28 травня 2021 року м. Рівне №460/2557/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті, відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, за періоди з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за періоди з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 17.07.2018.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (3 категорії) та постійно проживає у населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідач листом від 21.01.2020 повідомив, що підстав для нарахування та виплати вказаної щомісячної грошової допомоги немає. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 03.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 460/2557/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Того ж дня, ухвалою суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Позиція відповідача щодо позову висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 23.04.2020, за змістом якого останній заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до Бюджетного кодексу України, проведення нарахування та виплати доплат і компенсацій, які не передбачені Законом України «Про Державний бюджет України» та розмір яких не визначений Кабінетом Міністрів України, є бюджетним правопорушенням. Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» не передбачені кошти на виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за попередні періоди. Вказав, що як розпорядник бюджетних коштів він не може використовувати такі кошти поза межами виділених бюджетних асигнувань, оскільки це вважатиметься нецільовим використанням бюджетних коштів. Зазначив також про те, що право встановлювати розмір виплати, передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надано виключно Кабінету Міністрів України. Також повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 160 тис. крб., у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. крб. і у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 260 тис. карб. У разі відновлення дії статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вона підлягала б застосуванню у редакції станом на 28.12.2014, а виплата вказаної допомоги - у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836. Крім того, на переконання відповідача, позов подано з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду. З огляду на наведене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.26-27).
Ухвалою суду від 09.04.2021 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 28.05.2021 позовну заяву в частині позовних вимог залишено без розгляду.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За правилами частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що 02.06.2020 відбулася державна реєстрація зміни повного найменування відповідача з Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації.
Таким чином, належним відповідачем у справі є саме Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації.
Дослідивши заяви по суті справи, з'ясувавши усі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 28.05.1994 (а.с.6).
Позивач проживає у селищі міського типу Клесів Сарненського району Рівненської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 (зі змінами), віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.3-5).
Згідно з довідками Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про отримання (неотримання) допомоги від 15.01.2020 №№ 14/33-288, 14/33-289 та 14/33-290, позивач перебував на обліку у відповідача як отримувач грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до 01.01.2015 (а.с.9,10,11).
На звернення позивача щодо перерахунку щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за періоди з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та з 17.07.2018 по січень 2020 року, відповідач листом від 21.01.2020 № 01/5-14-556 повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати вказаної допомоги (а.с.8).
Вважаючи відмову відповідача нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу, передбачену статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необґрунтованою і протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі № 240/4946/18 вказано, що це рішення суду є зразковим для справ щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.
Також визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, а саме: позивач - особа, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям якого з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; відповідач - управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач; предмет спору - нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.
Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 240/4946/18, дану справу необхідно визнати типовою та, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 95 Основного Закону, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Аналізуючи положення статті 1 Закону № 796-XII, суд враховує, що зазначений нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до положень статті 37 Закону № 796-XII (у редакції, чинній з 09.07.2007), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст статті 37 Закону № 796-XII викладено у новій редакції, за якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках, на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, норми і положення статті 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон №76-VIII), підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII.
Тобто, з 01.01.2015 нарахування та виплата громадянам щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, припинена у зв'язку із відповідними законодавчими змінами.
Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, визначений Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 (далі - Порядок № 936).
Так, відповідно до пункту 3 Порядку № 936 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги».
Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
У разі зміни категорії постраждалої особи, її групи інвалідності або посвідчення проведення виплати поновлюється з дня припинення останньої виплати за умови, що особа мала право на такі виплати та повідомила про це уповноважений орган протягом трьох місяців.
У разі зміни зареєстрованого місця проживання (перебування) або місця роботи постраждала особа для отримання виплати за новим місцем проживання (перебування) або місцем роботи не пізніше ніж через три місяці подає заяву та довідку про отримані виплати (нарахування) за попереднім місцем проживання (перебування).
З огляду на наведене, слід дійти висновку, що призначення і виплата громадянам соціальних допомог, компенсацій та надання пільг здійснюється лише після подання особою відповідної заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики.
17.08.2002 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги», пунктом 3 якої зобов'язано Міністерство праці та соціальної політики до 01 жовтня 2002 року затвердити форму заяви для призначення всіх видів соціальної допомоги та підготувати рекомендації щодо відповідної організації роботи місцевих органів праці та соціального захисту населення.
Разом з тим, суд зауважує, що форма згаданої вище заяви Міністерством праці та соціальної політики затверджена наказом № 441 лише 21.04.2015. При цьому, у вказаній заяві відсутній такий вид соціальної допомоги, як щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена статтею 37 Закону № 796-ХІІ, оскільки Законом № 76 VIII статтю 37 Закону № 796-ХІІ було виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка з 17.07.2018 є чинною.
Згідно з приписами статті 63 Закону № 796-XII, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI (зі змінами).
Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Водночас, після прийняття наведеного вище рішення Конституційного Суду України, впродовж 2018-2021 років, Кабінет Міністрів України в особі Мінсоцполітики будь-яких змін до переліку видів соціальної допомоги у формі єдиної заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 21.04.2015 № 441, щодо щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, не вносив.
Таким чином, суд дійшов висновку, що особи, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають на територіях зон радіоактивного забруднення, фактично позбавлені правової можливості подати заяву про призначення їй щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, оскільки законодавчо визначена форма такої заяви не передбачає відповідного виду соціальної допомоги.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, за відсутності встановленої законодавством форми заяви про призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, подання позивачем як особою, яка має право на таку допомогу, відповідної заяви довільного зразка є прийнятним.
Щодо перебування позивача як особи, яка має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, на обліку у відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 936, органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.
У свою чергу, згідно з абзацами шостим та сьомим пункту 3 Порядку № 936 (у редакції змін, внесених постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1035), заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчими органами міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради. З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м. Києва) ради.
Аналіз наведених вище положень надає суду підстави стверджувати, що облік осіб, які мають право на компенсації, пільги та допомоги, передбачені Законом № 796-ХІІ, здійснюється органами соціального захисту населення, що проводять такі нарахування і виплати, шляхом формування відповідного пакета документів (справи), який складається із заяви громадянина та інших необхідних документів.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами за змістом поданих ними заяв по суті справи, що позивач перебував на обліку у відповідача й отримував щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-ХІІ, до 01.01.2015. З 01.01.2015 щомісячна грошова допомога, встановлена статтею 37 Закону № 796-ХІІ, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась.
Поміж тим, суд звертає увагу на те, що положення Порядку № 936 не передбачають зняття з обліку осіб, яким призначено відповідні соціальні допомоги, компенсації чи надані пільги, а лише визначають можливість, за певних умов, припинення виплати таких видів соціальної допомоги.
За наведеного, на переконання суду, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відповідач, отримавши заяву позивача про нарахування та виплату допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, мав відновити її нарахування та виплату. До того ж, відповідачем не надано суду будь-якого рішення чи іншого управлінського документа про зняття позивача з обліку як отримувача допомоги, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ.
Суд також враховує, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно із законодавством України. Тобто, протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з 25.09.2019, тобто в межах шестимісячного строку, що передував зверненню до суду із даним позовом, щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, є протиправною. А тому, суд вважає за необхідне позовні вимоги у цій частині задовольнити.
Разом з тим, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону № 796-ХІІ, в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 25.09.2019.
За правилами частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, позов підлягає до задоволення повністю.
Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачена сума судового збору в розмірі 840,80 грн, відповідно до квитанції від 13.02.2020 № 19, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.12).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46, м. Сарни, 34500; код ЄДРПОУ 03195398) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25.09.2019.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 25.09.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28 травня 2021 року.
Суддя С.А. Борискін