про повернення позовної заяви
31 травня 2021 року м. Рівне №460/2066/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, після одержання позовної заяви
Національної академії внутрішніх справ
доОСОБА_1
про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,
18 березня 2021 року Національна академія внутрішніх справ звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 62671,18грн.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване тим, що у зв'язку з відмовою відповідача від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, позивач 07.05.2020 (в межах строку позовної давності та відповідно до норм ЦПК України) звернувся до місцевого суду з відповідним позовом.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2020 закрито провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу, роз'яснено, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначена ухвала була надіслана на адресу позивача 11.01.2021.
Крім того, всі докази щодо витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_1 , знаходилися у Рівненському міському суді Рівненської області та були повернуті позивачу лише 08.02.2021.
Таким чином, не маючи письмових доказів на підтвердження позовних вимог, Національна академія внутрішніх справ не могла звернутися до адміністративного суду одразу ж після винесення ухвали Рівненським міським судом Рівненської області.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що наказом Національної академії внутрішніх справ від 10.08.2015 №102о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом 1-го курсу денної навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за державним замовленням з проходженням табірного збору з 17.08.2015 Прикарпатського факультету (м.Івано-Франківськ) за напрямом підготовки "Правознавство".
19 серпня 2015 року між Національною академією внутрішніх справ (Виконавець), Управлінням МВС України в Рівненській області (Замовник) та ОСОБА_1 укладено Договір про підготовку здобувача вищої освіти у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (Національній академії внутрішніх справ) (далі - Договір).
Згідно з п.2.2.5 Договору, Замовник зобов'язується інформувати Виконавця про звільнення Особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.
Відповідно до п.2.3.6 Договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Згідно з додатковим договором №1 від 21.06.2019 до Договору про підготовку здобувача вищої освіти у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (Національній академії внутрішніх справ) змінено реквізити Замовника з Управлінням МВС України в Рівненській області на Головне управління Національної поліції в Рівненській області.
Наказом Національної академії внутрішніх справ від 05.07.2019 №741 ОСОБА_1 відраховано з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра Прикарпатського факультету (м.Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ у зв'язку із завершенням навчання за відповідними освітньо-професійними програмами, затверджено розміри фактичних витрат, пов'язаних з утриманням в академії випускників Прикарпатського університету (м.Івано-Франківськ).
Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 08.07.2019 №15о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який прибув після закінчення Національної академії внутрішніх справ, призначено з 06.07.2019 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності відділу Рівненського відділу поліції Головного управління поліції в Рівненській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.07.2019 3174о/с лейтенанта міліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), підстава: рапорт ОСОБА_1 від 16.07.2019.
Листом від 26.07.2019 №2508/116/12/02-2019 Головне управління Національної поліції в Рівненській області надало Національній академії внутрішніх справ інформацію щодо звільнення молодого фахівця, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з додатком на 21 арк. Зазначений лист зареєстровано позивачем 07.08.2019.
Судом встановлено, що даний позов поданий у спірних правовідносинах, що виникли в межах прийняття, проходження та звільнення відповідача з публічної служби.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, за приписами якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини третьої цієї статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Виходячи з приписів наведених норм, перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у примусовому порядку, розпочався з 26 липня 2019 року, тобто з моменту винесення наказу начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26.07.2019 3174о/с, яким лейтенанта міліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), підстава: рапорт ОСОБА_1 від 16.07.2019.
Як зазначено судом вище, позивач звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв'язку 18 березня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
Суд зазначає, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 24 грудня 2019 у справі № 824/284/19-а.
Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Така позиція сформована Верховним Судом в постанові від 30.03.2020 у справі №826/10808/18.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на факт отримання ним ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2020 у справі №569/7343/20 11.01.2021 та матеріалів долучених до позовної заяви - 08.02.2021, оскільки зазначені дати не можуть бути початком відліку строку звернення до адміністративного суду в силу процесуального статусу позивача, як суб'єкта владних повноважень, помилковий вибір якого суду загальної юрисдикції для пред'явлення визначених законом вимог не може трактуватися судом як поважність причин пропуску строку звернення до суду через об'єктивні перешкоди, що не залежали від волі позивача.
Незважаючи на те, що справа розглядалася в порядку цивільного судочинства, строк звернення до суду в порядку цивільного судочинства підлягає оцінці судом під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства на предмет його дотримання.
Доводи позивача про те, що оскільки він звернувся із цивільним позовом у межах строку позовної давності, то ним дотримані строки звернення до адміністративного суду також не є слушними, оскільки строк позовної давності у цивільному судочинстві та строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є різними за правовою природою та наслідками їх пропуску.
Слід зазначити, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United. Kingdom) Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), справа "Девеер проти Бельгії" (Deweer v. Belgium)).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску такого строку не надано, а наведені причини пропуску строку є неповажними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Ухвалу складено 31 травня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар