Справа №500/1525/20
28 травня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Мартиць О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
20 травня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява обґрунтована тим, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №500/1525/20 в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 з 30.01.2020 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) з врахуванням виплачених сум на даний час не має можливості виконати через відсутність фінансування, а фактичні видатки на грошове забезпечення здійснюється лише в межах фонду грошового забезпечення відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України.
Ухвалою суду від 21.05.2021 призначено судове засідання з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №500/1525/20 на 28.05.2021.
Представник заявника у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення без його участі в порядку письмового провадження. Заяву просить задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник позивача адвокат Костишин В.М. подав до суду заяву про розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення без його участі в порядку письмового провадження.
З урахуванням положень частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення проведено у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши письмові докази, подані учасниками, та матеріали адміністративної справи, суд встановив таке.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №500/1525/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 30.01.2020 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) з врахуванням виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 з 30.01.2020 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року) з врахуванням виплачених сум.
Вказане судове рішення набрало законної сили 08.12.2020
На виконання вказаного рішення суду 21.12.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Надаючи оцінку підставам, вказаним відповідачем (боржником), для відстрочки виконання судового рішення суд зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановленні відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в статті 370 КАС України: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Разом з тим, КАС України передбачає можливість відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Так, частиною першою статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду.
Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
В поданій заяві вказано, що на даний час виконати судове рішення Військова частина НОМЕР_1 не має можливості, так як Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та проявам тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали участь в антитерористичній операції та операції об'єднаних сил.
Військова частини НОМЕР_1 утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету та проводить видатки у відповідності до статті 51 Бюджетного кодексу України на основі наданого кошторису на відповідний рік.
Таким чином, зазначені заявником у заяві про відстрочку виконання судового рішення обставини, є обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, яке за нормами частини п'ятої статті 378 КАС України не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, тобто до 08.10.2021.
Керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі №500/1525/20 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до 08.10.2021.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Мартиць О.І.