (у п'ятницю - до 16.45 годин), то суд не приймає його до уваги, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів видання уповноваженою особою наказу щодо відсутності позивача на робочому місці поза межами вказаного робочого часу.
Стосовно інших посилань відзиву/ позову, то суд оцінює їх такими, що не впливають на вказаний висновок щодо порушення відповідачем процедурних питань при прийняті оскаржуваних наказів.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, при цьому за наслідком його проведення не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим, наказ ГУ НП в Херсонській області №1193 від 03.11.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ ГУ НП в Херсонській області №282 о/с від 03.11.2020 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області зі служби за ст. 77 ч. 1 п. 6 ЗУ "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року (№ рішення у ЄДРСР 41602330), у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Отже, суд дійшов висновку, що порушене Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено, тобто на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області з 04.11.2020 року, тобто з першого робочого дня після звільнення позивача.
Вирішуючи питання про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина 1 статті 235 КЗпП України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.
Пунктом 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати.
Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту вказаного Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
При цьому, суд зазначає, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
З огляду на вказане, грошове забезпечення поліцейського за час вимушеного прогулу обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Так, відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Херсонській області від 28.12.2020 №647 про нарахування грошового забезпечення з вересня по жовтень 2020 року ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення позивача складає 591,89 грн. ((19250,53 грн. - вересень 2020 року)+(16854,55 грн. - жовтень 2020 року))/61 календарний день).
Період вимушеного прогулу позивача з 04.11.2020 (перший робочий день після звільнення позивача) по 14.05.2021 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 192 календарних дня.
Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 04.11.2020 по 14.05.2021 складає 113 642,88 грн. (192 календарних дні х 591,89 грн.) без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Сума стягнення за один місяць становить 17756,70 грн. ( 591,89*30 днів) без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
VII. Висновок суду
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2.статті 73 КАС України).
Приписами частини 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
Суд зазначає, що неузгодженість дій суб'єкта владних повноважень або невиконання ним та його посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків не повинно створювати несприятливих наслідків для громадян, як це мало місце у цій справі.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи, що звільнення позивача відбулося із порушенням положень Закону України "Про Національну поліцію" та без дотримання встановленої процедури, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частинами 3-5 зазначеної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вищенаведених положень процесуального закону, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Представником позивача в частині сьомій резолютивної частини адміністративного позову викладено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 17000,00 грн., які в подальшому було скориговано до 10000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір надано копії договору про надання правової допомоги від 04.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням "Сначов, Беженар та партнери", рахунок-фактуру № 77 від 05.01.2021 року, квитанцію Відділення "Херсонське регіональне управління Акціонерного товариства "Полтава-банк" від 05.01.2021 року № 05-9183008/С про сплату 10000 грн., акт виконаних робіт від 05.01.2021 року.
У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дослідивши подані позивачем докази у підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд вважає, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.
Суд враховує, що даний спір не є складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи. Згідно наданого акту виконаних робіт витрачений адвокатом час на зазначені вище послуги є неспівмірним складності справи та підготовленим матеріалам.
Вказані обставини свідчать про те, що витрати у сумі 10000 грн. є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а підготовка цієї справи до розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, суд вважає, що заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому в даному випадку відсутні підстави для стягнення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь позивача.
Разом з цим, суд враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв'язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5000 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Херсонській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце знаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області №1193 від 03.11.2020 « Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 282 о/с від 03.11.2020 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області зі служби за ст. 77 ч. 1 п. 6 ЗУ « Про Національну поліцію » у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 04 листопада 2020 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце знаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2020 року по 14.05.2021 року включно у сумі 113 642,88 грн., обчисленої без урахування податків, зборів та інших обов'язках платежів.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце знаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 ( п'ять тисяч) гривень.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 04 листопада 2020 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (місце знаходження: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 17 756,70 ( сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 70 коп.) гривень, обчисленої без урахування податків, зборів та інших обов'язках платежів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 травня 2021 р.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 106030000