28 травня 2021 року Справа №480/1862/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1862/21 за позовом ОСОБА_1 до Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо прийняття рішення від 28.01.2021 про відмову в призначенні позивачу пенсії у зв'язку із незарахуванням періоду служби в Радянській армії з 12.05.1983 по 26.05.1986 до Списку № 2 неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 період служби в Радянській армії з 12.05.1983 по 26.05.1986 та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зазначеного періоду, на підставі заяви про призначення пенсії від 22.01.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач досяг віку 57 років, а тому з урахуванням набутого стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, вважав що набув і право на пенсію за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку). У зв'язку із цим 22 січня 2021 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком. При цьому, ним було подано усі документи, які б підтверджували його право на пенсію. За результатом розгляду поданої позивачем заяви відповідачем 28.01.2021 було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, про яке позивачу було повідомлено листом від 02.02.2020 № 1800-8302-84987. Відповідач зазначив, що за його підрахунками загальний страховий стаж роботи позивача на день звернення з заявою про призначення пенсії складає 30 років 08 місяців 12 днів, в тому числі за Списком № 2 - 5 років 9 місяців 28 днів.
При цьому, позивач стверджує, що відповідачем до списку № 2 не зараховано період його служби в Радянській армії з 12 травня 1983 року по 26 травня 1986 року.
Позивач вважає, що діями по відмові в призначенні пенсії за віком по причині неврахування спірного періоду служби в лавах Радянської Армії до пільгового списку №2 відповідач позбавив його права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 15.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 (а.с. 44).
Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.01.2021 № 184250005342 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 “Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугою років для окремих категорій працівників” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами) в зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців. Також, у рішенні зазначено, що позивач має пільговий стаж 05 років 10 місяців 28 днів в тому числі 02 роки 10 місяців 29 днів робота по Списку 2 та 02 роки 10 місяців 29 днів - проходження військової строкової служби і час навчання (а.с. 49).
Листом від 02.02.2021 № 1800-0302-8/4987 позивача повідомлено про відмову у призначенні йому пенсії (а.с. 48).
Надаючи оцінку правовідносинам, що вникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, статтею 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731) (далі - Порядок 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1979 по 12.07.1982 навчався в ГПТУ-13 м. Шостка, у період з 19.07.1982 по 03.05.1983 працював слюсарем КВПіА відділення відливу плівок на основі поліетиленфтилату виробництва технічних фотоплівок (хімічне виробництво), у період з 12.05.1983 по 21.05.1986 проходив строку військову службу в Радянській Армії, у період з 08.09.1986 по 21.10.1988 працював слюсарем КВПіА з обслуговування відділення синтезу фотографічних емульсій, відділення поливу кінофотоплівок, відділення відливу плівок на основі поліетиленфтилату, відділення обробки кінофотоплівки виробництва технічних фотоплівок (хімічне виробництво).
Вищевказані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 7-9), військовим квитком НОМЕР_2 (а.с. 11-12), довідками ВАТ "Свема" від 01.07.2019 № 120 (а.с. 10) та від 19.01.2021 № 5 (а.с. 13).
Посада слюсаря КВПіА з обслуговування відділення синтезу фотографічних емульсій, відділення поливу кінофотоплівок, відділення відливу плівок на основі поліетиленфтилату, відділення обробки кінофотоплівки виробництва технічних фотоплівок (хімічне виробництво) передбачена підрозділом 2 розділу ХІ Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
Отже, стаж роботи ОСОБА_1 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (без урахування навчання і строкової військової служби) становить 2 роки 10 місяців 29 днів.
Час навчання ОСОБА_1 становить 2 роки 10 місяців 12 днів, а період проходження строкової військової служби становить 3 роки 0 місяців 10 днів, сукупно - 5 років 10 місяців 22 дні.
Приймаючи рішення від 28.01.2021, відповідач зарахував позивачу до пільгового стажу за списком № 2 сукупно період навчання та строкової військової служби - 2 роки 10 місяців 29 днів, посилаючись на те, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Суд не погоджується із таким висновком Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки стаття 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить положень про те, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах у сукупності.
На думку суду, мають зараховуватись до пільгового стажу кожен окремо, а не у сукупності, як зазначено у спірному рішенні.
Враховуючи, що час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби становить 3 роки 0 місяців 10 днів, що перевищує його стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, суд вважає що період строкової військової служби повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача пропорційно стажу роботи за Списком № 2, а саме - 2 роки 10 місяців 29 днів.
За таких обставин, позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 період служби в Радянській армії в обсязі 1 місяць 11 днів задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність свого рішення і від 28.01.2021 № 184250005342, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.01.2021 № 184250005342.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період служби в Радянській армії пропорційно наявному стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, а саме 2 роки 10 місяців 29 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.01.2021 та прийняти рішення по вказаній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко