27 травня 2021 року м. Рівне №460/3636/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доБілокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Шубківська сільська рада Рівненського району Рівненської області
про визнання протиправним та нечинним рішення,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Шубківська сільська рада Рівненського району Рівненської області, про визнання протиправним та нечинним рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 25 листопада 2019 року "Про схвалення проекту рішення про добровільне об'єднання територіальних громад".
Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Позивачем подано клопотання про виклик та допит свідків.
У підготовчому засіданні позивач підтримав подане клопотання.
Представник відповідача проти задоволення такого клопотання заперечувала.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами першою та другою статті 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.4 ст.92 КАС України, в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Згідно зі ст.93 КАС України, сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініцітивою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини, що підлягають з'ясуванню, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду та вирішення справи, суд вважає за необхідне допитати заявлених позивачем свідків.
Керуючись статтями 65, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Викликати та допитати у судовому засіданні як свідків:
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).
Попередити свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України, та за відмову від давання показань, передбачену статтею 385 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар