28 травня 2021 року м. Рівне №460/131/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» (далі ТОВ «Сарницембуд») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Сарницембуд» критеріям ризиковості платника податку №6644 від 10.12.2020, зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За змістом позовної заяви 10.12.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Сарницембуд» критеріям ризиковості платника №6644. Підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019, податкова інформація - згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризикових операцій ТОВ «Сарницембуд», а саме: 1) відсутні копії повного пакету документів щодо реальності здійснених фінансово-господарських операцій з реалізації товарів для ТОВ «Серкол», 2) платником не надано повного пакету документів на майно, необхідне для проведення господарської діяльності. Позивачем неодноразово надано для Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області пояснення та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з проханням врахувати надані пояснення, детально розглянути підтверджуючі документи та прийняти рішення про виключення ТОВ «Сарницембуд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. До останніх поданих 04.12.2020 пояснень наданих відповідачу, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивачем було долучено копії відповідних документів. 10.12.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області, прийнято Рішення №6644 про відповідність платника податку ТОВ «Сарницембуд» критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення став п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація «згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризикових операцій ТОВ «Сарницембуд», а саме: 1) відсутні копії повного пакету документів щодо реальності здійснених фінансово-господарських операцій з реалізації товарів для ТОВ «Серкол», 2) платником не надано повного пакету документів на майно, необхідне для проведення господарської діяльності». Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення №6644 від 10.12.2020 про відповідність платника податку ТОВ «Сарницембуд» критеріям ризиковості платника податку, оскільки позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, зазначеним Комісією у вказаному вище Рішенні. Оскаржуване рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Рівненській області позивач вважає таким, що прийняте безпідставно, порушує його права, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності та підриває ділову репутацію позивача. Віднесення позивача до ризикових платників податків стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ «Сарницембуд». Враховуючи викладене, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки, розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 по справі № 240/3665/19. Відповідач зазначає, що позивачем не надані документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до Комісії регіонального рівня, що розглядає питання виключення платника податку з переліку платників. У формі рішення зазначено, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності позивача. Таким чином, оскільки податкова інформація не спростована позивачем у належний спосіб, а контролюючому органу надано право прийняти рішення у разі наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, при цьому таке рішення жодним чином не порушує права, свободи або законні інтереси позивача відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмови в їх задоволенні повністю.
Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 04.02.2021.
Ухвалою суду від 08.02.2021 підготовче засідання відкладено до 25.02.2021.
Ухвалою суду від 25.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 25.03.2021.
Ухвалою суду від 25.03.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для розгляду справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» 12.06.2020 отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2547, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: Товариство здійснює реалізацію товарів для ТОВ «Серкол» (код ЄДРПОУ 40533219), а саме: будівельні блоки стінові з ячеєстого бетону, кальцієве вапно, який в подальшому здійснює підміну товару. ТОВ «Серкол» включено до Журналу ризикових платників. (а.с.41 т.1).
Позивачем неодноразово направлялись відповідачу пояснення до яких було додано документи передбачені пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 необхідні для виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків (а.с.13-240а т.1).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.12.2020 своїм останнім рішенням прийнято рішення №6644 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.12.2020 №40 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризикових операцій ТОВ «Сарницембуд», а саме: 1) відсутні копії повного пакету документів щодо реальності здійснених фінансово-господарських операцій з реалізації товарів для ТОВ «Серкол», 2) платником не надано повного пакету документів на майно, необхідне для проведення господарської діяльності (а.с.12 т.1).
Вважаючи рішення №6644 від 10.12.2020 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).
За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Як встановлено судом, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області неодноразово приймались рішення про відповідність ТОВ «Сарницембуд» критеріям ризиковості платника податку .
Останнім рішенням № 6644 від 10.12.2020 ТОВ «Сарницембуд» було визнано таким, що критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.
З положень наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом 14 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.
За таких обставин, суд не враховує практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 по справ № 480/4006/18, на яку поклилається відповідач, оскільки вказане судове рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірних рішень втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.
Дослідивши зміст спірного рішення №6644 від 10.12.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості судом встановлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, фактичною - податкова інформація. При цьому не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій тощо.
Разом з цим, згідно з Порядком №1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
За пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку №1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Так, у рішенні №6644 від 10.12.2020 зазначено, що позивач відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку у зв'язку з не наданням повного пакету документів, що стосуються реальності здійснення фінансово-господарських операцій з реалізації товарів для ТОВ «Серкол» та не надання повного пакету документів на майно, необхідне для проведення господарської операції.
Позивачем на спростування такої інформації було надано відповідні пояснення та долучено документи передбачені пунктом 6 Порядку №1165, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Однак, відповідачем в спірному рішення не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Не зазначив чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.
Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Натомість, судом встановлено, що позивачем на вимогу контролюючого органу надано повний пакет документів, що підтверджує відсутність ведення ним діяльності з ознаками ризиковості зазначеним у рішенні №6644 від 10.12.2020.
Враховуючи викладене, суд вважає, що не зазначивши в спірному рішенні конкретних документів, які не було надано платником і яких не вистачало контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків за п. 8 Критеріїв, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
Суд звертає увагу, що у попередніх рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду пояснень та копій документів позивача щодо виключення його з переліку ризикових платників податків контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, який повинен надати платник податків і яких не вистачає відповідачу для прийняття рішення про не відповідність позивача критеріям ризиковості платника.
У випадку не конкретизації переліку документів у своєму рішенні платник податку перебуває в стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність платника критоеріям ризиковості.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 22.07.2019 р. у справі №815/2985/18.
При цьому, на думку суду, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Проте, оскаржуване рішення від 10.12.2020 № 6644 суд не може назвати мотивованим та таким, що прийнятим з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Як зазначалося вище, підставою для прийняття спірних рішень відповідачем зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація з якої вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ «Сарницембуд».
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.
Нормами Порядку № 1165 чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов'язання перед контрагентами (а.с. 47-247, т.1)
Доказів того, що позивач не своєчасно подає податкові звітності, має податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів суду не надано.
Судом встановлено, що реалізація товарів підприємству ТОВ «Серкол» здійснювалась на підставі укладених договорів та відповідно до отриманих письмових заявок покупця на поставку товарів. Реалізований товар був оплачений ТОВ «Серкол» згідно виданих позивачем рахунків на попередню оплату, позивачем складались видаткові та податкові накладні. Реалізований для ТОВ «Серкол» товар був придбаний позивачем у постачальників з Республіки Білорусь ЗАО «Могилевський КСИ» та ОАО «Красносільскстройматеріали». Окрім того, позивач неодноразово наголошував Комісії на те, що з 31.03.2020 позивач жодних господарських операцій з ТОВ «Серкол» не здійснює, про що свідчить додаткова угода №1 від 31.03.2020.
Також, суд погоджується, що відповідачем в попередніх рішенням не наведено переліку документів на майно, яке повинен надати платник податків, а тому така підстава, зазначена у рішенні №6644 як «не надання пакету документів на майно, необхідне для проведення діяльності» є безпідставною.
Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6644 від 10.12.2020, як такого, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупності наведених обставин, позов ТОВ «Сарницембуд» підлягає задоволенню повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №313 від 30.12.2020, №316 від 04.01.2021 на вказану суму (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" (код ЄДРПОУ 37738760, вул. 17-го Вересня, буд. 109В, м. Сарни, Рівненська обл., 34500) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" критеріям ризиковості платника податку №6644 від 10.12.2020.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 2102,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28 травня 2021 року
Суддя Л.А. Жуковська